У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Нікітіна Ю.I.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 27 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 3 липня 2007 року щодо ОСОБА_1,
встановила:
вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2007 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
уродженця та жителя АДРЕСА_1, в силу ст. 55 КК України 1960 ( 2001-05 ) (2001-05) року не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 2 роки.
Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь потерпілих:
- ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 25 000 грн., матеріальної - 2 594 грн. 99 коп. та за надання юридичної допомоги - 1450 грн.;
- ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 25 000 грн., матеріальної - 815 грн. 36 коп. та за надання юридичної допомоги-1450 грн.;
- на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області
- 447 грн.22 коп.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 3 липня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено: зменшено розмір стягнення з засудженого на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до 15 000 грн. кожній. На підставі п. "б" ст. 1 Закону "Про амністію" ОСОБА_1 звільнено від призначеного судом першої інстанції основного покарання.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 13 січня 2006 року близько 17 години 30 хвилин під час керування автомобілем "Москвич-2140", рухаючись по автомобільній дорозі в с. Марківка Баранівського району Житомирської області зі швидкістю 50-60 км/год, в порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку. Внаслідок цього потерпілому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер.
У касаційній скарзі потерпілі, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, просять скасувати ухвалу апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) , відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеними, та грунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судами доказів, і є правильними та у касаційній скарзі не оспорюються.
Апеляційним судом при перевірці даної кримінальної справи в апеляційному порядку прийнято правильне рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання на підставі п."б" ст.1 Закону України "Про амністію" від 10.04.2007 року. Свої висновки суд належним чином умотивував.
Як убачається з мотивувальної частини ухвали, апеляційний суд, зменшуючи розмір стягнення з засудженого на користь потерпілих на відшкодування моральної шкоди, керувався принципами розумності і справедливості, а також врахував те, що суб'єктивна сторона злочину, вчиненого засудженим, характеризується необережною формою вини, що відповідає вимогам ст. 23 ЦК України ( 435-15 ) (435-15) . Отже колегія суддів вважає, що апеляційною інстанцією цивільний позов вирішено відповідно до вимог цивільного та кримінально-процесуального законодавства.
Те, що апеляційний суд у резолютивній частині ухвали неправильно вказав ініціали потерпілої ОСОБА_2, є технічною помилкою, яка може бути виправленою в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) .
Перевіркою матеріалів кримінальної справи не встановлено істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування чи зміни судових рішень.
Не вбачаючи підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) , та керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) , колегія суддів
ухвалила:
відмовити у задоволенні касаційної скарги потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Судді:
Паневін В.О. Нікітін Ю.I. Глос Л.Ф.