У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Косарєва В.I. і Нікітіна Ю.I.,
за участю прокурора
Саленка I.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 грудня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 17
лютого 2006 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянина України,
раніше не судимого,
засуджено
- за ч.2 ст.286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років 6 місяців
позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними
засобами строком на 3 роки;
- за ч.3 ст.135 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років 6 місяців
позбавлення волі, а за сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно визначено покарання у виді
позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців з позбавленням права
керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Цим вироком засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3, які касаційних скарг
на вирок не подали.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 11 квітня
2006 року вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за
те, що він IНФОРМАЦIЯ_2, керуючи автомобілем ВАЗ-21063 і рухаючись
по автодорозі Магерів-Добросин в напрямку с.м.т. Магерів, на
порушення вимог п.п. 1.2, 1.4, 2.9а, 2.9б, 12.3, 12.1, 12.2 Правил
дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу руху, де на
лівій обочині дороги здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4,
спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких потерпілий
помер. Крім того, ОСОБА_1 засуджений за те, що після ДТП залишив
потерпілого ОСОБА_4 без допомоги в небезпечному для життя стані,
що фактично призвело до його смерті, за обставин викладених у
вироку.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1просить вирок щодо
нього у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального
закону та неправильним застосуванням кримінального закону
скасувати, а справу направити на нове розслідування. Вважає, що
потерпілим ОСОБА_4 було грубо порушено Правила дорожнього руху.
Посилається на те, що судом не надано йому останнє слово, а
призначене йому покарання є надмірно суворим.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав за
необхідне судові рішення змінити і в порядку ст.395 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
виключити кваліфікуючу ознаку за ч.2 ст.286 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
- спричинення смерті потерпілого, а касаційну скаргу
залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених
засудженим злочинів. Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у
вчиненні злочинів за які його засуджено, грунтуються на
досліджених у судовому засіданні доказах, які детально викладені у
вироку і яким суд дав належну оцінку.
Кваліфікація дій засудженого відповідає встановленим
обставинам справи.
Доводи засудженого про неправильне встановлення фактичних
обставин справи не грунтуються на матеріалах справи, перевірялись
апеляційним судом і визнані безпідставними.
Доводи у скарзі засудженого про те, що судом не надано йому
останнє слово є необгрунтованими. Як видно із протоколу судового
засідання, ОСОБА_1 судом було надано йому останнє слово (а.с.365).
Разом з тим, суд хоча і призначив засудженому покарання в
межах санкцій ч.2 ст.286 і ч.3 ст.135 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, але
не достатньо врахував пом'якшуючі покарання обставини і його
особу.
Так, суд вказавши у вироку про те, що ОСОБА_1раніше не
судимий, характеризується позитивно, щиро розкаявся, є особою
молодого віку, але по суті не врахував їх і призначив засудженому
покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим, і не
відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та його особі. Крім
того, ОСОБА_1вчинив злочин з необережності і вперше, щиро
розкаявся у вчиненому, в судовому засіданні попросив вибачення у
потерпілої.
Ці обставини знижують ступінь тяжкості вчиненого засудженим
злочину, а тому колегія суддів вважає за можливе з урахуванням
вищезазначеного, а також того, що ОСОБА_1вперше притягується до
кримінальної відповідальності, пом'якшити йому покарання.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Жовківського районного суду Львівської області від 17
лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області
від 11 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Пом'якшити ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання до 3 років позбавлення волі з позбавленням права
керувати транспортними засобами строком на 3 роки, за ч.3 ст.135
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 5 років позбавлення волі, а за
сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
шляхом часткового складання покарань остаточно визначити покарання
у виді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права
керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Судді:
Присяжнюк Т.I. Косарєв В.I. Нікітін Ю.I.