У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

                 у кримінальних справах у складі:

     головуючого-судді

     Міщенка С.М.

     суддів

     Вус С.М., Кліменко М.Р.

     з участю прокурора та захисника

     Микитенка О.П. ОСОБА_2.

     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 грудня 2007 року
кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1.  на
вирок Смілянського міського суду Черкаської області від 22 березня
1999 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської  області  від  10
липня 2007 року.

     Вироком Смілянського міського суду Черкаської області від  22
березня 1999 року

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1року народження,

     громадянина України, раніше не судимого,

     засуджено за ч. 3 ст. 101 КК України 1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
         року на
8 років позбавлення волі.

     Ухвалою Апеляційного суду Черкаської  області  від  10  липня
2007 року апеляцію  засудженого  ОСОБА_1.  визнано  такою,  що  не
підлягає розгляду у зв'язку з пропуском ним строку  на  апеляційне
оскарження вироку і апеляційне провадженням у справі закрито.

     Згідно з вироком,  ОСОБА_1.  визнано  винним  у  тому,  що  4
листопада 1997 року, в період з  10  до  12  год.,  знаходячись  в
будинку № АДРЕСА_1,  він  під  час  сварки  на  грунті  неприязних
стосунків  умисно  наніс  ОСОБА_3.  удари   кулаками   і   ногами.
Наступного дня, тобто 5 листопада, приблизно о 13  год.,  ОСОБА_1.
продовжив свої злочинні дії, умисно наніс ОСОБА_3. удари ногами  і
топорищем  від  сокири  по  голові,  шиї  та  тулубу,   заподіявши
потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її смерть.

     У касаційній  скарзі  засуджений  ОСОБА_1.,  за  її  змістом,
просить  постановлені  щодо  нього   судові   рішення   скасувати,
постановити новий  вирок,  яким  змінити  кваліфікацію  його  дій,
виходячи із обставин вчиненого ним злочину та посилаючись  на  те,
що тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3.,  від  яких  настала  її
смерть, він не спричиняв. Разом із  тим  засуджений  зазначає,  що
апеляційний суд порушив його право на захист, оскільки рішення про
визнання апеляції  такою,  що  не  підлягає  розгляду,  постановив
всупереч діючого кримінально-процесуального законодавства.

     Заслухавши доповідача,  пояснення  захисника  ОСОБА_2.,  який
частково підтримав касаційну скаргу  засудженого  ОСОБА_1.,  думку
прокурора про скасування ухвали апеляційного суду  та  направлення
справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали  справи
та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга засудженого  підлягає  частковому  задоволенню  з
таких підстав.

     Як видно із матеріалів справи, вироком Смілянського  міського
суду Черкаської області від 22 березня  1999  року  ОСОБА_1.  було
засуджено за ч. 3 ст. 101 КК  України  1960  ( 2001-05 ) (2001-05)
          року  до
покарання у виді 8 років позбавлення волі.

     Після  екстрадиції   ОСОБА_1.   в   Україну   для   виконання
призначеного покарання, 8 травня 2007 року судом першої  інстанції
йому було вручено копію цього вироку, на який він 21  травня  2007
року подав апеляцію.

     З апеляцією засудженого справу  щодо  ОСОБА_1.  судом  першої
інстанції  було  направлення  до  Апеляційного   суду   Черкаської
області, який своєю ухвалою від 10 липня 2007 року, не розглянувши
апеляцію по суті, визнав її  такою,  що  не  підлягає  розгляду  у
зв'язку з пропуском ОСОБА_1.  строку  на  апеляційного  оскарження
вироку,  встановленого  ст.  349  КПК   України   ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,   і
апеляційне провадження у справі закрив.

     Проте порядок  вирішення  питань,  пов'язаних  із  порушенням
строків на апеляційне оскарження судових рішень, передбачено у ст.
353 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         і згідно цього закону  клопотання  про
відновлення строку  на  апеляційне  оскарження  судового  рішення,
відповідно до ч. 3 ст. 353 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , вирішується  у
судовому засіданні судом, який розглянув справу.

     Таким чином, в  порушення  кримінально-процесуального  закону
рішення про  наслідки  порушення  ОСОБА_1.  строку  на  апеляційне
оскарження  вироку  вирішив  апеляційний  суд,  а  не  суд,   який
постановив вирок, тоді як виключно до його  компетенції  віднесено
вирішення зазначеного питання, але він  ніякого  рішення  з  цього
приводу не приймав.

     За таких обставин рішення апеляційного  суду,  який  всупереч
вимог зазначеного закону визнав апеляцію  ОСОБА_1.  такою,  що  не
підлягає розгляду, внаслідок чого закрив апеляційне провадження  у
справі, колегія суддів вважає незаконним, оскільки тим  самим  цей
суд перебрав на себе повноваження, віднесене до  компетенції  суду
першої інстанції, обмеживши тим самим право засудженого на  доступ
до суду.

     Тому ухвала апеляційного  суду  щодо  ОСОБА_1.  як  така,  що
постановлена з порушенням вимог п. 2 ч.  1  ст.  398  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
         підлягає скасуванню, а  справа  направленню  на  новий
апеляційний розгляд.

     На  підставі  наведеного,  керуючись  статтями  394-396   КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                        У Х В А Л И Л А :

     касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.

     Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 20 липня 2007
року  щодо  ОСОБА_1скасувати,  а   справу   направити   на   новий
апеляційний розгляд.

                           С У Д Д I :

     Міщенко С.М. Вус С.М. Кліменко М.Р.