У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Гошовської Т.В., Мороза М.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 листопада 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Луцького міськрайонного суду
Волинської області від 14 березня 2006 року та ухвалу колегії
суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду
Волинської області від 30 травня 2006 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
відповідно до ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
немаючого
судимості,
засуджено за ч. 1 ст. 255 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років
позбавлення волі, за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 15 та ч. 4
ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років позбавлення волі з
конфіскацією всього майна, за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ч. 2 ст.
358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст.
27, ч. 4 ст. 28 та ч. 3 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
обмеження волі, за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ч. 3 ст. 146 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 27,
ч. 4 ст. 28 та ч. 4 ст. 189 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ч. 3 ст. 27, ч. 4
ст. 28 та ч. 1 ст. 357 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки обмеження
волі, за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ч. 3 ст. 357 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки обмеження волі, за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28
та ч. 4 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років позбавлення волі
з конфіскацією всього майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1 визначено 11 років позбавлення волі з
конфіскацією всього майна.
За ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ч. 5 ст. 185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ч. 5 ст. 186 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ст.. 304 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 виправдано за недоведеністю його вини у
вчиненні даних злочинів.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2,
немаючого судимості,
засуджено за ч. 1 ст. 255 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років
позбавлення волі, за ч. 4 ст. 28 та ч. 4 ст. 190 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією
всього майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_2 визначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією
всього майна.
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_3,
відповідно до ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
немаючого
судимості,
засуджено за ч. 1 ст. 255 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі, за ч. 4 ст. 28 та ч. 4 ст. 189 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього
майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_3 визначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією
всього майна.
Судом вирішено питання про стягнення з засуджених на користь
потерпілих завданої шкоди.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Волинської області від 30 травня 2006 року вирок
щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінено, пом'якшено засудженим
покарання, призначене за сукупністю злочинів: ОСОБА_1 до 8 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, ОСОБА_2 до 6 років 6
місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, ОСОБА_3 до 7
років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
В решті вирок щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без
зміни.
Зазначеним вироком засуджено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, вирок щодо яких у касаційному
порядку не оскаржено та касаційне подання не внесено.
Як визнав встановленим суд, приблизно на початку 2002 року на
підготовчому етапі ОСОБА_1 створив злочинну організацію до складу
якої увійшли ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_5,
ОСОБА_15 та ОСОБА_10 для вчинення тяжких та особливо тяжких
злочинів на території м. Луцька та Волинської області.
При цьому ОСОБА_1 розділив членів організації по сімейних
ознаках на декілька злочинних груп (структурні підрозділи
злочинної організації), керівниками яких призначив ОСОБА_4,
ОСОБА_14 та ОСОБА_9, які підпорядковувалися безпосередньо йому і
діяли окремо, незалежно одна від одної.
У жовтні 2003 року до складу злочинної організації увійшов
ОСОБА_7, а у період часу 2003 до грудня 2004 року - ОСОБА_6,
ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_3
Так, з 4 по 12 листопада 2003 року ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_14, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, діючи у складі злочинної
організації, шляхом вимагання заволоділи грошима ОСОБА_17,
отримані ним від продажу, внаслідок примусу, належної йому
квартири по АДРЕСА_1 вартістю 130000грн.
Для досягнення своєї мети, вони вивезли потерпілого у будинок
ОСОБА_1 по АДРЕСА_2, де утримували його та, погрожуючи вбивством
та застосовуючи фізичне насильство, вимагали продати належну
ОСОБА_17 квартиру, а 12 листопада 2003 року відвезли потерпілого
до приватного нотаріуса ОСОБА_18, де погрожуючи вбивством,
примусили ОСОБА_17 підписати договір купівлі-продажу квартири
ОСОБА_19 за 7706грн., невідповідній ціні вартості квартири. Крім
того, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 викрали офіційні документи
потерпілого - будинкову книгу та незаконно заволоділи його
паспортом.
У період часу з червня по 2 серпня 2004 року ОСОБА_1, ОСОБА_9
та ОСОБА_3, діючи у складі злочинної організації, шляхом вимагання
заволоділи грошима ОСОБА_20, отримані нею від продажу, внаслідок
примусу, належної їй квартири по АДРЕСА_3.
Для досягнення своєї мети, вони вивезли потерпілу у будинок
ОСОБА_9 по АДРЕСА_4, де утримували її та, погрожуючи фізичним
насильством, вбивством, пошкодженням та знищенням її майна,
вимагали продати належну їй квартиру і 2 серпня 2004 року ОСОБА_20
продала належну їй квартиру ОСОБА_21 за 3700доларів США, що
становить 19666грн. 98коп., шляхом підписання договору
купівлі-продажу, в якому була зазначена ціна 11157грн.
У період часу з осені 2003 року по 24 січня 2004 року
ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_11, діючи у складі злочинної
організації, шляхом обману та зловживання довірою, заволоділи
грошима ОСОБА_22 у сумі 12442грн., схиливши останнього до продажу
належної йому квартири по АДРЕСА_5 та незаконно позбавили його
волі на тривалий час.
У період часу з жовтня 2003 року по 13 березня 2004 року
ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, діючи у складі злочинної
організації, шляхом обману та зловживання довірою, заволоділи
грошима ОСОБА_23 у сумі 6300 доларів США, що становить 33607грн.
35коп., схиливши останнього до продажу належної йому квартири по
АДРЕСА_6.
У період часу з вересня 2004 року по 13 листопада 2004 року
ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, діючи у складі
злочинної організації, шляхом обману та зловживання довірою,
заволоділи квартирою ОСОБА_24 по АДРЕСА_7, яку в подальшому
продали за 71000грн.
У період часу з листопада по 27 грудня 2004 року ОСОБА_1,
ОСОБА_6, ОСОБА_2, діючи у складі злочинної організації, шляхом
обману та зловживання довірою, заволоділи квартирою ОСОБА_25 по
АДРЕСА_8, яку в подальшому продали за 14350 доларів США, що
становить 76138грн. 23коп.
У період часу з жовтня по листопад 2004 року ОСОБА_1,
ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, діючи у складі злочинної
організації, шляхом обману та зловживання довірою, заволоділи
квартирою ОСОБА_26 по АДРЕСА_9, яку в подальшому продали за 11500
доларів США, що становить 61022грн. 45коп. Під час вчинення
шахрайських дій щодо ОСОБА_26, зазначені особи незаконно позбавили
його волі на тривалий час, а ОСОБА_1, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 викрали
офіційні документи потерпілого - будинкову книгу та незаконно
заволоділи його паспортом.
У період часу приблизно з 10 січня по 20 січня 2005 року
ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, діючи у
складі злочинної організації та ОСОБА_16, який до складу цієї
організації не входив, шляхом обману, намагалися заволодіти
квартирою ОСОБА_27 з метою її подальшої реалізації по АДРЕСА_10
вартістю 75000грн., проте, не вчинили усіх дій, які вважали
необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не
залежали від їх волі, оскільки їх дії були викриті працівниками
правоохоронних органів. Під час вчинення замаху на шахрайство,
ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, а також ОСОБА_16 незаконно
позбавили ОСОБА_27 волі на тривалий час, а також разом з ОСОБА_13,
який до складу злочинної організації не входив, підробили паспорт
громадянина України ОСОБА_27, який в подальшому використали.
У касаційних скаргах:
засуджений ОСОБА_1 зазначає, що інкримінованих йому злочинів
він не вчиняв, злочинну організацію не створював, вважає
постановлені щодо нього судові рішення незаконними й
необгрунтованими. За змістом скарги, просить скасувати вирок та
ухвалу, а кримінальну справу щодо нього закрити.
засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначають, що досудове та
судове слідство по справі проведено неповно та необ"єктивно,
оскільки інкримінованих їм злочинів у складі злочинної організації
вони не вчиняли та участі у ній не приймали. Просять скасувати
постановлені щодо них судові рішення, як незаконні й
необгрунтовані, а кримінальну справу закрити за відсутністю в їх
діях складу злочину.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та
перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає,
що касаційні скарги задоволенню не підлягають.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1, ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 у вчинені інкримінованих їм злочинів підтверджується
сукупністю доказів, зібраних по справі та перевірених у судовому
засіданні у встановленому кримінально-процесуальним законом
порядку, зокрема, показаннями потерпілих щодо обставин вчинених
відносно них злочинів, які суд обгрунтовано поклав в основу
обвинувального вироку, оскільки вони повністю узгоджуються з
іншими наявними у справі доказами, зокрема, даними протоколів
очних ставок між засудженими та потерпілими, даними протоколів
пред'явлення особи для впізнання, відтворення обстановки та
обставин події, договорами купівлі-продажу, показаннями свідків.
Зазначені докази в їх сукупності повністю викривають ОСОБА_1,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненому.
Доводи засуджених у касаційних скаргах про те, що злочинну
організацію створено не було і інкриміновані їм злочини у її
складі вони не вчиняли, є безпідставними.
Як видно з матеріалів справи, саме ОСОБА_1 створив злочинну
організацію, до складу якої увійшли й ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
безпосередньо здійснював керівництво нею. У самій організації була
запроваджена жорстока дисципліна, її члени були об'єднані
спільними інтересами та реалізували єдиний намір на збагачення.
Злочини вчинялись протягом тривалого часу, при цьому
заздалегідь готувалися - підбиралися об'єкти посягань,
розподілялися ролі, вирішувалося питання щодо розподілу майна,
здобутого злочинним шляхом між всіма учасниками із створенням
спільної каси.
Таким чином, мало місце стійке ієрархічне об'єднання
учасників злочинної організації із використанням зовнішніх
корупційних зв'язків та каналів обміну інформацією.
Наведене підтверджується, також, показаннями свідків
ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30
У колегії суддів не викликає сумніву висновок суду першої
інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у
вчиненні інкримінованих їм злочинів, і кваліфікація дій ОСОБА_1 за
ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 15 та ч. 4 ст.
190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4
ст. 28 та ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ч. 3 ст. 146,
ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ч. 4 ст. 189,ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28
та ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ч. 3 ст. 357,ч. 3 ст.
27, ч. 4 ст. 28 та ч. 4 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, ОСОБА_2 за
ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 та ч. 4 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 та ч. 4 ст. 189 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною.
Покарання засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з
врахуванням змін, внесених апеляційною інстанцією, призначено з
додержанням вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з урахуванням
ступеню тяжкості вчинених ними злочинів, даних про особи
засуджених та усіх обставин справи. Призначене засудженим
покарання є необхідним й достатнім для їх виправлення та
попередження нових злочинів.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону по
справі не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
відмовити у задоволенні касаційних скарг засуджених ОСОБА_1,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3
С у д д і:
Коновалов В.М. Гошовська Т.В. Мороз М.А.