У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного
Суду України у складі:
головуючого
Кравченка К.Т.
суддів
Пивовара В.Ф., Канигіної Г.В.
за участю прокурора захисника потерпілих
Пересунька С.В. ОСОБА_3 ОСОБА_5 та ОСОБА_4
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 листопада 2007
року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за спільною касаційною
скаргою останнього та його захисника ОСОБА_3 і касаційною скаргою
захисника ОСОБА_1-адвоката ОСОБА_2 на судові рішення у даній
справі.
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 25 січня
2007 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
несудимого,
засуджено за ч.2 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років
позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними
засобами строком 3 роки.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь
потерпілих: ОСОБА_4 5 375 грн. 38 коп. на відшкодування
матеріальної шкоди, 80 000 грн.-моральної шкоди та 300 грн. за
послуги адвоката; ОСОБА_5 120 000 грн. на відшкодування моральної
шкоди.
Постановлено також стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь:
Київської міської клінічної лікарні №17 за лікування потерпілих
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 5 506 грн. 56 коп.; Iнституту травматології та
ортопедії за лікування ОСОБА_7 2 854 грн. та Дорожньої клінічної
лікарні №1 за лікування ОСОБА_6 1 875 грн. 96 коп.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 21
червня 2004 року близько 19 години 45 хвилин, керуючи автомобілем
ВАЗ-21063 державний номер НОМЕР_1, рухаючись зі швидкістю 88-94
км/год по пр. Перемоги у напрямку вул. Дружківській і центру м.
Києва в крайній праві смузі руху, наближаючись до зупинки
громадського транспорту "Парк культури та відпочинку "Нивки", за
обставин, встановлених судом і детально наведених у вироку,
порушивши п.п.12.3,12.4 Правил дорожнього руху, допустив незначне
зіткнення з автомобілем ВАЗ-2107 державний номер НОМЕР_2під
керуванням ОСОБА_8 та виїхав на зупинку громадського транспорту,
де знаходились ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 отримала тяжкі тілесні
ушкодження від яких померла на місці події, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7
отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2007 року
вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
На судові рішення подані касаційні скарги.
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_3 посилаються на
неповноту та однобічність в стадії досудового та судового
слідства, істотні порушення кримінально-процесуального
законодавства, що призвело до необгрунтованого засудження.
Вказують на те, що суд не взяв до уваги того факту, що причиною
його наїзду на потерпілих стало зіткнення з автомобілем ОСОБА_8
внаслідок порушення останнім правил дорожнього руху. З урахуванням
наведених доводів, порушують питання про скасування судових рішень
та направлення справи на нове розслідування.
Захисник засудженого ОСОБА_1-адвокат ОСОБА_2, по суті,
наводить ті ж самі доводи та порушує питання аналогічного змісту.
Вказує також на те, що висновки суду грунтуються на суперечливих
доказах, які не усунені судом. Просить судові рішення щодо ОСОБА_1
скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу
злочину.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність та
обгрунтованість судових рішень, захисника ОСОБА_3, яка підтримала
касаційну скаргу, потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які просили
залишити судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що
касаційні скарги слід частково задовольнити.
Як видно з матеріалів кримінальної справи, висновки про
доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину
та кваліфікацію його дій за ч.2 ст.286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
суд
зробив на підставі досліджених в судовому засіданні та детально
викладених у вироку доказів у їх сукупності та взаємозв'язку. А
зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілих ОСОБА_6,
ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, показаннями свідків ОСОБА_8,
ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інших вказаних у вироку свідків, даними
протоколів слідчих дій, висновками судово-медичних, судової
автотехнічної, транспортно-трасологічної, комплексної
транспортно-трасологічної та судової автотехнічної експертизи.
Суди як першої, так й апеляційної інстанцій ретельно
перевіряли доводи аналогічні тим, що викладені у касаційних
скаргах про те, що причиною наїзду ОСОБА_1 на пішоходів було
зіткнення з автомобілем ОСОБА_8, яке сталось внаслідок порушення
останнім правил дорожнього руху. Викладені в судових рішеннях
мотиви про визнання цих доводів безпідставними, такими, що не
відповідають матеріалам справи, колегія суддів знаходить
обгрунтованими.
Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних
порушень при збиранні, дослідженні й оцінені доказів, які б
ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та правильність
кваліфікації дій ОСОБА_1, судом касаційної інстанції не
встановлено. Висновки суду грунтуються на достатніх та допустимих
доказах.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд визначив ОСОБА_1
надмірно суворе покарання.
Як убачається з матеріалів справи, і про це зазначив суд у
вироку, ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується
вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, має
поганий стан здоров'я та молодий вік. Однак місцевий суд, вказавши
ці обставини у вироку, в достатній мірі не врахував їх під час
визначення розміру покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі. За
таких обставин, враховуючи при цьому фактичні обставини справи,
колегія суддів вважає за можливе пом'якшити призначене йому
покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
у х в а л и л а:
спільну касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 та його
захисника ОСОБА_3 і касаційну скаргу захисника
засудженого-адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 25 січня
2007 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2007
року щодо ОСОБА_1 змінити і пом'якшити йому покарання за ч.2
ст.286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 4 років позбавлення волі з
позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3 роки.
С у д д і:
Кравченко К.Т. Пивовар В.Ф. Канигіна Г.В.