У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кармазіна Ю.М.,
суддів
Кліменко М.Р. і Глоса Л.Ф.,
за участю прокурора
Сухарєва О.М.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 15 січня 2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Вовчанського районного суду Харківської області від 31
серпня 2006 року та на ухвалу колегії суддів судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 1
березня 2007 року,
встановила:
зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, судимого:
- 24.04.2002 року за ч.3 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3
роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з
випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
- 10.01.2003 року за ч.2 ст.185, ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки 1 місяць позбавлення волі;
- 11.03.2004 року за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення волі, звільненого 02.12.2005
року від відбування покарання на підставі п."а" ст.1 Закону
України "Про амністію" від 31.05.2005 року ( 2591-15 ) (2591-15)
,
і
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2,
в силу ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не судимого,
кожного:
- за ч.2 ст.186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років позбавлення
волі;
- за ч.2 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років позбавлення
волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1
і ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі
строком на 9 років з конфіскацією всього майна.
За вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2 засуджено за вчинення
злочинів за таких обставин.
13.05.2006 року близько 23 год. ОСОБА_1 повторно за
попередньою змовою з ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного
сп'яніння, біля кафе "Фортуна" по вул. Леніна в м. Вовчанськ
Харківської області, застосувавши насильство, яке не є небезпечним
для життя та здоров'я, відкрито заволоділи майном ОСОБА_3 на суму
622 грн.
14.05.2006 року близько 00 год. 10 хв. ОСОБА_1 за попередньою
змовою з ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, на
перехресті вулиць О.Досвітнього та Гоголя в м. Вовчанську
Харківської області напали на ОСОБА_4 і, застосувавши небезпечне
для життя та здоров'я насильство та спричинивши їй легкі тілесні
ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я, заволоділи
її майном на суму 517 грн.
14.05.2006 року близько 1 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою
з ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, біля будинку №52
по вул. Короленка в м. Вовчанськ Харківської області, застосувавши
насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, повторно
відкрито заволоділи майном ОСОБА_5 на суму 482 грн., а близько 1
год. 20 хв., знаходячись навпроти будинку №60 по вул. Гоголя в м.
Вовчанськ Харківської області, із застосуванням насильства, яке не
є небезпечним для життя та здоров'я, відкрито заволоділи майном
ОСОБА_6 на суму 607 грн..
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 1 березня
2007 року вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишено без зміни.
Судові рішення щодо ОСОБА_2 у касаційному порядку не
оскаржені.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує про
відсутність в його діях складу злочинів, передбачених ч.2 ст.186,
ч.2 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки, на його думку, в
матеріалах справи відсутні достатні докази його вини. Просить
перевірити обгрунтованість його засудження та пом'якшити
призначене покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, який вважав касаційну скаргу засудженого такою, що не
підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Фактичні обставини справи, які були предметом оцінки суду
першої та апеляційної інстанції, перегляду відповідно до вимог ч.1
ст.398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
у касаційному порядку не
підлягають, а тому суд касаційної інстанції виходить з фактичних
обставин справи, встановлених місцевим судом.
Висновки судів про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів,
передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом
доведеними, та грунтуються на сукупності доказів, які
досліджувалися судом у порядку, передбаченому ч.3 ст.299 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, і є правильними.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 підтверджена показаннями на
досудовому слідстві і в суді ОСОБА_1 і ОСОБА_2, в яких вони
повністю визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинів,
а також показаннями допитаних у судовому засіданні потерпілих
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_5..
Давши належну оцінку зазначеним доказам у сукупності, суд
обгрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.186 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
(по епізодам щодо потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_6
і ОСОБА_5.) та за ч.2 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
(по епізоду
щодо потерпілої ОСОБА_4).
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які б були підставою для скасування судових рішень, по справі не
встановлено.
Покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
призначено в межах санкцій цих статей кримінального
закону відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з
урахуванням тяжкості вчинених злочинів, а також даних про особу
засудженого, обтяжуючої (вчинення злочинів у стані алкогольного
сп'яніння) та пом'якшуючих (повне визнання вини, щире каяття) його
покарання обставин.
З огляду на це, суд обгрунтовано призначив ОСОБА_1 за ч.2 ст.
186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
(за три епізоди злочинних дій)
максимальне покарання, передбачене цим законом, а за ч.2 ст. 187
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
(за один епізод) - покарання у мінімальній
межі санкції цієї статті з конфіскацією всього належного
засудженому майна.
Те, що у ОСОБА_1 є дві молодші сестри, а батько помер, не дає
підстав для пом'якшення призначеного йому за ч.2 ст. 186, ч. 2 ст.
187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання.
Разом з тим, при визначенні ОСОБА_1 остаточного покарання за
сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у
виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна суд не
навів у вироку мотивів, з яких він застосував принцип часткового
складання призначених покарань, а не інший принцип, передбачений
ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, - поглинення менш суворого
покарання більш суворим.
У той же час, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 протягом
нетривалого часу (декількох годин) учинив злочини однієї категорії
(проти власності), повністю визнав свою вину, щиро розкаявся,
потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_4 викрадене у них майно повернуто, а
потерпілим ОСОБА_6 і ОСОБА_5 матеріальна шкода відшкодована
частково, всі потерпілі заявили в судовому засіданні, що не мають
матеріальних претензій до засуджених і простили їх. З огляду на це
та на дані характеристик ОСОБА_1 з місць проживання і тимчасової
роботи, за якими він характеризувався як особа, що не зловживала
спиртними напоями і добросовісно ставилась до праці, колегія
суддів вважає наявними підстави для застосування до ОСОБА_1 при
визначенні йому остаточного покарання за сукупністю злочинів
такого принципу, як поглинення менш суворого покарання більш
суворим, тобто для пом'якшення остаточного покарання, призначеного
за ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення
засудженого та попередження нових злочинів.
У цій частині касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 підлягає
задоволенню, а постановлені щодо нього судові рішення - зміні.
За наведених вище підстав відповідно до вимог ст. 395 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
підлягають зміні з пом'якшенням покарання,
визначеного за сукупністю злочинів за ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, й судові рішення щодо засудженого ОСОБА_2, який,
будучи особою, судимості якої погашені, також повністю визнав свою
вину у вчиненні разом з ОСОБА_1 злочинів, щиро розкаявся, частково
відшкодував заподіяну шкоду, за місцем проживання і тимчасової
роботи характеризувався таким, що не зловживав спиртними напоями,
працював по найму, позитивно вів себе у побуті.
З огляду на викладене, колегія суддів, керуючись ст.ст.
394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Вовчанського районного суду Харківської області від 31
серпня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 01
березня 2007 року щодо ОСОБА_1 та в порядку ст.395 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
щодо ОСОБА_2 змінити: за сукупністю злочинів за ст. 70
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
замість принципу часткового складання
покарань, призначених їм за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, застосувати принцип поглинення менш суворого
покарання більш суровим і остаточно визначити кожному покарання за
ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у виді позбавлення волі строком на 7
років з конфіскацією всього майна, яке є їх власністю.
У решті судові рішення залишити без зміни.
Судді:
Кармазін Ю.М. Кліменко М.Р. Глос Л.Ф.