У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Коротких О.А. і Кармазіна Ю.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 грудня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженогоОСОБА_1
на вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу
Дніпропетровської області від 08 лютого 2005 року і ухвалу колегії
суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
Дніпропетровської області від 03 липня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянин України, раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на дев'ять
років позбавлення волі.
Також цим вироком засуджено ОСОБА_2, щодо якого судові
рішення в касаційному порядку не переглядаються.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на
користь ОСОБА_3 6019 грн 67 коп. на відшкодування майнової та
100000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2006 року
вирок щодоОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він IНФОРМАЦIЯ_2
приблизно о 19-ій год. поблизу трамвайної зупинки, що навпроти
будинку № 177 по вул. Широківській у м. Кривому Розі
Дніпропетровської області, перебуваючи в стані алкогольного
сп'яніння та діючи групою осіб з ОСОБА_2, за встановлених судом
обставин на грунті неприязних відносин умисно завдав ОСОБА_4 не
менш семи ударів рукою в область голови, переніс його на пустир,
що поруч з будинком № 1 по вул. Патона в м. Кривому Розі, де від
отриманих тяжких тілесних ушкоджень наступила смерть потерпілого
приблизно о 24-ій год. того ж дня.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення
скасувати, а справу закрити. Стверджує, що він не завдавав
потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, висновки суду про його
винуватість у вчиненні даного злочину не відповідають фактичним
обставинам справи і грунтуються на доказах, зібраних з порушенням
вимог кримінально-процесуального закону. Вказує на застосування до
нього незаконних методів ведення слідства і порушення права на
захист. Зазначає, що апеляційний суд не повідомив про день
апеляційного розгляду і не викликав його у судове засідання для
дачі пояснень.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів
вважає, що в задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 в умисному
заподіянні ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть
потерпілого, вчиненому групою осіб, підтверджується зібраними і
дослідженими в установленому законом порядку доказами.
Зокрема, із показань ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які вони давали на
допитах як підозрюваних, вбачається, що IНФОРМАЦIЯ_2 ввечері після
конфлікту, який виник між ОСОБА_4 і його знайомими з однієї
сторони та ними і їх колегами, з іншої сторони, на пропозицією
ОСОБА_1 вони для з'ясування осіб, які були з потерпілим, поїхали з
останнім у сел. Чорногорку.
Там поблизу трамвайної зупинки "Вулиця Широківська" придбали
пляшку зі спиртним, яку розпили разом з ОСОБА_4 Під час вживання
спиртного виникла сварка з потерпілим і вони завдали йому удари
рукою в голову, а потім на драбині, яку приніс з мотузкою ОСОБА_1,
прив'язавши до неї ОСОБА_4, віднесли його на пустир, де останнього
було виявлено мертвим наступного дня.
Вищенаведені показання суд обгрунтовано визнав достовірними і
поклав в основу вироку, оскільки вони об'єктивно узгоджуються з
показаннями свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які підтвердили, що бачили,
як поблизу зупинки громадського транспорту ОСОБА_1 і ОСОБА_2 били
ОСОБА_4, який лежав на землі, показаннями свідків ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також даними, що містяться в протоколах
відтворення обстановки та обставин події, в ході яких ОСОБА_1 і
ОСОБА_2 розповіли і показали на місці про обставини вчинення
даного злочину, пред'явлення осіб для впізнання, тощо.
За даними висновку судово-імунологічної експертизи на пучку
трави і мотузці, вилучених з місця події, а також куртці ОСОБА_2
виявлена кров, походження якої від ОСОБА_4 не виключається.
З даних висновків судово-медичних експертиз вбачається, що
смерть ОСОБА_4 могла наступити в проміжку часу між 20-00 до 24-00
годинами 21.11.2003 року внаслідок закритої внутрішньочерепної
травми з крововиливом під тверду і м'яку оболонки головного мозку,
що ускладнилось набряком головного мозку; загальна кількість
виявлених ушкоджень в області голови - сім. Також експертом
встановлено, що кількість виявленого в крові потерпілого алкоголю
та тілесні ушкодження, які могли виникнути в результаті падіння з
висоти власного зросту, в причинному зв'язку з настанням його
смерті не знаходяться.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги засудженого
ОСОБА_1 про його непричетність до заподіяння ОСОБА_4 тяжких
тілесних ушкоджень, оскільки удари потерпілому були заподіяні о
22-ій год. 21.11.2003 р. є безпідставними.
Перевіркою матеріалів справи не виявлено будь-яких
об'єктивних даних, які б свідчили про фальсифікацію доказів і їх
отримання незаконним шляхом.
У судовому засіданні перевірялись доводи ОСОБА_1 про
застосування до нього недозволених методів ведення досудового
слідства. За результатами службової перевірки зазначені ОСОБА_1
факти не підтвердились. Крім того, допитані в суді свідки
ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 показали, що при проведенні
досудового слідства будь-якого незаконного впливу до ОСОБА_1 не
застосовувалось.
Дослідивши всебічно і повно зібрані в справі докази, суд
дійшов обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у
вчиненні злочину, за який його засуджено.
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно, а покарання призначено з врахуванням
вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які були б підставою для скасування судових рішень, у справі не
встановлено.
Iз матеріалів справи вбачається, що з моменту затримання
ОСОБА_1 йому роз'яснювались його процесуальні права, в тому числі
і право мати адвоката. Скористатись цим правом він відмовився, що
підтверджується його записом у відповідних процесуальних
документах. У подальшому на досудовому слідстві і в суді
здійснював захист прав і законних інтересів адвокат.
За таких обставин доводи в касаційній скарзі засудженого
ОСОБА_1 про порушення права на захист є необгрунтованими.
Також матеріалами справи не підтверджується посилання
засудженого ОСОБА_1 про те, що його не повідомили про день
апеляційного розгляду, оскільки зазначене повідомлення було
своєчасно надіслано до установи виконання покарань
З огляду на те, що засуджений ОСОБА_1 не заявляв клопотання
про своє бажання взяти участь в апеляційному розгляді справи, а
підстав для його виклику в судове засідання не було, апеляційний
суд визнав можливим розглянути справу за його відсутності, а тому
порушення його права на захист, на що посилається засуджений, не
вбачається.
Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного
розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого
ОСОБА_1.
С у д д і:
В.О. Паневін О.А. Коротких Ю.М. Кармазін