У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Редьки А.I.
суддів
Пивовара В.Ф., Заголдного В.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Сумської області на вирок Буринського районного суду Сумської області від 7 березня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
раніше не судимого, -
засуджено за ч. 3 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 2 роки виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 10 відсотків із суми заробітку в доход держави.
Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області 109 грн. 83 коп. за проведення експертизи.
В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не розглядалася.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він восени 2005 року, більш точна дата досудовим слідством не встановлена, на кукурудзяному полі с. Романчуки Буринського району Сумської області, поблизу молочнотоварної ферми ТОВ "Романчуківське", шляхом збирання, незаконно придбав приблизно 15 дикоростучих рослин коноплі, які принісши до свого будинку по АДРЕСА_1 у вищезазначеному селі, поклав на горищі для висушення і зберігав без мети збуту, доки 23 січня 2006 року вони були виявлені та вилучені працівниками міліції. Вага вилученого наркотичного засобу - каннабісу (маріхуани) у висушеному вигляді складає 5457г.
У касаційному поданні ставиться питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 та направлення справи на нове розслідування в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та неповнотою досудового слідства, оскільки кількість вилученого у засудженого наркотичного засобу та відсутність у нього наркотичної залежності вказують на зберігання каннабісу з метою збуту. Крім того, прокурор вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного падання, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 277 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) , під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення.
Зміна обвинувачення не допускається за умов обов'язковості проведення досудового слідства і у цьому випадку за наявності до того підстав прокурор заявляє клопотання про повернення справи на додаткове розслідування.
Як убачається з постанови попереднього розгляду даної кримінальної справи, до початку судового слідства клопотань про перекваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1, або інших клопотань від учасників кримінального процесу не надійшло.
У судових дебатах прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підтримав обвинувачення щодо ОСОБА_1 в повному обсязі і зазначив, що судове слідство проведено повно і досліджені всі докази, які підтверджують вину підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) . Просив суд визнати ОСОБА_1 винним саме за цим законом і призначити йому покарання у виді виправних робіт за місцем роботи.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) підстави для повернення справи на додаткове розслідування можуть виникнути на будь-якому етапі судового розгляду: у підготовчій частині судового засідання, під час судового слідства чи судових дебатів. Як убачається з матеріалів справи, на жодній стадії судового процесу таких підстав не виникло.
В апеляційному порядку прокурор вирок щодо ОСОБА_1 не оскаржував та не оспорював правильності кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) .
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, який виключно позитивно характеризується, працює, раніше не судимий, визнав себе винним та щиро розкаявся у вчиненому, має на утриманні двох неповнолітніх дітей і правильно визнав це обставинами, які пом'якшують покарання.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постановленого щодо ОСОБА_1 судового рішення та направлення справи на нове розслідування або на новий судовий розгляд.
На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) , колегія суддів
у х в а л и л а :
У задоволенні касаційного подання першого заступника прокурора Сумської області щодо ОСОБА_1 відмовити.
С у д д і :
Редька А.I. Пивовар В.Ф. Заголдний В.В.