У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого - судді
Синявського О.Г.,
суддів
Кліменко М.Р. і Гриціва М.I.,
за участю прокурора
Микитенка О.П.,
засудженого захисника
ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 січня 2008
року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3 на вирок колегії суддів судової
палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської
області від 19 червня 2007 року,
встановила:
вироком Суворівського районного суду м. Херсона від 13 лютого
2007 року засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України,
уродженця і мешканця м. Херсона, не одруженого, не
судимого, -
- за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3
роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1 шляхом часткового складання призначених покарань
визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5
років.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
його звільнено від
відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки і
на нього на підставі ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покладені
обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без
дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці
органи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично
з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Цивільні позови ТОВ МП НП "Норма-4" і ПП "ОСОБА_4" задоволено
і стягнуто з ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди на
користь ТОВ "Норма-4" - 3620 грн. 50 коп., на користь ПП
"ОСОБА_4" - 2873 грн. 24 коп.
ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за крадіжки чужого
майна і замах на крадіжку чужого майна, вчинені повторно з
проникненням у сховище. Зазначені злочини він учинив за таких
обставин.
03.09.2005 року близько 19 год. в під'їзді будинку №22 по
пр-ту 200 років Херсона в м. Херсоні він зламав сейф комп'ютерного
обладнання і таємно викрав майно ТОВ "Норма-4" на суму 560 грн., а
саме: мережний комутатор та адаптер захисту від перебоїв напруги.
12.09.2005 року близько 12 год. ОСОБА_1 повторно проник на
закрите горище будинку № 15 по пр-ту 200 років Херсону в м.
Херсоні, де таємно викрав майно ТОВ "Норма-4" на суму 580 грн.50
коп., а саме: обрізав і забрав собі 225 м кабелю.
14.09.2005 року близько 19 год. ОСОБА_1 в під'їзді будинку №
22 по пр-ту 200 років Херсона в м. Херсоні зламав сейф
комп'ютерного обладнання і повторно таємно викрав майно ТОВ
"Норма-4" на суму 560грн., а саме: мережний комутатор та адаптер.
17.09.2005 року близько 12 год. ОСОБА_1 в під'їзді будинку №
15 по пр-ту 200 років Херсона в м. Херсоні зламав сейф
комп'ютерного обладнання і повторно таємно викрав майно ТОВ
"Норма-4" на суму 560грн., а саме: мережний комутатор та адаптер.
20.09.2005 року близько 19 год. ОСОБА_1 в під'їзді будинку №
22 по пр-ту 200 років Херсона в м. Херсоні зламав сейф
комп'ютерного обладнання і повторно таємно викрав майно ТОВ
"Норма-4" на суму 800грн., а саме: мережний комутатор, адаптер,
грозозахист.
03.10.2005 року близько 19 год. ОСОБА_1 в під'їзді будинку №
22 по пр-ту 200 років Херсона в м. Херсоні зламав сейф
комп'ютерного обладнання і повторно таємно викрав майно ПП
"ОСОБА_4" на суму 560 грн., а саме: мережний комутатор та адаптер.
06.10.2005 року близько 12 год. ОСОБА_1 в під'їзді будинку №
15 по пр-ту 200 років Херсона в м. Херсоні зламав сейф
комп'ютерного обладнання і повторно таємно викрав майно ТОВ
"Норма-4" на суму 560грн., а саме: мережний комутатор та адаптер.
06.10.2005 року близько 19 год. ОСОБА_1 в під'їзді № 3
корп.2 будинку №18 по вул. 49ХГД в м. Херсоні з метою таємного
викрадення майна ПП "ОСОБА_4" намагався зламати сейф комп'ютерного
обладнання і повторно викрасти з нього мережний комутатор,
адаптер, грозозахист на суму 713 грн. 24 коп., однак не зміг
відкрити сейфу.
06.10.2005 року в період з 19 год. до 22 год. ОСОБА_1 у
під'їзді №2 корп.2 цього ж будинку № 18 зламав сейф комп'ютерного
обладнання і повторно таємно викрав майно ПП "ОСОБА_4" на суму 560
грн., а саме: мережний комутатор та адаптер.
06.10.2005 року в період з 19 год. до 22 год. ОСОБА_1 у
під'їзді №2 корп.1 цього ж будинку № 18 зламав сейф комп'ютерного
обладнання і повторно таємно викрав майно ПП "ОСОБА_4" на суму 560
грн., а саме: мережний комутатор та адаптер.
06.10.2005 року в період з 19 год. до 22 год. ОСОБА_1 у
під'їзді №1 корп.4 цього ж будинку № 18 зламав сейф комп'ютерного
обладнання і повторно таємно викрав майно ПП "ОСОБА_4" на суму
633грн.24коп., а саме: мережний комутатор та адаптер.
06.10.2005 року в період з 19 год. до 22 год. ОСОБА_1 у
під'їзді №3 корп.5 цього ж будинку № 18 зламав сейф комп'ютерного
обладнання і повторно таємно викрав майно ПП "ОСОБА_4" на суму 560
грн., а саме: мережний комутатор та адаптер.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Херсонської області змінила вирок Суворівського
районного суду м. Херсона від 13 лютого 2007 року в частині
призначеного ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів за ст.70 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, застосувавши принцип поглинення менш суворого
покарання більш суворим замість принципу часткового складання
покарань і визначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі
строком на 4 роки, та, задовольнивши апеляцію прокурора, який брав
участь у розгляді справи судом першої інстанції, скасувала цей же
вирок у частині застосування щодо ОСОБА_1 ст.ст. 75, 76 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
з постановленням в цій частині свого вироку від 19
червня 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_1 на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, ч. 3 ст.15 і ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
визначено остаточне покарання - 4 роки позбавлення волі та його
взято під варту в залі апеляційного суду.
У касаційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_3 порушує
питання про скасування вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_1
внаслідок призначення засудженому надмірно суворого покарання і
про залишення без зміни вироку місцевого суду, яким щодо
засудженого було застосовано звільнення від відбування покарання з
випробуванням з іспитовим строком. Своє прохання захисник мотивує
тим, що суд апеляційної інстанції, призначивши ОСОБА_1 покарання,
яке належить відбувати в кримінально-виконавчій установі, не
врахував, що ОСОБА_1 вперше притягнуто до кримінальної
відповідальності, він є особою молодого віку, позитивно
характеризується, свою вину визнав, щиро розкаявся, страждає
тяжкими захворюваннями, його мати є інвалідом.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи своєї
винуватості у вчиненні злочинів, за які його засуджено, просить
змінити вирок апеляційного суду та пом'якшити призначене
покарання, застосувавши ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Посилається
на те, що апеляційний суд недостатньо врахував те, що він зрозумів
свою вину, щиро розкаявся, позитивно характеризується, має поганий
стан здоров'я, хворих матір та бабусю, які є інвалідами. Також, на
думку ОСОБА_1, апеляційний суд не взяв до уваги, що він,
перебуваючи біля двох років на підписці про невиїзд, не вчиняв
злочинів і правопорушень, вступив на навчання до Університету,
брав активну участь у громадському житті (працював в Центрі освіти
молоді, волонтером в Державній обласній бібліотеці м.Херсона, став
членом Молодіжної ради м. Херсона).
У доповненнях до касаційної скарги засуджений ОСОБА_1
висловлює аналогічні доводи, а також вказує на те, що по справі
достатніми доказами не підтверджена вартість викраденого майна і
те, що воно належало ПП "ОСОБА_4" та ТОВ "Норма-4", внаслідок чого
вважає завищеним розмір матеріальної шкоди, стягнутої з нього на
користь цих підприємств. Зазначає, що його дії належало
кваліфікувати за ст. 188 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як викрадення
шляхом демонтажу кабельних ліній зв'язку та їх обладнання. З
огляду на це, просить вирок апеляційного суду скасувати та
направити справу на додаткове розслідування або пом'якшити
призначене йому покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на підтримання
касаційної скарги засудженого, думку прокурора, який вважав
касаційні скарги засудженого та адвоката такими, що не підлягають
задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи,
викладені у касаційних скаргах з доповненнями, колегія суддів
вважає, що вони підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у таємному
викраденні за обставин, встановлених судом, зазначеного у вироку
майна, належного ПП "ОСОБА_4" та ТОВ "Норма-4", та у замаху на
викрадення майна у касаційних скаргах не оспорюється і
підтверджується доказами, дослідженими місцевим судом і детально
наведеними у вироку.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджена його показаннями на
досудовому слідстві і на початку судового розгляду справи, в яких
він повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів за всіма
епізодами пред'явленого йому обвинувачення; даними протоколів
відтворень з його участю обстановки та обставин події по кожному з
епізодів крадіжок, під час яких він детально розповів, де і як
вчиняв злочини, що викрав і як розпорядився викраденим; явками
ОСОБА_1 з повинною, в одній з яких він визнав, що викрадене
03.10.2005р. майно не встиг реалізувати і воно знаходиться в його
квартирі; даними протоколу виявлення за місцем проживання ОСОБА_1
зазначеного ним викраденого мережного комутатора та іншого майна;
показаннями в суді працівників ТОВ "Норма-4" - ОСОБА_5, ПП
"ОСОБА_4" - ОСОБА_6 про викрадення у встановлений органами
досудового слідства час і спосіб належного їх підприємствам майна
і його вартість; видатковими накладними про придбання зазначеними
підприємствами кабелю, комутаторів та адаптерів, аналогічних тим,
що були викрадені; довідками підприємств про вартість викраденого,
а також оголошеними у судовому засіданні показаннями свідків.
Як видно зі справи, ОСОБА_1 як на досудовому слідстві, так і
в суді не заперечував правильності встановлення вартості
викраденого ним майна ТОВ "Норма-4" і ПП "ОСОБА_4" та в судовому
засіданні зазначав, що в 2005 році воно коштувало дорожче, ніж на
час розгляду справи в суді в 2007 році.
З огляду на це, долучений ОСОБА_1 до касаційної скарги
прайс-лист за 26.07.2007р. фірми ПП "Амік" про вартість
аналогічного викраденому майна не може свідчити про неправильність
встановлення розміру викраденого в 2005 році і завищення розміру
стягнень з ОСОБА_1 на користь підприємств на відшкодування
заподіяної їм матеріальної шкоди.
Твердження про те, що ОСОБА_1 вчинив викрадення шляхом
демонтажу обладнання кабельних ліній зв'язку, а тому ці дії
повинні кваліфікуватись за ст. 188 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
безпідставні, оскільки, як правильно визнав орган досудового
слідства, відмовивши своєю постановою від 23.12.2005 року в
переслідуванні ОСОБА_1 за ст. 188 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, -
кабель, мережні комутатори та адаптери, викрадені ОСОБА_1, не є
складовими кабельних ліній зв'язку та їх обладнанням.
Дії засудженого правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185, ч.3
ст.15 і ч.3 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Вирішуючи питання про міру покарання засудженому ОСОБА_1,
апеляційний суд обгрунтовано визнав правильним, з урахуванням
тяжкості вчинених злочинів і даних про особу засудженого,
призначене йому місцевим судом покарання за ч.3 ст.15 і ч.3 ст.
185, ч.3 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і прийняв правильне рішення
про зміну вироку місцевого суду в частині обрання при призначенні
ОСОБА_1 покарання за ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
принципу
поглинення менш суворого покарання більш суворим замість принципу
часткового складання призначених покарань і пом'якшення покарання
за ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Зазначене рішення апеляційного
суду у касаційних скаргах не оспорюється.
Разом з тим, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про
недоцільність звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування
покарання з випробуванням.
Обгрунтовуючи це рішення, апеляційний суд послався на те, що
злочинні дії ОСОБА_1 (12 епізодів) носили систематичний характер,
відносяться до категорії тяжких злочинів і він не відшкодував
завдану шкоду.
Однак повторність (систематичність) вчиненого ним є
кваліфікуючою ознакою злочинів, за які його засуджено, а тому це
не може враховуватись, як обставина, що обтяжує покарання.
Зазначена обставина, тяжкість вчинених ОСОБА_1 злочинів і не
відшкодування ним шкоди за вимогами ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не є перешкодою для застосування щодо ОСОБА_1 звільнення від
відбування покарання з випробуванням.
У той же час апеляційним судом не було враховано, що ОСОБА_1
злочини вчинив уперше в 18-річному віці; до свого засудження і
взяття під варту майже 2 роки перебував на підписці про невиїзд і
в цей час ніяких осудних дій не вчиняв; за його поясненнями, що
підтверджені наданими суду касаційної інстанції документами, він
24.10.2005 року отримав свідоцтво про державну реєстрацію фізичної
особи-підприємця, у 2006 році поступив на навчання до Міжнародного
університету бізнесу і права м. Херсона, брав участь у
громадському житті.
Крім того, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 на
досудовому слідстві, на початку розгляду справи в суді першої
інстанції, а також в суді апеляційної інстанції свою вину у
вчинених злочинах визнав, щиро розкаявся, своїми діями на
досудовому слідстві сприяв розкриттю злочинів. Ці обставини є
такими, що пом'якшують покарання засудженого.
Як видно з протоколу судового засідання, ОСОБА_1 обіцяв
відшкодувати заподіяну шкоду, а представники ПП "ОСОБА_4" і ТОВ
"Норма-4" просили не позбавляти ОСОБА_1 волі.
Також з наявних у справі документів видно, що ОСОБА_1 за
місцем проживання характеризувався позитивно, страждав рядом
хронічних захворювань, проживав з матір'ю - інвалідом Ш групи з
дитинства, мав бабусю - інваліда П групи з дитинства, що страждала
психічним захворюванням. Сусіди ОСОБА_1 звернулися до суду з
проханням не позбавляти волі.
Зазначені обставини та дані про особу ОСОБА_1 дають підстави
вважати можливим виправлення засудженого без відбування
призначеного йому покарання, тобто для застосування щодо нього
ст.ст.75, 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним
змінити вирок апеляційного суду, пом'якшити призначене ОСОБА_1
покарання, застосувавши ст.ст. 75, 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Підстав для скасування вироку апеляційного суду не
встановлено.
Керуючись ст.ст. 395-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
касаційні скарги адвоката ОСОБА_3 і засудженого ОСОБА_1
задовольнити частково.
Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Херсонської області від 19 червня 2007 року щодо
ОСОБА_1 - змінити.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнити ОСОБА_1
від відбування покарання у виді позбавлення волі на 4 роки з
випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на підставі ст. 76
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покласти на нього обов'язки: не виїжджати
за межі України на постійне проживання без дозволу органу
кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну
місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для
реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_1 з-під варти негайно звільнити.
Судді:
Синявський О.Г. Кліменко М.Р. Гриців М.I.