У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого судді

     Синявського О.Г.,

     суддів

     Косарєва В.I. і Школярова В.Ф.

     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 грудня 2007 року
кримінальну справу за  касаційним  поданням  заступника  прокурора
Херсонської області на  вирок  Врхньорогачицького  районного  суду
Херсонської області від 22 грудня 2006 року, яким

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

     громадянина України,

     раніше судимого: 19.04.2005р. за ч.3 ст.185,

     ст.75,104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки позбавлення

     волі з іспитовим строком на 2 роки,

     засуджено

     - за ч.1 ст.263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із  застосуванням  ч.1
ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до  штрафу  в  розмірі  510  грн.  На
підставі  ст.71  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю  вироків
остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3
роки зі сплатою штрафу в розмірі 510 грн.

     На підставі ст.ст.75,  104  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1
звільнено  від  відбування  призначеного  покарання  з   іспитовим
строком на  2  роки  з  покладенням  на  нього  певних  обов'язків
відповідно до ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Постановлено вирок в  частині  стягнення  штрафу  на  користь
держави в розмірі 510 грн. виконувати самостійно.

     В апеляційному порядку справа не переглядалася.

     Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено  за
те, що він в середині жовтня  2003  року,  знаходячись  на  березі
Каховського водосховища  біля  с.  Первомаївка  Врхньорогачицького
району Херсонської області, незаконно придбав шляхом  вилучення  і
привласнення із знайденого снаряду  вибухову  речовину  -  тротил,
вагою 420 г, яку зберігав за місцем свого проживання  на  провулку
АДРЕСА_1 без передбаченого законом дозволу. 18.11.2006р.  під  час
огляду, працівниками міліції було виявлено і  вилучено  у  ОСОБА_1
зазначену вибухову речовину.

     У касаційному поданні заступник прокурора Херсонської області
порушує питання про перегляд вироку щодо ОСОБА_1 через неправильне
застосування кримінального закону та невідповідність  призначеного
покарання тяжкості злочину і особі засудженого. Посилається на те,
що  суд  застосувавши  до  засудженого  ст.ст.69,75   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         не навів відповідних мотивів прийняття такого рішення.
Вважає, що суд в порушення  вимог  ст.99  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
застосував до ОСОБА_1 штраф, оскільки це покарання  застосовується
до тих неповнолітніх, які мають самостійний дохід,  власні  кошти,
майно,  на  яке  може  бути  звернено  стягнення.  Міра  покарання
призначена ОСОБА_1 є м'якою. Просить  вирок  скасувати,  а  справу
направити на новий судовий розгляд. Крім того,  в  доповненнях  до
касаційного подання прокурор вважає, що засуджений не є  суб'єктом
злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , оскільки
на час придбання вибухової речовини у  жовтні  2003  року  він  не
досяг віку, з якого настає  кримінальна  відповідальність  за  цей
злочин.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає,  що
подання задоволенню не підлягає з таких підстав.

     Правильність кваліфікації дій засудженого і доведеність  його
вини у поданні не оспорюються.

     Рішення суду про застосування до  ОСОБА_1  ст.69  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         та про звільнення його  на  підставі  ст.ст.75,104  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         від призначеного покарання відповідає  вимогам
закону і судом вмотивоване.

     Доводи  у  поданні  щодо  м'якості  призначеного  засудженому
покарання не  є  переконливими  і  не  грунтуються  на  обставинах
наведених  у  вироку.  Судом  враховано,  що   ОСОБА_1   позитивно
характеризується   за   місцем   проживання,   злочин   вчинив   в
неповнолітньому віці, щиро  розкаявся,  активно  сприяв  розкриттю
злочину,  незадовільний  стан  здоровcя  його  матері   та   думку
прокурора, який брав участь у розгляді справи, про застосування до
ОСОБА_1 ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Крім того, доводи у поданні щодо  порушення  вимог  ст.99  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
           не   є   обгрунтованими,   оскільки   судом
застосовано штраф до ОСОБА_1, який на час розгляду справи  в  суді
досяг повноліття.

     Не грунтуються на законі доводи подання про те, що ОСОБА_1 не
є  суб'єктом  злочину,  передбаченого  ч.1   ст.263   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , оскільки він вчинив продовжуваний злочин,  зберігаючи
вибухову  речовину  до  дня  виявлення  і  вилучення,   тобто   до
18.11.2006р. На цей час йому уже виповнилось 18 років.

     Тому  підстав  до  перегляду  судового  рішення,  з   мотивів
викладених у поданні, не вбачається.

     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

     у х в а л и л а:

     У  задоволенні  касаційного  подання   заступника   прокурора
Херсонської  області  про   перегляд   вироку   Врхньорогачицького
районного суду Херсонської області від 22 грудня  2006  року  щодо
ОСОБА_1 - відмовити.

     Судді:

     Синявський О.Г. Косарєв В.I. Школяров В.Ф.