У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
      Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
 
                 у кримінальних справах у складі:
 
     Головуючого
 
     Редьки А.I.
 
     суддів
 
     Лавренюка М.Ю., Заголдного В.В.
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 грудня 2007 року
кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_4.  та
ОСОБА_5. на постановлені щодо ОСОБА_1. судові рішення.
 
     Вироком Жовтневого районного суду м. Луганська від  30  січня
2006 року
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1року народження,
 
     раніше не судимого, -
 
     · засуджено за ч. 3 ст. 149 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 8 років
позбавлення волі.
 
     Цим же вироком засуджені ОСОБА_2.  та  ОСОБА_3.,  вирок  щодо
яких у касаційному порядку не оскаржено.
 
     Вирішено питання про стягнення із засуджених по 842  грн.  82
коп. за проведення експертиз.
 
     Ухвалою Апеляційного суду Луганської області  від  13  червня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
 
     ОСОБА_1., за викладених у вироку обставин, визнано  винним  у
здійсненні у листопаді-грудні 2003 року,  в  складі  організованої
групи, стосовно людини незаконної угоди,  пов'язаної  із  законним
переміщенням за їх  згодою  через  державний  кордон  України  для
подальшої передачі іншій особі з метою  сексуальної  експлуатації,
залучення в боргову кабалу.
 
     У касаційних скаргах:
 
     - захисник ОСОБА_4. зазначає, що по справі не здобуто доказів
винуватості   ОСОБА_1.,   обвинувачення   грунтується   лише    на
суперечливих  показах  потерпілої  ОСОБА_6.  та  свідка  ОСОБА_7.,
підзахисний, будучи таксистом, лише підвозив останню,  посилається
на неповноту досудового та  судового  слідства,  стверджує,  що  у
зв'язку зі змінами, внесеними  до  Кримінального  кодексу  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        ,   в   діях   ОСОБА_1.   відсутній   склад    злочину,
передбаченого ст. 149 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , вказує на  суворість
обраного останньому покарання, просить вирок та ухвалу  скасувати,
а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину;
 
     - захисник ОСОБА_5. зазначає про відсутність в діях  ОСОБА_1.
складу  злочину,  відсутність   організованої   злочинної   групи,
необгрунтованість його  засудження  та  невідповідність  висновків
суду  фактичним  обставинам  справи,  вказує,   що   обвинувачення
грунтується  лише  на  показаннях  потерпілої  ОСОБА_6.,   яка   є
зацікавленою особою, посилається на невідповідність вимогам закону
ухвали  апеляційного  суду,  неврахування  судом   обставин,   які
пом'якшують покарання, також просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_1.
скасувати, а справу закрити за  відсутністю  в  його  діях  складу
злочину.
 
     Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи
касаційних скарг,  колегія  суддів  вважає,  що  касаційні  скарги
задоволенню не підлягають.
 
     Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні
злочину, за який його  засуджено,  грунтуються  на  розглянутих  в
судовому  засіданні  та  викладених  у  вироку  доказами,  зокрема
показаннях  потерпілої  ОСОБА_6.  в  судовому  засіданні,   свідка
ОСОБА_7. під час досудового слідства, які були  досліджені  судом,
даними протоколів пред'явлення особи для впізнання, очних  ставок,
висновку криміналістичної експертизи та іншими матеріалами справи.
 
     Суд дав правильну критичну  оцінку  показанням  ОСОБА_1.,  як
бажанню уникнути відповідальності до вчинений злочин.
 
     Не  довіряти  показанням  потерпілої   ОСОБА_6.   та   свідка
ОСОБА_7., які є послідовними та узгодженими,  у  суду  підстав  не
було.
 
     Доводи,  викладені  у  касаційних  скаргах   захисників   про
відсутність  у  діях  ОСОБА_1.  складу  злочину   були   предметом
перевірки  суду  апеляційної  інстанції  і  обгрунтовано   визнані
безпідставними. Нова  редакція  ст.  149  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
передбачає кримінальну відповідальність за  здійснення  незаконної
угоди, об'єктом якої є людина. При цьому відповідальність наступає
незалежно від наявності чи відсутності згоди цієї  особи  на  таку
угоду, а так  само  використанні  при  цьому  обману,  шантажу  чи
уразливого стану особи.
 
     Також суд дійшов обгрунтованого  висновку  про  те,  що  була
створена організована група, в складі якої діяв і ОСОБА_1. Про  це
свідчить те, що всі засуджені по справі попередньо зорганізувалися
у стійке об'єднання, розробили план вчинення  злочинів,  обумовили
ролі кожного у злочинній  діяльності,  спрямованої  на  досягнення
єдиної злочинної мети.
 
     Аналіз зібраних по справі доказів  дає  підстави  касаційному
суду зробити висновок про правильність кваліфікації  дій  ОСОБА_1.
за ч. 3 ст. 149 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     ОСОБА_1. за цим законом  призначено  мінімальне,  передбачене
санкцією статті, покарання, з додержанням вимог ст. 65 КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого  злочину  та
особи  винного.  Підстав  для  пом'якшення  покарання  засудженому
колегія суддів не вбачає.
 
     Iстотних  порушень  вимог  кримінально-процесуального  закону
України не виявлено.
 
     На підставі наведеного  та  керуючись  ст.  394  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                        у х в а л и л а :
 
     У  задоволенні  касаційних  скарг  захисників   ОСОБА_4.   та
ОСОБА_5. відмовити.
 
                           С у д д і :
 
             Редька А.I. Лавренюк М.Ю. Заголдний В.В.