У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Пивовара В.Ф.,
суддів
Гошовської Т.В., Пошви Б.М.
за участю прокурора
Морозової С.Ю.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 грудня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної
інстанції, на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 27
березня 2007 року.
Вироком Андрушівського районного суду Житомирської області
від 13 грудня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
уродженку м. Красний Лиман Донецької області,
громадянку України,
раніше не судиму,
засуджено за ч. 3 ст. 212 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади директора
суб'єктів підприємницької діяльності строком на 3 роки; за ч. 2
ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення волі з
позбавленням права обіймати посади директора суб'єктів
підприємницької діяльності строком на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
ОСОБА_1. визначено остаточне покарання у вигляді 5 років
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади директора
суб'єктів підприємницької діяльності строком на 3 роки, а на
підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
її звільнено від відбування
основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, з
покладенням на неї обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст.
76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
ОСОБА_1. виправдано за ч. 5 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у
зв'язку з недоведеністю її вини; за ч. 2 ст. 209 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
- у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь держави 790 грн.
60 коп. судових витрат за проведення почеркознавчих експертиз.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Житомирської області від 27 березня 2007 року
зазначений вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1. визнано винною та засуджено за
ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом
зловживання службовим становищем та службове підроблення, що
спричинило тяжкі наслідки.
Цим же вироком ОСОБА_1. виправдано у заволодінні майном
державного підприємства "Андрушівський спиртовий завод" - коштами
в особливо великих розмірах на користь третіх осіб (ТОВ "Ортіс") -
у зв'язку із недоведеністю її вини та легалізацію доходів,
отриманих злочинним шляхом у великих розмірах - у зв'язку з
відсутністю в її діях складу злочину.
ОСОБА_1. засуджено за те, що вона вчинила злочини за таких
обставин.
Так, ОСОБА_1., обіймаючи посаду директора державного
підприємства "Андрушівський спиртовий завод", з метою ухилення від
сплати податків в особливо великих розмірах шляхом зловживання
службовим становищем, підробила пакет фінансово-господарських
документів, в які вона внесла завідомо неправдиві дані про
неіснуючий факт придбання ДП "Андрушівський спиртовий завод" у ТОВ
"Ортіс" та подальшу реалізацію для ТОВ "Євромост" труб у кількості
1 124 т, метою складання яких було штучне створення заборгованості
ДП "Андрушівський спиртовий завод" перед ТОВ "Ортіс" та, у свою
чергу, заборгованості держави перед ДП "Андрушівський спиртовий
завод" по відшкодуванню з державного бюджету зайво сплаченого
податку на додану вартість.
З метою маскування своєї злочинної діяльності ОСОБА_1.
забезпечила незаконне проведення по бухгалтерському, податковому
та складському обліку ДП "Андрушівський спиртовий завод"
фінансово-господарської операції по придбанню від ТОВ "Ортіс" м.
Харкова та подальшої реалізації для ТОВ "Євромост" м. Стаханова
неіснуючих труб у кількості 1 124 т.
Підроблені фінансово-господарські документи було прийнято до
використання в роботі працівниками бухгалтерії ДП "Андрушівський
спиртовий завод" та здійснено відповідні проводки по
бухгалтерському та податковому обліку, в результаті чого директор
ДП "Андрушівський спиртовий завод" - ОСОБА_1. умисно ухилилася від
сплати податку на додану вартість за листопад 2003 року, що
підлягав сплаті до державного бюджету у розмірі 449 678 грн.
Суд, виправдовуючи ОСОБА_1. за ч. 5 ст. 191 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, своє рішення мотивував тим, що в матеріалах справи
відсутні докази, які б свідчили, що внаслідок підробки договорів
купівлі-продажу та інших документів відбулося заволодіння грошима
ДП "Андрушівський спиртовий завод".
Враховуючи, що вина ОСОБА_1. за ч. 5 ст. 191 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
не доведена, суд дійшов висновку, що у її діях
відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 209 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
У касаційному поданні прокурор просить постановлену щодо
ОСОБА_1. ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на
новий апеляційний розгляд у зв'язку з істотним порушенням
кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням
кримінального закону при призначенні покарання та м'якістю
призначеного покарання. При цьому посилається на те, що суд
необгрунтовано виправдав ОСОБА_1. за ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 209
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки, на його думку, в матеріалах
справи міститься достатньо доказів, які підтверджують винність
ОСОБА_1. у вчиненні зазначених злочинів. Крім того зазначає, що
апеляційний суд, залишаючи його апеляцію без задоволення, істотно
порушив вимоги кримінально-процесуального закону, зокрема вимоги
ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, оскільки не зазначив підстав,
через які апеляцію прокурора визнано необгрунтованою та не
спростував доводи, які були зазначені в апеляції.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала
касаційне подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши
доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання
прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 334 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити
формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнане
судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного із
зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Не
допускається включення у вирок формулювань, які ставлять під
сумнів невинність виправданого.
Виправдовуючи ОСОБА_1., суд не дотримався цих вимог закону.
Як убачається з мотивувальної частини вироку, суд не навів
переконливих доводів про те, чому він дійшов висновку про
недоведеність участі ОСОБА_1. у вчиненні злочину, передбаченого ч.
5 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, не навів докази, якими
підтверджується такий висновок, та чому відкинуто докази, якими
органи досудового слідства обгрунтовували винність ОСОБА_1.,
зокрема, показання свідка ОСОБА_2. про перерахування за вказівкою
ОСОБА_1. протягом січня-лютого 2004 року грошових коштів на
загальну суму 448 910 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Ортіс" у
рахунок погашення заборгованості по договору товарного кредиту №
ТКОЗ/11/03-02 від 03 листопада 2003 року, який, як установив суд,
був підроблений; дані бухгалтерських та банківських документів про
перерахування вказаних коштів та їх надходження на рахунок ТОВ
"Ортіс"; дані бухгалтерських та банківських документів про рух цих
коштів протягом січня-лютого 2004 року з розрахункового рахунку
ТОВ "Ортіс" на розрахункові рахунки різних суб'єктів
підприємницької діяльності України, а саме, ТОВ "Профітгрупп", ТОВ
"Укртрасттрейд", ТОВ "Вістек", ТОВ "Iндвест", ТОВ "Схід-лайн";
дані, які містяться в матеріалах УБВДОЗШ ДПА в Житомирській
області, ухвалах господарських судів та інших документах про
ліквідацію зазначених товариств, про відсутність реєстрації
засновників та директорів цих ТОВ за тими адресами, які зазначені
у документах.
Крім цього, зробивши висновок про недоведеність участі
ОСОБА_1. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, суд у той же час у мотивувальній частині вироку
послався на неповноту досудового слідства, вказавши, які питання
мали бути з'ясовані органами досудового слідства, що свідчить про
суперечливість висновків суду.
За таких обставин, висновок суду про виправдання ОСОБА_1. за
ч. 5 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за недоведеністю її участі у
вчиненні вказаного злочину та за ч. 2 ст. 209 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
за відсутністю в її діях складу цього злочину є
передчасним, зроблений без повного, всебічного та об'єктивного
аналізу наявних у справі доказів, а тому не може визнаватися
законним, у зв'язку з чим вирок суду підлягає скасуванню, а
справа - направленню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи необхідно ретельно дослідити усі
докази по справі, дати належну правову оцінку діям ОСОБА_1. та
прийняти законне й обгрунтоване рішення.
Оскільки апеляційна інстанція не звернула уваги на порушення
норм кримінально-процесуального законодавства, допущені судом
першої інстанції, не усунула порушень закону і залишила вирок без
зміни, то ухвала апеляційної інстанції також підлягає скасуванню.
Що стосується доводів прокурора про м'якість призначеного
ОСОБА_1. покарання, то колегія суддів вважає, що у разі
підтвердження всього об'єму пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення,
призначене їй покарання слід вважати м'яким.
Керуючись статтями 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, який брав участь при розгляді
справи судом першої та апеляційної інстанції, задовольнити
частково.
Вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від
13 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської
області від 27 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 с к а с у в а т и, а
справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому
складі суддів.
с У Д Д I:
Гошовська Т.В. Пивовара В.Ф. Пошви Б.М.