У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Кармазіна Ю.М.,
 
     суддів
     Коротких О.А. і Косарєва В.I.
 
     за участю прокурора Сухарєва О.М.
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 листопада  2007
року кримінальну справу за касаційним поданням першого  заступника
прокурора Харківської області на вирок Красноградського  районного
суду Харківської області від 3 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1
 
     Цим вироком
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
 
     громадянка України, така, що згідно
 
     ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         є не судимою,
 
     засуджена за ч. 1 ст. 369 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на два  роки
обмеження волі.
 
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від відбування покарання з випробуванням з  іспитовим  строком  на
один рік і покладенням на неї обов'язку, передбаченого п. 3  ч.  1
ст. 76 цього ж Кодексу.
 
     У апеляційному порядку справа не переглядалась.
 
     Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено  за  давання  хабара,  яке
вона вчинила за таких обставин.
 
     6 квітня 2006 року по АДРЕСА_1працівники Красноградського  РВ
УМВСУ в Харківській  області  ст.  лейтенанти  міліції  ОСОБА_2  і
ОСОБА_3  склали  протокол   про   адміністративне   правопорушення
стосовно ОСОБА_1 за ст. 176 КУпАП ( 80731-10 ) (80731-10)
        . Під час  складання
протоколу ОСОБА_1 пропонувала  ОСОБА_3у  якості  хабара  гроші  за
непритягнення її до відповідальності, однак той відмовився від  їх
одержання   і   склав   про   це   рапорт   на   ім'я   начальника
Красноградського РВ УМВСУ в Харківській області.
 
     У той же день приблизно о 15-ій  год.  20  хв.  у  службовому
кабінеті Красноградського РВ УМВСУ в Харківській області  ОСОБА_1,
висловивши ОСОБА_3прохання  про  те,  щоб  її  не  притягувати  до
адміністративної відповідальності і  не  направляти  матеріали  до
районного суду, поклала  на  стіл  під  адміністративний  матеріал
паперовий пакунок  з  грошима  в  сумі  100  доларів  США  і  була
затримана.
 
     У касаційному поданні прокурором ставиться питання про  зміну
вироку щодо ОСОБА_1 і кваліфікацію її дій за ст. ст. 15 ч. 2,  369
ч.  1  КК  України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        .   Посилається   на   неправильне
застосування кримінального закону, зазначаючи, що ОСОБА_1  вчинила
замах на давання хабара.
 
     Заслухавши  доповідача,  думку  прокурора,   який   підтримав
касаційне подання, перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши
наведені в касаційному поданні доводи, колегія суддів  вважає,  що
касаційне подання підлягає задоволенню.
 
     Суд правильно встановив фактичні обставини  справи,  за  яких
ОСОБА_1 вчинила давання хабара, проте неправильно дав їм  юридичну
оцінку, що обумовило неправильну кваліфікацію  дій  засудженої  за
ст. 369 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Згідно ст. 15 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          замахом  на  злочин  є
вчинення особою з прямим умислом діяння (дії  або  бездіяльності),
безпосередньо  спрямованого  на  вчинення  злочину,  передбаченого
відповідною статтею Особливої  частини  цього  Кодексу,  якщо  при
цьому злочин не було доведено до кінця з причин,  що  не  залежали
від її волі.
 
     Iз роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке міститься
в п. 10 постанови № 5 ( v0005700-02 ) (v0005700-02)
          від  26.04.2002  року  "Про
судову практику у справах про  хабарництво"  слідує,  що  злочини,
передбачені статтями 368, 369 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          вважаються
закінченими з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину
хабара. У випадках, коли вона відмовилась  прийняти  запропоновані
гроші, цінності, послуги, тощо дії того, хто намагався дати хабар,
належить кваліфікувати як замах на його давання.
 
     Вищенаведених вимог закону судом не  додержано,  а  також  не
взято до уваги роз'яснення Пленуму Верховного Суду України.
 
     Iз показань ОСОБА_1 вбачається, що вона 6 квітня 2006 року  в
приміщенні Красноградського РВ УМВСУ  в  Харківській  області  для
того,   щоб   матеріали   про   вчинення   нею   адміністративного
правопорушення не направляли до суду, передала старшому лейтенанту
міліції ОСОБА_3100 доларів США в  якості  хабара,  від  якого  той
відмовився і ОСОБА_1 було відразу затримано.
 
     Отже, ОСОБА_1 виконала всі дії, які вважала  необхідними  для
доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин,
які не залежали від її волі.
 
     За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним
застосуванням    кримінального    закону    необхідно     змінити,
кваліфікувати її дії за ст. ст. 15 ч.  2,  369  ч.  1  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , оскільки вона вчинила замах на давання хабара.
 
     Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
                         у х в а л и л а:
 
     касаційне подання першого  заступника  прокурора  Харківської
області задовольнити.
 
     Вирок Красноградського районного суду Харківської області від
3 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1змінити.
 
     Кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ст. ст. 15 ч. 2,  369  ч.  1  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          та  вважати  її  засудженою  до   покарання,
призначеного судом першої інстанції.
 
     судді:
 
     Ю.М. Кармазін О.А. Коротких В.I. Косарєв