У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Коновалова В.М.,
суддів
Гошовської Т.В., Мороза М.А.
розглянула в судовому засіданні 22 листопада 2007 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на постановлені щодо нього судові рішення.
Вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської
області від 3 квітня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця
с. Розсохуватки Маловисківського району
Кіровоградської області, не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 345 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
його
звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з
іспитовим строком 3 роки; виправдано за ч. 2 ст. 162 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Кіровоградської області від 20 червня 2006 року
вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 22 липня
2005 року у с. Лозуватка Маловисківського району у будинку
колишньої дружини ОСОБА_2, розуміючи, що до нього звертаються
працівники міліції, які прибули на виклик ОСОБА_2 з метою
припинення його неправомірних дій, умисно наніс удар по шиї та
став душити слідчого ОСОБА_3, який прибув у складі наряду
слідчо-оперативної групи, спричинивши легкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на
однобічність і неповноту досудового та судового слідства,
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Стверджує, що його винність у вчиненні злочину не доведена, справу
фальсифіковано. Зазначає, що йому пред'являлося обвинувачення за
іншими статтями, суд не задовольняв його клопотання та заяви про
відвід, справу розглянуто майже без його участі. Просить скасувати
судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи убачається, що висновок суду про
доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину
грунтується на сукупності зібраних у справі доказів і є
правильним.
Так, потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що працівники міліції
приїхали за її викликом після того, як під час сварки її колишній
чоловік ударив її кулаком в обличчя. Вони запропонували йому
залишити його домоволодіння, проте він відмовився й зайшов до
будинку. З її дозволу працівники міліції зайшли до будинку і
затримали ОСОБА_1, одягнувши на нього наручники.
Потерпілий ОСОБА_3 повідомив, що він прибув до будинку
ОСОБА_2 за її викликом у складі наряду слідчо-оперативної групи.
Коли вони за згодою ОСОБА_2 зайшли до хати, ОСОБА_1 накинувся на
нього, вдарив рукою по шиї та почав душити за горло, порвавши йому
сорочку.
Ці їх показання підтвердили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Зазначені докази узгоджуються між собою й іншими доказами у
справі та об'єктивно підтверджуються графіком чергувань наряду
слідчо-оперативної групи Маловисківського РВ УМВС, даними
протоколу огляду та виїмки форменої сорочки та пагону ОСОБА_3,
висновками судово-медичної експертизи та іншими матеріалами
справи.
Посилання у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 на
однобічність і неповноту досудового та судового слідства,
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, були
предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм
дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
вони перегляду в касаційному порядку не підлягають.
Отже, при розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів
виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.
За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_1 за ч. 2
ст. 345 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
Доводи засудженого про те, що судом першої інстанції допущено
порушення кримінально-процесуального закону, були предметом
розгляду суду апеляційної інстанції і не знайшли свого
підтвердження.
З матеріалів справи видно, що кримінальну справу за ч. 2 ст.
345 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
відносно ОСОБА_1 порушено 4 серпня 2005
року, 16 жовтня 2005 року його притягнуто у якості обвинуваченого.
Крім того, ОСОБА_1 постановою суду від 18 січня 2006 року був
видалений із залу судового засідання на весь час судового розгляду
справи на підставі ст. 272 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
у зв'язку з
неодноразовим порушенням порядку та невиконанням розпоряджень
головуючого (а.с. 164). Клопотання ОСОБА_1 про відвід головуючого
у справі розглянуто головою Маловисківського районного суду
відповідно до вимог ч. 3 ст. 57 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
й
постановою від 12 грудня 2005 року обгрунтовано відмовлено у його
задоволенні (а.с. 158).
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог
кримінально-процесуального закону. Усі наведені засудженим в
апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам його
касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.
Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень
кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування
постановлених у справі судових рішень.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст.
65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, врахував тяжкість вчинених ним
злочинів, дані про особу засудженого, обставини справи, які
впливають на ступінь його відповідальності, і обрав покарання, яке
є обгрунтованим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1
та попередження нових злочинів.
Отже, передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного
розгляду відсутні.
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
С у д д і :
Гошовська Т.В. Коновалов В.М. Мороз М.А.