У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
 
     Коновалова В.М.
 
     суддів
 
     Кузьменко О.Т, Лавренюка М.Ю.
 
     за участю прокурора
 
     Колесниченка О.В.
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  27  грудня  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Харківської області на  вирок  Дергачівського  районного
суду Харківської області від 7 травня 2007 року щодо ОСОБА_1
 
     Цим вироком
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1, судимості не має,
 
     засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки
позбавлення волі, ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на
5 років позбавлення волі з конфіскацією предметів  контрабанди  та
конфіскацією майна.
 
     Відповідно до ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_1  остаточно
призначено 5  років  позбавлення  волі  з  конфіскацією  предметів
контрабанди та конфіскацією майна.
 
     На підставі ст. 75 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1звільнено
від відбування покарання з випробуванням  з  іспитовим  строком  3
роки. До нього також застосовано вимоги,  передбачені  ст.  76  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
 
     В апеляційному порядку справа не переглядалась.
 
     ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у серпні 2006  р.  у
с. Могилів Дніпродзержинського  району  Дніпропетровської  області
без мети збуту придбав дикоростучу коноплю, із якої 1 березня 2007
року виготовив наркотичний засіб - канабіс вагою 124,  506  грами,
який зберігав у покинутому будинку неподалік села, а у  період  із
11 по 12 березня 2007 року перевозив його в своїх особистих  речах
із м. Дніпродзержинська до митного поста "Казачья  лопань",  де  2
березня 2007 року був затриманий, а наркотичний засіб вилучений.
 
     Його також засуджено за  те,  що  він  2  березня  2007  року
намагався перемістити зазначений наркотичний  засіб  через  митний
кордон України з приховуванням  від  митного  контролю,  однак  не
довів цей злочин до кінця з причин, що не залежали від його  волі,
оскільки був затриманий.
 
     У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильність
застосування щодо  звільненого  на  підставі  ст.  75  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
          від  відбування  покарання  з  випробуванням  ОСОБА_1
додаткового покарання у  виді  конфіскації  майна,  що  суперечить
вимогам ст. 77 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , та  порушення  судом  вимог
ст.334 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         при викладенні  фактичних  обставин
справи, просить вирок  скасувати,  а  справу  направити  на  новий
судовий розгляд.
 
     Заслухавши доповідача,  пояснення  прокурора,  який  частково
підтримав подання та просив скасувати вирок, а справу направити на
нове  розслідування,  перевіривши  матеріали  справи,  обговоривши
доводи  подання,  колегія  суддів  вважає,  що  касаційне  подання
прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
 
     Відповідно до п.1  ч.1  ст.64  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          при
провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді  кримінальної
справи в суді підлягають доказуванню, окрім  іншого,  також  подія
злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
 
     Ці   вимоги   кримінально-процесуального   закону    органами
досудового слідства та судом першої інстанції не виконані.
 
     Як убачається з матеріалів справи, органи досудового слідства
пред'явили ОСОБА_1 обвинувачення за ч.1 ст.309 і  ч.2  ст.15,  ч.2
ст.305 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        . Викладаючи обставини  вчинення  цих
злочинів слідчий у постанові  про  притягнення  як  обвинуваченого
зазначив, що ОСОБА_1 у серпні  2006  р.  без  мети  збуту  придбав
дикоростучу  коноплю  із  якого  1  березня  2007  року  виготовив
наркотичний засіб - канабіс, який зберігав у покинутому будинку, а
у період із 11 по 12 березня 2007  року  зберігав  і  перевозив  у
своїх особистих речах із м.  Дніпродзержинська  до  митного  поста
"Казачья лопань". 2 березня 2007 року  він  намагався  перемістити
зазначений  наркотичний  засіб  через  митний  кордон  України   з
приховуванням від митного контролю, однак не довів цей  злочин  до
кінця з причин,  що  не  залежали  від  його  волі,  оскільки  був
затриманий.
 
     Такий висновок щодо часу вчинення злочину, передбаченого  ч.1
ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  суперечить  матеріалам  справи,  з
яких видно, що 2 березня 2007 року ОСОБА_1по цій  же  справі  було
затримано в порядку ст.115 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  а  5  березня
2007 року щодо нього обрано запобіжний захід у вигляді взяття  під
варту, що ставить під сумнів можливість вчинення ним 11-12 березня
2007  року  інкримінованих  дій,  пов'язаних  із   зберіганням   і
перевезенням наркотичних засобів.
 
     Наведене  дає  підстави  стверджувати   про   невідповідність
висновків  органів  досудового   слідства   щодо   дати   вчинення
інкримінованих  ОСОБА_1   дій   по   незаконному   зберіганню   та
перевезенню наркотичних засобів, на що не звернув увагу суд першої
інстанції, який у свою чергу також указав у мотивувальній  частині
вироку дату вчинення ОСОБА_1 зазначених  дій  11-12  березня  2007
року.
 
     Вказані порушення  вимог  кримінально-процесуального  закону,
допущені  досудовим  слідством  і  судом,  є  істотними,  оскільки
перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу, у зв'язку  з
чим вирок підлягає скасуванню.
 
     Крім того, суд, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з
випробуванням на підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  призначив
йому за ч.2  ст.15,  ч.2  ст.305  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          та  за
сукупністю злочинів додаткове покарання у виді конфіскації  майна,
хоча в даному випадку таке додаткове покарання відповідно  до  ст.
77 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         не застосовується.
 
     Оскільки  час  вчинення  злочину  підлягає  встановленню   та
доказуванню досудовим слідством, справа  підлягає  направленню  на
нове розслідування, а не на  новий  судовий  розгляд,  як  про  це
просить прокурор в касаційному поданні.
 
     Під  час  нового  розслідування  необхідно  усунути   вказані
порушення та провести досудове слідство по  справі  з  дотриманням
вимог закону, у тому числі й ст.64 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
 
     На підставі наведеного й, керуючись статтями 395  і  396  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -
 
                         У Х В А Л И Л А:
 
     касаційне подання заступника  прокурора  Харківської  області
задовольнити частково.
 
     Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 7
травня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати,  а  справу  направити  на
нове розслідування прокурору Харківської області.
 
     Судді:
 
     КОНОВАЛОВ В.М. КУЗЬМЕНКО О.Т. ЛАВРЕНЮК М.Ю.