У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
 
     Редьки А.I.
 
     суддів
 
     Лавренюка М.Ю., Заголдного В.В.
 
     за участю прокурора
 
     Колесниченка О.В.
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 грудня 2007 року
кримінальну справу за  касаційними  скаргами  захисників  ОСОБА_2,
ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4 на постановлені щодо  ОСОБА_1  судові
рішення.
 
     Вироком Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки
Крим від 4 травня 2006 року
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1народження,
 
     раніше судимого 07.04.2005р. Бахчисарайським
 
     районним судом Автономної Республіки Крим
 
     за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років позбавлення
волі,
 
     звільненого на підставі ст. 75  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          від
відбування
 
     покарання з іспитовим строком 1 рік, -
 
     засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  1  рік
позбавлення волі.
 
     На підставі ст.  71  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
вироків ОСОБА_1 остаточно визначено 5 років 6 місяців  позбавлення
волі.
 
     Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим  від  20
червня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
 
     ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 25  лютого  2006  року,
приблизно о 12 годині, таємно викрав з  гаража,  розташованого  по
АДРЕСА_1   де   за   згодою   з   господарем,   виконував   роботи
електромонтажника, гроші ОСОБА_4 в сумі 1500 грн.
 
     У касаційних скаргах:
 
     - захисник ОСОБА_2  зазначає,  що  судом  не  в  повній  мірі
враховані обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 та  просить
вирок  та  ухвалу  щодо  нього  змінити,   пом'якшити   покарання,
застосувавши ст. 75  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          чи  69  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        ;
 
     - захисник ОСОБА_5 стверджує про порушення права  ОСОБА_1  на
захист, також посилається на неповне  врахування  судом  обставин,
які  пом'якшують  покарання,  просить,  як  убачається  зі  змісту
скарги, вирок та ухвалу щодо нього змінити, пом'якшити  призначене
покарання, застосувавши ст. 75 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          чи  69  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ;
 
     - потерпілий  ОСОБА_4  також  просить  пом'якшити  призначене
ОСОБА_1 покарання, не позбавляти його волі чи застосувати  ст.  69
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,  прокурора
про законність і обгрунтованість  вироку  та  ухвали,  перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційних  скарг,  колегія
суддів  вважає,  що   касаційні   скарги   підлягають   частковому
задоволенню.
 
     Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у  вчиненні
злочину, за який його  засуджено,  та  кваліфікація  його  дій  не
оспорюються у касаційних скаргах  та  підтверджені  викладеними  у
вироку доказами, зокрема,  показаннями  самого  засудженого,  який
повністю визнав свою вину.
 
     Дії  ОСОБА_1  за  ч.  1  ст.  185  КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        
кваліфіковано правильно.
 
     За цим законом йому призначено покарання у  відповідності  до
вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Разом з тим, при призначенні ОСОБА_1 покарання за  сукупністю
вироків суд не в повній мірі врахував дані про особу  засудженого,
який виключно  позитивно  характеризувався  за  місцем  роботи  та
проживання, обставини, які пом'якшують покарання  -  з'явлення  із
зізнанням, щире каяття, добровільне відшкодування шкоди.
 
     Тому, з урахуванням наведеного та положень ч.  4  ст.  71  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , згідно якої остаточне покарання за сукупністю
вироків має бути більшим  від  покарання,  призначеного  за  новий
злочин, а також від невідбутої  частини  покарання  за  попереднім
вироком, яка становить 5 років позбавлення  волі,  колегія  суддів
вважає  за  необхідне  пом'якшити  призначене  ОСОБА_1   остаточне
покарання за сукупністю вироків.
 
     На  підставі  наведеного  та  керуючись  ст.ст.  394-396  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційні скарги  захисників  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  потерпілого
ОСОБА_4 задовольнити частково.
 
     Вирок Бахчисарайського районного суду  Автономної  Республіки
Крим від 4 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим  від  20  червня  2006  року  вирок  щодо  ОСОБА_1
змінити. Вважати його засудженим  за  ч.  1  ст.  185  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         до покарання, призначеного судом, а на підставі ст. 71
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         за сукупністю вироків - до 5 (п'яти)  років
1 (одного) місяця позбавлення волі.
 
     У решті вирок та ухвалу залишити без зміни.
 
                           С у д д і :
 
             Редька А.I. Лавренюк М.Ю. Заголдний В.В.