У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Таран Т.С., Філатова В.М.
розглянула в судовому засіданні у місті Києві 27 листопада
2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженої
ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Євпаторійського міського
суду АР Крим від 21 червня 2005 р., яким засуджено
ОСОБА_1,
народжену IНФОРМАЦIЯ_1 року,
не судиму, -
за ч.1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 13 років позбавлення
волі.
З засудженої стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_3 вартість
витрат на поховання ОСОБА_4 у сумі 4000 грн.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11
квітня 2006 року вирок залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1визнано винною у тому, що вона,
мешкаючи у АДРЕСА_1, з чоловіком ОСОБА_4 та донькою ОСОБА_5, 18
червня 2004 р. близько 23 години вчинила умисне вбивство свого
чоловіка на грунті особистих неприязних стосунків за обставин,
вказаних у вироку суду.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить судові рішення
стосовно ОСОБА_1 скасувати, справу направити на нове
розслідування. Свою вимогу захисник мотивує однобічністю та
неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю
висновків суду, вказаних у вироку, фактичним обставинам справи;
істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. Крім
того, захисник вважає, що судом неправильно вирішений цивільний
позов на користь потерпілого ОСОБА_3
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1, висловлюючи аналогічні
захиснику вимоги, просить пом'якшити міру покарання, застосувавши
ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що підстав для їх
задоволення немає.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 в умисному
вбивстві відповідають фактичним обставинам справи, обгрунтовані
сукупністю розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку
доказів.
Під час досудового слідства та судового розгляду ОСОБА_1
винною себе не визнала і показала, що 18 червня 2004 р. на неї та
її доньку ОСОБА_5 було здійснено напад за місцем проживання
кількома невідомими чоловіками віком від 25 до 30 років, які
зв'язали жінок, нанесли ОСОБА_1 поранення в область руки і забрали
з квартири частину речей. Вранці 19 червня 2004 р. ОСОБА_1 виявила
труп свого чоловіка ОСОБА_4 у тимчасовому помешканні біля будинку.
Однак, з показань доньки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 - на досудовому
слідстві вбачається, що 18 червня 2004 р., повернувшись додому
пізно ввечері, вона побачила розкидані по квартирі речі, на руці у
ОСОБА_1 поріз, з приводу чого мати пояснила, що посварилася з
чоловіком ОСОБА_4, який пішов з дому. Вранці наступного дня мати
вмовляла ОСОБА_5 у випадку опитування працівниками міліції дати
неправдиві свідчення щодо нападу напередодні ввечері невідомих
осіб, які зв'язали жінок і, обшукавши квартиру, пішли. Ці
показання ОСОБА_5 підтвердила під час очної ставки з ОСОБА_1
Що стосується посилань ОСОБА_1 у скарзі на те, що її донька
дала такі свідчення у результаті застосування до неї недозволених
методів на досудовому слідстві, то яких-небудь ознак, що б
свідчили про застосування до ОСОБА_5 таких методів, судом не
встановлено.
Судово-медичним оглядом будь-яких слідів від зв'язування рук
та ніг ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не виявлено, що свідчить про те, що за
обставин, на які вказує ОСОБА_1, насильства стосовно жінок
застосовано не було.
Також винність ОСОБА_1 підтверджується показаннями свідків
ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яким засуджена розповіла, що її чоловік 18
червня 2004 р. ввечері пішов з дому, а поріз на її руці має
побутовий характер. Про учинений напад засуджена свідкам не
повідомляла.
У своїх показаннях названі свідки також зазначали, що між
подружжям ОСОБА_1 під час їхнього спільного проживання нерідко
виникали сварки.
Крім того, з проведених судово-біологічних експертиз
убачається, що у тимчасовому помешканні, де було знайдено труп
ОСОБА_4, виявлені у значній кількості сліди крові ОСОБА_1 у
вигляді численних крапель та бризок віялом.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи у ОСОБА_1
виявлені тілесні ушкодження на правій руці у вигляді ран, які були
нанесені у строк, що не суперечить 18 червня 2004 р. Суд, надаючи
оцінку даному доказу, належно обгрунтував висновок про те, що
ОСОБА_1 могла отримати вказані поранення, діючи активно правою
рукою на місці злочину.
Доводи ОСОБА_8 та її захисника щодо однобічності та неповноти
досудового та судового розгляду, щодо невідповідності висновків
суду, вказаних у вироку, фактичним обставинам справи, викладені у
касаційних скаргах, колегія суддів на основі матеріалів справи
вважає необгрунтованими.
Що стосується описаних у касаційних скаргах порушень
кримінально-процесуального закону на стадії досудового
розслідування, зокрема, обмеження у часі, потрібному для
ознайомлення з матеріалами справи та порушення права на захист, то
колегія суддів звертає увагу, що вони цілком були усунуті на
стадії судового розгляду справи. Iнші версії, окрім тої, що
вбивство скоїла ОСОБА_1, на стадії досудового слідства також були
перевірені належним чином.
Вірно вирішено судом і цивільний позов, заявлений прокурором
в інтересах потерпілого ОСОБА_3
Як вбачається з заяви потерпілого (т.3, а.с.42), суму в 4000
гривень він обгрунтував витратами на поховання батька, ОСОБА_4
(придбання труни, вінків, ритуальні послуги, траурний обід).
Відповідно до ст. 1201 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особа, яка завдала
шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка
зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження
надгробного пам'ятника, ці витрати.
З матеріалів справи вбачається, що судом досліджені всі
обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для
правильного її вирішення. Проявів упередженості стосовно ОСОБА_1
як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду
перевіркою матеріалів справи не виявлено.
Покарання ОСОБА_1 призначено з урахуванням положень ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
та є необхідним і достатнім для її
виправлення. Підстав для його пом'якшення колегія суддів не
вбачає.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів,
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційних скарг засудженої ОСОБА_1 та
захисника ОСОБА_2 відмовити
С у д д і:
Присяжнюк Т.I. Таран Т.С. Філатов В.М.