У х в а л а
Іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кравченка К.Т.
суддів
Шевченко Т.В., Мороза М.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 листопада 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.
на судові рішення щодо нього.
Вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 13 грудня
2004 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1року народження,
раніше неодноразово судимого,
засуджено за ч.3 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років
позбавлення волі з конфіскацією всього його майна;
ч.1 ст.263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі;
за ч.2 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення
волі.
На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів остаточно ОСОБА_1призначено 9 років позбавлення волі з
конфіскацією всього його майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. і ОСОБА_2. на користь
ОСОБА_3. 9920 грн., а також 291,88 грн. судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 7 листопада
2006 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2., судові рішення щодо якої у
касаційному порядку не оскаржуються.
ОСОБА_1засуджено за те, що він у квітні 1995 року на горищі
буд.№13 по вул.Л.Толстого у м.Одесі знайшов 30 патронів до
автомата Калашникова, які зберігав у будАДРЕСА_1, а з січня 2004
року - за місцем свого проживання у буд.АДРЕСА_2до 10 травня 2004
року.
У 1997 році у барі, розташованому у мікрорайоні Слободка
м.Одеси ОСОБА_1незаконно придбав у невстановленої особи за 15
доларів США ручну осколкову гранату Ф-1, яку незаконно зберігав за
місцем свого тимчасового проживання у квартирі АДРЕСА_3до 22
березня 2004 року.
Наприкінці 2002 року у районі центрального автовокзалу у
м.Одесі ОСОБА_1у невстановленої особи незаконно придбав і зберігав
до 22 березня 2004 року за місцями свого тимчасового проживання
без мети збуту для власного вживання 44 гр. висушеної соломи маку.
14 лютого 2004 року близько 17 години ОСОБА_1за попередньою
змовою з ОСОБА_2. та двома невстановленими особами проникли у
квартиру АДРЕСА_4, де із застосуванням насильства та погроз
застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я
потерпілих ОСОБА_3. та ОСОБА_4., відкрито заволоділи майном
ОСОБА_3. на загальну суму 11070 грн.
27 лютого 2004 року близько 11 години біля центрального
автовокзалу м.Одеси ОСОБА_1у не встановленої слідством особи
незаконно придбав без мети збуту 0,0152 гр. особливо небезпечного
наркотичного засобу диацетилморфіну (героїну) для особистого
вживання.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. посилається на
необгрунтованість його засудження за ч.3 ст.187 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, порушення кримінально-процесуального закону на
досудовому слідстві та у суді, порушення права на захист під час
досудового слідства, неповноту та однобічність судового розгляду.
Вказує, що суд не взяв до уваги його тяжкий стан здоров'я.
Заслухавши доповідача суддю Шевченко Т.В., обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи,
колегія суддів вважає, що у їх задоволенні слід відмовити з таких
підстав.
Винність ОСОБА_1у вчиненні інкримінованих йому злочинів за
викладених у вироку обставин доведена зібраними по справі
доказами, дослідженими судом.
Висновок суду про доведеність винності засудженого у скоєнні
злочинів, передбачених ч.1 ст.263 та ч.2 ст.309 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, не оскаржується засудженим.
Як видно з матеріалів кримінальної справи, винність ОСОБА_1у
вчиненні розбійного нападу за викладених у вироку обставин,
підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3та свідка ОСОБА_4,
які послідовно показували про деталі вчинення злочину; протоколом
очної ставки між ОСОБА_1та ОСОБА_2, під час якої ОСОБА_1пояснював
про конкретні дії кожного з учасників розбійного нападу;
протоколом очної ставки між ОСОБА_2і ОСОБА_4овим, в ході якої
ОСОБА_2повідомила про спосіб та обставини злочину; заявою
потерпілого ОСОБА_4ова, протоколами пред'явлення фотознімків для
впізнання, під час яких ОСОБА_4впізнав ОСОБА_1та ОСОБА_2як осіб,
які вчинили розбійний напад, протоколами огляду місця події,
пред'явлення предметів для впізнання, іншими доказами.
Отже, суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив зібрані по
справі докази, дав їм належну оцінку і правильно кваліфікував дії
ОСОБА_1за цим епізодом за ч.3 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Покарання ОСОБА_1 обрано відповідно до вимог ст.65 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про
особу ОСОБА_1, конкретних обставин справи. Зокрема, судом
враховано і стан здоров'я засудженого.
Посилання ОСОБА_1на порушення його права на захист є
непереконливими. Так, з матеріалів кримінальної справи видно, що
на досудовому слідстві ОСОБА_1у якості підозрюваного та
обвинуваченого відмовлявся від захисника, про що свідчать його
власноручні підписи у протоколах роз'яснення процесуальних прав.
Iз заяви засудженого (т.2 а.с.430) вбачається, що він був
ознайомлений з матеріалами кримінальної справи у повному обсязі.
В той же час, проголошення вироку у відсутність засудженого
не впливає на законність та обгрунтованість судових рішень, тому
не є підставою для їх скасування. Крім того, про ознайомлення
ОСОБА_1з текстом вироку свідчить те, що він подав на нього
апеляцію та брав участь у розгляді її в апеляційному суді.
За таких обставин, істотних порушень вимог
кримінально-процесуального закону, які б потягли безумовне
скасування судових рішень по справі не виявлено.
Таким чином, при перевірці справи не виявлено передбачених
ст.398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для призначення справи до
розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених ст.384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1.
С у д д і :
Кравченко К.Т. Шевченко Т.В. Мороз М.А.