У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого - судді
Пивовара В.Ф.,
суддів
Гошовської Т.В., Пошви Б.М.
за участю прокурора
Казнадзея В.В.,
засуджених
ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 грудня 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх законних представників ОСОБА_3, ОСОБА_4 на
вирок апеляційного суду Донецької області від 21 грудня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_5, IНФОРМАЦIЯ_1, росіянина, громадянина Росії, раніше
не судимого, -
засуджено за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього
майна, що є його власністю; за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є
його власністю; за ст. 304 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі; за ч. 2 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
ОСОБА_5 остаточно визначене покарання - 15 років позбавлення волі
з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_2, українця, громадянина України, учня
СПТУ № 23 м. Донецька, раніше не судимого, -
засуджено за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 14 років позбавлення волі без конфіскації майна; за
ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 10 років позбавлення волі
без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
ОСОБА_1 остаточно визначене покарання - 14 років позбавлення волі
без конфіскації майна.
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_3, українця, громадянина України, учня
школи-інтернату № 10 м. Донецька, раніше не судимого,-
засуджено за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 12 років позбавлення волі без конфіскації майна; за
ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 9 років позбавлення волі
без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
остаточно визначене покарання - 12 років позбавлення волі без
конфіскації майна.
Вирішено питання про стягнення із засудженого ОСОБА_5 судових
витрат та долю речових доказів.
Як визнав встановленим суд, ОСОБА_5,ОСОБА_1 та ОСОБА_2
вчинили злочини за таких обставин.
ОСОБА_5, будучи обізнаним у тому, що подружжя ОСОБА_6 продали
належну їм квартиру та придбали жилий будинок АДРЕСА_1 та,
припускаючи, що у них за місцем проживання може бути велика сума
грошей в іноземній валюті, вирішив вчинити умисне вбивство ОСОБА_7
при розбійному нападі на сім'ю ОСОБА_6.
З цією метою ОСОБА_5 IНФОРМАЦIЯ_4 у період часу з 12 до 15
годин, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2, достовірно знаючи, що
ОСОБА_2 є неповнолітнім та не будучи обізнаним у тому, щоОСОБА_1
також є неповнолітнім, розповів їм про свої наміри та запропонував
прийняти участь у вчиненні злочинів і приготувати знаряддя
злочину, на що останні дали згоду. У той же день, у період часу з
21 години 30 хвилин до 22 години, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2
знову зустрілися на тому ж самому місці. При цьому ОСОБА_2
таОСОБА_1 принесли із собою кастет, ломик та кувалду. Під час
спільного розпиття спиртних напоїв ОСОБА_5,ОСОБА_1 та ОСОБА_2
детально обговорили дії кожного з учасників по здійсненню
злочинного наміру і пішли до будинку потерпілих. Перебуваючи біля
будинку, у період часу з 23 години IНФОРМАЦIЯ_4 до 01 години 28
лютого 2006 року, засуджені встановили, що подружжя ОСОБА_6
знаходиться у будинку і дружина ОСОБА_7 спить.
Діючи відповідно до розробленого плану, засуджені під
надуманим приводом проникли до будинку потерпілих та напали на
ОСОБА_7 При цьому ОСОБА_1 почав завдавати потерпілому чисельні
удари металевою кувалдою в область голови, а ОСОБА_5 та ОСОБА_2,
побачивши, що ОСОБА_1 не може сам подолати опір потерпілого,
приєдналися до його дій і теж стали завдавати потерпілому кастетом
і ломиком чисельні удари в область голови. Після цього, бажаючи
довести до кінця спільний умисел на позбавлення життя потерпілого
ОСОБА_7, ОСОБА_5 взяв на кухні ніж і завдав ним чисельні удари
потерпілому в область шиї.
Смерть ОСОБА_7 настала на місці події від різаних поранень
шиї з ушкодженням великих магістральних судин, ускладнених гострою
крововтратою.
Не знайшовши гроші, засуджені розбудили потерпілу ОСОБА_6,
після чого ОСОБА_1, діючи згідно з попередньою домовленістю, почав
завдавати потерпілій кастетом чисельні удари в область голови та
вимагати, щоб вона вказала місце, де зберігаються гроші. Внаслідок
цих дій потерпіла ОСОБА_6 втратила свідомість, а засуджені,
заволодівши майном подружжя ОСОБА_6 на загальну суму 1 089 гривень
60 копійок з місця вчинення злочину зникли.
У касаційних скаргах та доповненнях до них засудженийОСОБА_1
та його законний представник ОСОБА_3, не заперечуючи винності
ОСОБА_1 у вчиненні розбійного нападу на подружжя ОСОБА_6 та
застосування до них насильства, вказують на його непричетність до
умисного вбивства ОСОБА_7 При цьому посилаються на те, щоОСОБА_1
не мав попередньої домовленості з ОСОБА_5 щодо вбивства
потерпілого; смерть ОСОБА_7 настала від дій ОСОБА_5, а тому
просять вирок в частині засудження ОСОБА_1 за вчинення злочину,
передбаченого пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
скасувати із закриттям провадження у справі. Крім цього,
посилаючись на позитивні дані про особу ОСОБА_1 ставлять питання
про пом'якшення йому покарання. Також посилаються на те, що
показання ОСОБА_1 на досудовому слідстві отримані із застосуванням
до нього недозволених методів слідства, а тому є недопустими
доказами у справі.
У касаційних скаргах та доповненнях до них засуджений ОСОБА_2
та його законний представник ОСОБА_4 також порушують питання про
скасування вироку щодо ОСОБА_2 у частині його засудження за
вчинення злочину, передбаченого пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
із закриттям провадження у справі. Посилаються
на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що між ОСОБА_2
та ОСОБА_5мала місце попередня змова на вчинення умисного вбивства
потерпілого ОСОБА_7, смерть якого настала саме внаслідок дій
ОСОБА_5 Вказують на застосування до ОСОБА_2 на досудовому слідстві
недозволених методів слідства, внаслідок чого він обмовив себе у
вчиненні вбивства за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_1. Крім
цього, посилаючись на позитивні дані про особу ОСОБА_2, просять
пом'якшити покарання.
Щодо засудженого ОСОБА_5 вирок не оскаржено і касаційне
подання не внесено.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який
підтримав касаційні скарги, засудженого ОСОБА_2, який частково
підтримав касаційні скарги, зазначивши, що визнає свою вину
повністю і просить тільки про пом'якшення покарання, пояснення
прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних
скарг, колегія суддів вважає, касаційні скарги підлягають
задоволенню частково з наступних підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів, за які їх засуджено, відповідає фактичним обставинам
справи, обгрунтований сукупністю доказів, розглянутих у судовому
засіданні, належно оцінених і наведених судом у вироку.
Цей висновок, зокрема, грунтується як на показаннях
засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 під час досудового слідства
та судового розгляду, так і показаннях потерпілої ОСОБА_6, свідків
ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, даних, що містяться у протоколах
оглядів місця події, у протоколах відтворення обстановки та
обставин події з обвинуваченими, у протоколах виявлення та
вилучення речей та предметів, у протоколах огляду речових доказів,
у висновках судово-медичних, судово-цитологічних та
судово-криміналістичних експертиз.
Доводи у касаційних скаргах засуджених та їх законних
представників про те, що досудове слідство та судовий розгляд у
справі проведені необ'єктивно, неповно й упереджено, а висновки
суду щодо участі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні за попередньою
змовою з ОСОБА_5 умисного вбивства потерпілого ОСОБА_7 із користі,
викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи та
грунтуються тільки на показаннях засуджених, які вони давали під
впливом незаконних методів слідства з боку працівників міліції, є
безпідставними.
Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи,
досудове слідство і судовий розгляд у справі проведені з
дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства,
зокрема, всі допити неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проводилися
на досудовому слідстві за участю їх захисників. При цьому заяв про
застосування до них недозволених методів слідства не надходило і
зауваження на протоколи цих слідчих дій не поступали. Проведеною
перевіркою прокуратури не встановлено доказів того, що до ОСОБА_2
та ОСОБА_1 застосовувалися незаконні методи слідства.
За таких обставин суд обгрунтовано послався на показання
засуджених, які вони дали на досудовому слідстві, і у яких вони
визнавали той факт, що до вчинення розбійного нападу на сім'ю
ОСОБА_6вони детально обговорювали план нападу, дії кожного з
учасників, застосування знарядь злочину та можливість вчинення
вбивства.
Крім того, як убачається з показань засуджених під час
судового розгляду, коли потерпілий ОСОБА_7 на прохання ОСОБА_2
відкрив двері,ОСОБА_1 одразу ж почав завдавати йому удари кувалдою
в область голови. Після чого до його дій приєднався ОСОБА_5,
вдаривши декілька разів потерпілого в область голови кастетом, а
також ОСОБА_2, який застосував металевий ломик. Коли потерпілий
втратив свідомість, вони пройшли у дім, деОСОБА_1, озброєний
кувалдою, став спостерігати за потерпілою ОСОБА_6, яка спала, а
ОСОБА_5 та ОСОБА_2 почали обшукувати дім. Під час цього, ОСОБА_2
вийшов до передпокою та побачив, що потерпі лий ОСОБА_7 подає
ознаки життя, про що повідомив ОСОБА_5, який, взявши ніж, разом з
ОСОБА_2 пішов до ОСОБА_7 та завдав потерпілому декілька різаних
поранень шиї, від яких ОСОБА_7 помер на місці події. Після цього,
вони розбудили потерпілу та почали вимагати, щоб вона вказала
місце, де знаходяться гроші. При цьому ОСОБА_1 неодноразово завдав
потерпілій удари кастетом в область голови.
Наведені показання засуджених підтверджують, що всі їх дії
були попередньо обумовлені, носили узгоджений характер і були
направлені на досягнення єдиного результату, у тому числі, і
настання смерті потерпілого ОСОБА_7 При цьому кожний з них
виконував певну роль у цьому.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 16 постанови
Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 "Про
судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я
особи" ( v0002700-03 ) (v0002700-03)
, за вчинення за попередньою змовою групою
осіб умисного вбивства несуть відповідальність і ті особи, котрі
хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть
потерпілому, але будучи об'єднаними з іншими співвиконавцями
вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого
життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала
необхідним для реалізації цього умислу. З урахуванням конкретних
обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчинюють
убивство за попередньою змовою, до таких дій належать:
застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою
приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник,
скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть; подолання
опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим
співучасником; усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації
заважають іншій особі заподіяти смерть або істотно ускладнюють це
завдання особі, яка згідно з домовленістю заподіює смерть
потерпілому, конкретної допомоги під час учинення вбивства (у
вигляді порад, передачі зброї тощо); ведення спостереження за
потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед
вбивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію
спільного умислу тощо.
Виходячи з наведеного та враховуючи конкретні обставини
справи і дії кожного із засуджених під час учинення злочину,
колегія суддів вважає, що висновок суду про вчинення ними за
попередньою змовою групою осіб умисного вбивства потерпілого
ОСОБА_7 є правильним та обгрунтованим, а посилання засуджених та
їх законних представників на те, що оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не
вчиняли безпосередньо дій, які призвели до смерті потерпілого, а
тому не можуть нести відповідальність за умисне вбивство, є
безпідставними.
Виходячи з доказів, які були досліджені в судовому засіданні,
суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за пунктами 6,
12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Разом із тим призначене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання за
пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у вигляді 14 та
12 років позбавлення волі є занадто суворим, визначеним без
врахування вимог ч. 2 ст. 68 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
про те, що при
призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись
положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує характер та
ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.
Як убачається з матеріалів справи,ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили
злочини у неповнолітньому віці, не були ініціаторами вчинення
злочинів, їх роль та ступінь участі, зокрема, в умисному вбивстві
потерпілого ОСОБА_7, є значно меншою ніж дорослого співучасника.
Крім цього, до кримінальної відповідальності вони
притягаються вперше, позитивно характеризуються за місцем
проживання та навчання.
ОСОБА_2 при дачі пояснень у Верховному Суді України повністю
визнав свою вину у вчиненому.
Наведене в сукупності дає підстави для пом'якшення
призначеного їм за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
покарання.
Що ж стосується призначеного засудженим за ч. 4 ст. 187 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання, то воно відповідає вимогам ст. 65
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та їх законних
представників задовольнити частково.
Вирок апеляційного суду Донецької області від 21 грудня 2006
року з м і н и т и.
Пом'якшити покарання призначене ОСОБА_1 за пунктами 6, 12 ч.
2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 12 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, остаточно
призначити ОСОБА_1 покарання 12 років позбавлення волі без
конфіскації майна.
Пом'якшити покарання ОСОБА_2 за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 10 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно
призначити ОСОБА_2 покарання 10 років позбавлення волі без
конфіскації майна.
У решті цей вирок залишити без зміни.
С У Д Д I:
Гошовська Т.В. Пивовар В.Ф. Пошва Б.М.