У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Верховного
                      Суду України у складі:
 
     головуючого
 
     Присяжнюк Т.I.,
 
     суддів
 
     Гриціва М.I., Філатова В.М.,
 
     за участю прокурора
 
     Казнадзея В.В.
 
     розглянула в судовому засіданні в місті Києві 15  січня  2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на вирок Великобурлукського районного суду Харківської області від
12 вересня 2006 року та на вирок колегії суддів судової  палати  у
кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від  22
червня 2007 року.
 
     Вироком Великобурлукського районного суду Харківської області
від 12 вересня 2006 року
 
     ОСОБА_1,
 
     народженого IНФОРМАЦIЯ_1,
 
     громадянина України, судимого 24 березня
 
     2006 року Ленінським районним судом м. Харкова
 
     за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років
     позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
 
     звільненого від відбування покарання з випробуванням,
 
     з іспитовим строком 3 роки, -
 
     засуджено за ч.1 ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          до  штрафу  в
розмірі 8500 грн.
 
     Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних  справах
апеляційного суду Харківської області  від  22  червня  2007  року
вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині призначення  покарання
скасовано: постановлено вважати його засудженим за ч.1 ст. 296  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до двох місяців арешту, а на підставі  ст.  71
КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          до   призначеного   покарання   повністю
приєднано невідбуте покарання  за  вироком  Ленінського  районного
суду м. Харкова від  24  березня  2006  року  у  вигляді  5  років
позбавлення волі і остаточно призначено покарання 5 років 2 місяці
позбавлення волі.
 
     ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він та інша  особа,  справу
щодо якої закрито  за  примиренням  сторін,  4  квітня  2006  року
приблизно о 22.00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння
по  вул.  Зарічній  в  с.  Андріївка   Великобурлукського   району
Харківської  області,  грубо   порушую   громадський   порядок   і
проявляючи явну неповагу до суспільства,  вчинив  хуліганські  дії
щодо ОСОБА_2, які супроводжувались нанесенням  потерпілому  ударів
кулаками в обличчя і тулуб.
 
     У касаційній скарзі і доповненнях до неї  засуджений  просить
постановлені щодо нього  вироки  місцевого  і  апеляційного  судів
скасувати, перекваліфікувати його дії з ч.1  ст.  296  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на ч.1  ст.  126  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          і  закрити
кримінальну справу за примиренням його з потерпілим.  Свою  вимогу
мотивує неповнотою,  однобічністю  та  необ'єктивністю  досудового
слідства  і  судового  розгляду,  невідповідністю  висновків  суду
фактичним обставинам справи, оскільки, як він вважає, доказів його
винності у вчиненні хуліганства не  здобуто.  Крім  того,  ОСОБА_1
зазначає,  що  судами  недостатньо  враховані   пом'якшуючі   його
відповідальність обставини і посилається на порушення  його  права
на захист при ознайомленні з матеріалами справи.
 
     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора,
який просив  залишити  судові  рішення  щодо  ОСОБА_1  без  зміни,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи  скарг,  колегія
суддів вважає, що підстав для їх задоволення немає.
 
     Висновки суду про доведеність  винності  ОСОБА_1  у  вчиненні
хуліганських  дій  відповідають   фактичним   обставинам   справи,
обгрунтовані  сукупністю  розглянутих  в  судовому   засіданні   і
наведених у вироку місцевого суду доказів.
 
     Зокрема, при розгляді справи в суді першої інстанції  ОСОБА_1
не заперечував факт  нанесення  ударів  по  голові  Канівцю  С.М.,
пояснюючи, що під час сварки і бійки на вулиці було багато людей.
 
     Суд обгрунтовано  визнав  ці  показання  ОСОБА_1  правдивими,
оскільки вони підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_2  про
вчинення щодо нього хуліганських дій, які тривали понад 30 хвилин,
показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших,  висновком
судово-медичної експертизи про характер  заподіянихОСОБА_2тілесних
ушкоджень.
 
     Ці  та  інші  наведені  у  вироку   місцевого   суду   докази
переконливо свідчать про те, що ОСОБА_1 обгрунтовано засуджений за
вчинення хуліганства з мотивів явної неповаги до  суспільства,  що
супроводжувалось особливою зухвалістю.
 
     З матеріалів  справи  вбачається,  що  судом  досліджені  всі
обставини,  з'ясування  яких  могло  мати  істотне  значення   для
правильного її вирішення. Проявів упередженості  щодо  ОСОБА_1  як
під час досудового слідства,  так  і  під  час  судового  розгляду
перевіркою матеріалів справи не виявлено.
 
     Вважати,  що  судом  неправильно  застосований   кримінальний
закон, чи що призначене ОСОБА_1 покарання не  відповідає  тяжкості
вчиненого злочину або його особі, немає підстав.
 
     Оскільки ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.  296  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         4 квітня 2006 року, тобто у період  іспитового
строку,  встановленого  вироком  Ленінського  районного  суду   м.
Харкова від 24 березня 2006 року, перебував у  стані  алкогольного
сп'яніння,  не  працював,  апеляційний  суд  Харківської   області
обгрунтовано визнав покарання у вигляді штрафу м'яким і  призначив
йому нове покарання  в  межах  санкції  ч.1  ст.  296  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , остаточно визначивши покарання за правилами ст. 71 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         за сукупністю вироків.
 
     Iстотних  порушень  кримінально-процесуального  законодавства
України, які  могли  бути  підставами  для  скасування  або  зміни
судових рішень щодо ОСОБА_1 у справі не встановлено, в тому  числі
є безпідставними його посилання у скарзі  на  порушення  права  на
захист.
 
     Керуючись ст. ст.394-396  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів,
 
                         у х в а л и л а:
 
     касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без  задоволення,  а  вирок
колегії суддів судової палати у кримінальних справах  апеляційного
суду Харківської області від 5 травня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без
зміни.
 
     с у д д і:
 
     Присяжнюк Т.I. Філатов В.М. Гриців М.I.