У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Редьки А.I.
суддів
Лавренюка М.Ю., Заголдного В.В.
за участю прокурора
Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 січня 2008 року
кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора
Луганської області на вирок Станично-Луганського районного суду
Луганської області від 9 жовтня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
раніше судимого 28.03.2005р.
Станично-Луганським районним судом
Луганської області за ч. 1 ст. 164 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік обмеження волі, на підставі ст. 75 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільненого від відбування покарання
з іспитовим строком 1 рік, -
засуджено за ч. 2 ст. 164 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
вироків ОСОБА_1. остаточно визначено 1 рік 6 місяців обмеження
волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1. звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік
та на підставі ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покладено на нього
обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце
проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи та
періодично з'являтися в зазначені органи для реєстрації.
В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1. не розглядалася.
ОСОБА_1. визнано винним у злісному ухиленні від сплати
встановлених рішенням Станично-Луганського районного суду
Луганської області від 28 серпня 2001 року аліментів на користь
ОСОБА_2. на утримання сина ОСОБА_3, 1998 року народження у розмірі
1/4 частини всіх доходів щомісяця. Внаслідок зазначених
неправомірних дій засудженого станом на 1 жовтня 2005 року виникла
заборгованість по виплаті аліментів у сумі 2443 грн. 04 коп.
У зміненому касаційному поданні ставиться питання про
скасування вироку щодо ОСОБА_1. та закриття справи на підставі ст.
7 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
у зв'язку з неправильним застосуванням
кримінального закону при призначенні йому покарання.
Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав
касаційне подання та просив звільнити ОСОБА_1. від призначеного
покарання, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного
подання, колегія суддів вважає, що подання прокурора підлягає
частковому задоволенню.
Як убачається з матеріалів справи, на час постановлення
вироку ОСОБА_1. був інвалідом другої групи, а тому, відповідно до
ч. 3 ст. 61 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, суд не міг застосовувати до
нього покарання у виді обмеження волі.
Iнше, передбачене санкцією ч. 2 ст. 164 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
покарання - виправні роботи призначити ОСОБА_1. немає
підстав, оскільки він не працює. Йому призначене покарання із
застосуванням ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, тому інше покарання
із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з урахуванням
положень ст. 397 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
теж не може бути
застосоване.
У зв'язку з цим, виходячи із роз'яснень, які містяться у ч. 7
п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня
2003 року "Про практику призначення судами кримінального
покарання" ( v0007700-03 ) (v0007700-03)
, ОСОБА_1. підлягає звільненню від
призначеного покарання.
Підстав для скасування вироку та закриття провадження у
справі в порядку, передбаченому ст. 7 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, як
це зазначено у касаційному поданні, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційне подання заступника прокурора Луганської області
задовольнити частково.
Вирок Станично-Луганського районного суду Луганської області
від 9 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити - звільнити його від
призначеного судом покарання.
С у д д і :
Редька А.I. Лавренюк М.Ю. Заголдний В.В.