У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Кравченка К.Т.
суддів
Шевченко Т.В., Мороза М.А.
за участю прокурора засудженого адвоката
Драгана В.М. ОСОБА_1 ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 грудня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням в.о. прокурора
Вінницької області на судові рішення щодо ОСОБА_1
Вироком Ленінського районного суду м.Вінниці від 5 жовтня
2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з
адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими
функціями і займатись відповідною діяльністю строком на 3 роки без
конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 3
роки.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 8 лютого
2007 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він, обіймаючи посаду ліквідатора
СТОВ ім.Можайського, і будучи службовою особою, шляхом вимагання
двічі одержав від ОСОБА_3 хабар: 22 травня 2003 року - у сумі 700
грн. і 9 червня 2003 року - у сумі 2000 грн. за те, що продав йому
майно названого СТОВ за договорами купівлі-продажу, а не через
біржові торги.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові
рішення, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається
на неправильне застосування кримінального закону та
невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі
засудженого внаслідок м'якості. Також зазначає, що при винесенні
ухвали апеляційного суду доводи апеляції прокурора, які аналогічні
доводам касаційного подання, враховані не були. Крім того, у
касаційному поданні йдеться про безпідставне звільнення ОСОБА_1
від додаткового покарання у виді конфіскації майна на підставі
ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки такий вид покарання взагалі
не може бути застосований до особи, звільненої від відбування
покарання на підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідача - суддю Шевченко Т.В., пояснення
прокурора Драгана В.М., який підтримав касаційне подання,
засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2, які
просили відхилити касаційне подання прокурора, а, крім того
ОСОБА_1 вважав, що він засуджений необгрунтовано, обговоривши
доводи касаційного подання та перевіривши матеріали кримінальної
справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає
частковому задоволенню, а судові рішення - скасуванню з
направленням справи на новий судовий розгляд.
В порушення вимог ст.334 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
суд не
мотивував у вироку призначення покарання із застосуванням ст.69 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, зокрема, не навів обставин, що пом'якшують
покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого
засудженим злочину, а, натомість, зазначив про відсутність
пом'якшуючих покарання обставин.
Крім того, звільняючи ОСОБА_1 від покарання на підставі ст.75
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
суд також не умотивував свого рішення
належним чином і не зазначив, які саме обставини вплинули на
рішення суду про можливість виправлення засудженого без відбування
покарання.
За таких обставин, на підставі ч.1 ст.398 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
судові рішення по справі підлягають скасуванню
внаслідок істотного порушення кримінально-процесуального закону, а
справа - направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді, суду також необхідно перевірити
і усі інші обставини справи.
Зокрема, слід з'ясувати, за які саме дії, що входили до кола
його службових обов'язків, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 700 грн. Як
видно з вироку, крім показань ОСОБА_3, посилання на будь-які інші
докази в цій частині відсутні.
Посилання у вироку як на доказ на дані протоколів огляду
речових доказів - аудіо та відеокасети, суд не зазначив, які саме
дані, зафіксовані на цих носіях, підтверджують вчинення ОСОБА_1
злочину, за який його засуджено.
Також, необхідно з'ясувати, чи взагалі мало місце вимагання
хабара. Для цього слід встановити, яким саме законним інтересам
ОСОБА_3 існувала загроза з боку ОСОБА_1, адже у вироку зазначено,
що реалізація майна не через біржові торги, а шляхом укладання
договорів купівлі-продажу була незаконною.
Керуючись статтями 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду
України,
у х в а л и л а :
Касаційне подання заступника прокурора Хмельницької області
задовольнити частково.
Вирок Ленінського районного суду м.Вінниці від 5 жовтня 2005
року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 8 лютого
2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий
судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
С у д д і :
Кравченко К.Т. Шевченко Т.В. Мороз М.А