У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                 Верховного Суду України у складі

     головуючого

     Присяжнюк Т.I.,

     суддів

     Школярова В.Ф., Пекного С.Д.

     за участю прокурора

     Саленка I.В.

     розглянувши в судовому засіданні в  м.Києві  25  грудня  2007
року кримінальну справу за касаційним поданням першого  заступника
прокурора  Харківської  області   на   вирок   Орджонікідзевського
районного суду м.Харкова від 20 березня 2007 року щодо засудженого
ОСОБА_1,

                         в с т а н о в и л а :

     вироком суду

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1,

     уродженця та жителя м.Харкова,

     громадянина України, несудимого, -

     засуджено за ч.1 ст.358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          до  обмеження
волі на 1 рік.

     На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         засудженого  ОСОБА_1
звільнено   від   відбування   покарання   з   випробуванням    із
встановленням іспитового строку 1 рік.

     ОСОБА_1 засуджено за те, що він,  отримавши  28  квітня  2004
року  пенсійне  посвідчення  інваліда  дитинства   по   загальному
захворюванню  3-ї  групи  НОМЕР_1,  згідно  з   яким   мав   право
безоплатного проїзду в громадському транспорті (крім метрополітену
і таксі), на початку грудня 2005 року за місцем свого проживання в
АДРЕСА_1 виправив у цьому посвідченні групу інвалідності з цифри 3
на цифру 2 і 5 січня 2006 року використав цей завідомо підроблений
документ на станції метро "Тракторний завод" м.Харкова.

     В апеляційному порядку зазначений вирок не переглядався.

     У  касаційному  поданні   заступник   прокурора   Харківської
області,  не  оспорюючи  висновки  суду  щодо   доведеності   вини
засудженого ОСОБА_1, а також фактичних обставин справи, стверджує,
що суд першої інстанції безпідставно  визнав  зайвою  кваліфікацію
його дій за ч.3 ст.358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          і  ставить  питання
про скасування оскаржуваного вироку з направленням справи на новий
судовий розгляд.

     Заслухавши  доповідача,  думку  прокурора,   який   підтримав
касаційне подання, перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши
доводи, викладені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що
касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Висновки суду першої інстанції щодо  доведеності  винності  у
вчиненні ОСОБА_1 злочину  грунтуються  на  сукупності  зібраних  у
справі доказів, є правильними та не оспорюються прокурором.

     Як  убачається  зі  змісту   касаційного   подання,   вироком
Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 20  березня  2007
року ОСОБА_1 був засуджений за ч.1 ст.358 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
на 1 рік позбавлення волі з випробуванням із іспитовим  строком  1
рік. Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався ще й  за
ч.3 ст.358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         -  у  використанні  підробленого
документа. Однак суд першої  інстанції,  у  мотивувальній  частині
свого рішення, визнаючи ОСОБА_1 винним у використанні підробленого
документа, визнав зайвою кваліфікацію його дій за  ч.3  ст.358  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         однак переконливих суджень такого  рішення  не
навів.

     Виходячи із зазначеного, вирок  суду  підлягає  скасуванню  з
направленням справи на новий судовий розгляд.

     Якщо при новому розгляді справи буде встановлено, що  у  діях
ОСОБА_1  відсутній  склад  злочину,  передбачений  ч.3  ст.358  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , то таке рішення необхідно належно мотивувати.

     Керуючись статтями ст.ст. 395, 396 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,
колегія суддів,-

     у х в а л и л а:

     Касаційне подання першого  заступника  прокурора  Харківської
області задовольнити.

     Вирок Орджонікідзевського районного  суду  м.Харкова  від  20
березня 2007 року щодо засудженого ОСОБА_1 скасувати.

     Справу направити у той же суд на новий судовий розгляд.

     с у д д і :

     Присяжнюк Т.I. Школяров В.Ф. Пекний С.Д.