У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі :
 
     головуючого
 
     Кармазіна Ю.М.,
 
     суддів
 
     Коротких О.А., Косарєва В.I.,
 
     розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 27 листопада 2007
року кримінальну справу за касаційними поданнями:  прокурора  який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та прокурора,
який брав участь у розгляді справи в суді  апеляційної  інстанції,
на судові рішення щодо ОСОБА_1,
 
     в с т а н о в и л а :
 
     вироком     Красногвардійського     районного     суду     м.
Дніпропетровська від 26 грудня 2006 року
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
 
     згідно зі ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         не судимого,
 
     засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  дев'ять
років позбавлення волі з конфіскацією всього  майна,  яке  є  його
власністю.
 
     Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської  області  від  28
лютого 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
 
     ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він  9  вересня  2006  року
близько 9 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння,
у подвір'ї буд. АДРЕСА_1, із застосуванням  насильства,  яке  було
небезпечним для життя та здоров'я  потерпілого,  вчинив  напад  на
ОСОБА_2, заподіявши йому тяжкі  тілесні  ушкодження  та  заволодів
його майном на загальну суму 838 грн. 16 коп.
 
     У касаційних  поданнях  порушуються  питання  про  скасування
судових  рішень  щодо  ОСОБА_1   у   зв'язку   з   невідповідністю
призначеного  покарання  особі  засудженого  та  ступеню  тяжкості
вчиненого злочину внаслідок його м'якості. Крім того, вказують  на
те, що апеляційний суд розглядаючи справу порушив вимоги  ст.  377
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , оскільки не зазначив  підстав  через  які
апеляцію прокурора визнав необгрунтованою.
 
     Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи
касаційних подань, колегія суддів вважає, що вони  задоволенню  не
підлягають з таких підстав.
 
     Висновок  суду  про  винуватість   засудженого   у   вчиненні
зазначеного у вироку злочину грунтується на  доказах,  зібраних  у
встановленому законом порядку, досліджених у  судовому  засіданні,
належно оцінених судом, і в касаційних поданнях не оспорюється.
 
     Дії  засудженого  ОСОБА_1  за  ч.  4  ст.  187   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
          кваліфіковано  правильно,  що  також  не  оспорюються
прокурорами.
 
     Призначаючи ОСОБА_1 покарання  суд  врахував,  що  засуджений
фактично визнав свою вину, позитивно  характеризується  за  місцем
проживання, має на утриманні малолітню дитину, є особою, що не має
судимості і обгрунтовано, з урахуванням обставин, які  пом'якшують
та обтяжують  покарання  та  даних  про  особу,  засудив  його  до
позбавлення волі на дев'ять років.
 
     Тому  доводи  касаційних  подань  про  явну  несправедливість
внаслідок м'якості призначеного ОСОБА_1 покарання, колегія  суддів
вважає безпідставними, оскільки з урахуванням  фактичних  обставин
справи та наведених у вироку  мотивів  прийняття  такого  рішення,
призначене засудженому покарання  відповідає  вимогам  ст.  65  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Також  доводи  касаційних  подань   про   скасування   ухвали
апеляційного   суду   у   зв'язку    з    істотними    порушеннями
кримінально-процесуального закону, є необгрунтованими.
 
     Апеляційний суд, розглядаючи справу щодо ОСОБА_1, не допустив
порушень закону і правильно прийняв рішення про  залишення  вироку
без зміни. Ухвала апеляційного суду належним чином  мотивована  та
відповідає вимогам ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
 
     Оскільки передбачені ч.1  ст.  398  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        
підстави для скасування або зміни судових рішень щодо  засудженого
відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення  справи
до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб,  зазначених  у  ст.
384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
 
     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -
     у х в а л и л а :
 
     Відмовити в задоволенні касаційних  подань:  прокурора,  який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та прокурора,
який брав участь у розгляді справи  судом  апеляційної  інстанції,
щодо ОСОБА_1, засудженого  вироком  Красногвардійського  районного
суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2006 року.
 
     судді:
 
     Кармазін Ю.М. Коротких О.А Косарєв В.I.