У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Філатова В.М.,
суддів
Косарєва В.I., і Гриціва М.I.,
за участю прокурора
Морозової С.Ю.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 грудня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1
та касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на
вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 21 березня
2006 року, яким
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянина України,
раніше не судимого
- виправдано за недоведеністю його вини у вчиненні злочину,
передбаченого ч.2 ст.125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 1 серпня 2006
року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_2 було обвинувачено в тому, що він 25.08.2004р.,
знаходячись в приміщенні Донецького заводу хімічних виробів на
вул. Софіїївська, 1 в м. Донецьку, на грунті особистих неприязних
стосунків, під час сварки з ОСОБА_1, умисно наніс останньому удар
рукою в груди, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження.
Виправдовуючи ОСОБА_2 за недоведеністю його вини у вчиненні
злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
суд
вказав, що досліджені в судовому засіданні докази є сумнівними і
не підтверджують вчинення ОСОБА_2 цього злочину, а джерело
отримання додаткових доказів вичерпано.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить вирок щодо
ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд,
посилаючись на те, що його вина у вчиненні злочину, передбаченого
ч.2 ст.125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
підтверджується матеріалами
справи і суд безпідставно виправдав його.
У касаційному поданні заступник прокурора Донецької області
просить вирок і ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_2 скасувати, а
справу направити на новий судовий розгляд через істотне порушення
кримінально-процесуального закону. Вважає, що суд першої і
апеляційної інстанцій без достатніх підстав відкинули докази вини
ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, мотивуючи свої рішення висновками, які не
відповідають фактичним обставинам справи. Суд безпідставно не
врахував покази потерпілого ОСОБА_1, свідка ОСОБА_3 та висновки
судово-медичної експертизи і допустив однобічність і неповноту під
час розгляду справи. Крім того посилається на порушення судом
вимог ст.277 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
при зміні прокурором
обвинувачення в суді.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне
подання і вважав, що касаційна скарга підлягає задоволенню,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги і
подання, колегія суддів вважає, що скарга і подання підлягають
задоволенню з таких підстав.
Суд, виправдовуючи ОСОБА_2 у зв'язку з недоведеністю його
участі у вчиненні злочину, дійшов висновку про те, що показання
потерпілого ОСОБА_1 є неправдивими і містять розбіжності з
показаннями свідка ОСОБА_3 та показаннями експерта. Крім того суд
зазначив, що обвинувачення ОСОБА_2 грунтується на припущеннях,
інших достатніх доказів його вини не пред'явлено.
Проте, з такими висновками суду погодитись не можна.
Так, у своїх показаннях на досудовому слідстві і в судовому
засіданні потерпілийОСОБА_1 стверджував, що ОСОБА_2 наніс йому
удар в груди, від чого він упав і знепритомнів (а.с.22
т.1,а.с.224т.2).
Iз висновку експерта № 3211/350 5.05.2005р. видно, що у
потерпілого ОСОБА_1 виявлені ушкодження грудей і струс головного
мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з
короткочасним розладом здоровcя, і які утворились від дії тупих
предметів та відповідають обставинам і строку їх спричинення
вказаних потерпілим(а.с.136,т.1).
Однак цим доказам в сукупності з іншими доказами у справі суд
відповідної оцінки не дав, а взяв до уваги як безперечний доказ
показання ОСОБА_2, в яких він заперечив факт нанесення тілесних
ушкоджень потерпілому.
Такі висновки суду і зокрема про те, щоОСОБА_1 міг обмовити
ОСОБА_2 є непереконливі і суперечливі, оскільки з таких же підстав
і ОСОБА_2міг заперечувати свою причетність до побиття потерпілого.
Як видно із матеріалів справи, свідок ОСОБА_3 на досудовому
слідстві і в судовому засіданні не заперечив факт конфлікту між
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і підтвердив, що ОСОБА_2 наніс удар ОСОБА_1 в
груди зліва і від чого останній ударився головою об стіну (а.с.241
т.2, а.с.95 т.2).
Тому вважати , що наявні докази не підтверджують показання
потерпілого ОСОБА_1 підстав не має.
За таких обставин, суд дійшов передчасного висновку про
недоведеність винуватості ОСОБА_2 і без достатніх підстав
виправдав його за ч.2 ст.125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Порушення ч.4 ст.277 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
не є істотним,
оскільки потерпілому вручена копія постанови про зміну
обвинувачення і він не був позбавлений права підтримувати
попереднє обвинувачення.
Апеляційний суд перевіряючи справу не виправив помилок суду
першої інстанції, і залишив вирок без зміни.
Оскільки, судом першої інстанції наявні докази у справі
належним чином не перевірені і не оцінені, обвинувачення в
достатній мірі не спростоване, і висновки суду не відповідають
фактичним обставинам, колегія суддів вважає, що вирок і ухвала
апеляційного суду у зв'язку з порушенням ст.369 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
підлягають скасуванню, а справа направленню на новий
судовий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід ретельно дослідити
зазначені вище обставини, дати належну оцінку усім доказам у
справі в їх сукупності і в залежності від встановленого прийняти
законне і обгрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 та касаційне подання
заступника прокурора Донецької області задовольнити.
Вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 21
березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області
від 1 серпня 2006 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити
на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
Судді:
Філатов В.М. Косарєв В.I. Гриців М.I.