У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Кравченко К.Т.,
суддів
Мороза М.А., Шевченко Т.В.,
розглянула у судовому засіданні 29 листопада 2007 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Донецької області на вирок Слов'янського міськрайонного
суду Донецької області від 8 грудня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, уродженця с. Троїцьке,
Слов'янського району Донецької області, не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік 5
місяців позбавлення волі. На підставі п. "б" ст. 1 Закону України
"Про амністію" від 31 травня 2005 року ( 2591-15 ) (2591-15)
його звільнено
від відбування покарання;
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2 року народження, уродженця с. Троїцьке,
Слов'янського району Донецької області, двічі судимого,
останній раз 7 травня 2001 року за ч. 1 ст. 183 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення волі, звільненого 27 липня 2001 року
умовно-достроково на 8 місяців 29 днів,
засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік 5
місяців позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
частково приєднано невідбуту частину за попереднім
вироком та остаточно визначено 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що вони 30 вересня
2004 року біля кафе "Катарина" у с. Троїцькому Слов'янського
району, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, групою осіб
учинили хуліганство, яке супроводжувалось особливою зухвалістю, що
виразилось в заподіянні ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень. При
цьому ОСОБА_2 дістав із кишені принесений із собою ніж, яким
розмахував, погрожуючи ОСОБА_3
У касаційному поданні прокурор ставить питання про зміну
вироку у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального
закону. Вважає, що дії засуджених слід кваліфікувати за ч. 4 ст.
296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як хуліганство, вчинене із
застосуванням спеціально пристосованого для нанесення тілесних
ушкоджень кухонного ножа. Зазначає, що суд призначив засудженим
занадто м'яке покарання, не достатньо врахувавши дані про їх особи
(хоча й є працездатним за віком та станом здоров'я, але не
працюють) та обставину, яка обтяжує покарання (учинили злочин у
стані алкогольного сп'яніння).
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного
подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 275 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
розгляд
справи у суді провадиться тільки в межах пред'явленого підсудним
обвинувачення.
З матеріалів справи убачається, що під час судового розгляду
постановою від 6 грудня 2005 року прокурор змінив обвинувачення
ОСОБА_1та ОСОБА_2з ч. 4 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ч. 2 ст.
296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, виключивши кваліфікуючу ознаку -
застосування холодної зброї, заздалегідь заготовленої для
нанесення тілесних ушкоджень (а.с. 246, 247).
Потерпілий відмовився підтримувати обвинувачення у раніше
пред'явленому обсязі та погодився зі зміною обвинувачення, і
розгляд справи продовжився за новим обвинуваченням.
При призначенні ОСОБА_1та ОСОБА_2покарання суд, згідно з
вимогами ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, врахував характер і
ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, дані про
його особу, обставини справи, які впливають на ступінь його
відповідальності, і обрав засудженим покарання у межах санкції ч.
2 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, яке є обгрунтованим, необхідним
та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових
злочинів.
Оскільки ОСОБА_1 підпадає під дію п. "б" ст. 1 Закону України
"Про амністію" від 31 травня 2005 року ( 2591-15 ) (2591-15)
, а саме вчинив
злочин середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання
до 5 років позбавлення волі, має на утриманні двох неповнолітніх
дітей, суд обгрунтовано звільнив його від відбування покарання на
підставі цього акту амністії.
Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень
кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування чи зміну
постановлених у справі судових рішень.
Даних, які б свідчили, що стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2
неправильно застосовано кримінальний закон, не встановлено.
Отже, передбачені ст. 398 ч. 1 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до
касаційного розгляду відсутні.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційного подання прокурора відмовити.
С у д д і :
Кравченко К.Т. Мороз М.А. Шевченко Т.В.