У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого Кравченка К.Т.,

     суддів  Канигіної Г.В., Жука В.Г.

     за участю прокурора Колесниченка О.В.

     розглянула в судовому засіданні у м. Києві 22 листопада  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Автономної  Республіки  Крим  на  вирок  Нижньогірського
районного суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2007  року,
яким засуджено

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

     уродженця с. Нижньогірське

     Автономної Республіки Крим,

     відповідно до ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         такого, що не має
судимості,

     - за ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1 рік позбавлення
волі;

     - за  ч.  1  ст.  317  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2   роки
позбавлення волі;

     - за  ч.  2  ст.  317  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  5  років
позбавлення волі.

     На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         за  сукупністю
злочинів шляхом поглинання меш суворого  покарання  більш  суворим
остаточно ОСОБА_1 призначено 5 років позбавлення волі.

     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від відбування покарання з випробуванням  з  іспитовим  строком  2
роки та з покладенням на нього обов'язку, передбаченого п. 3 ч.  1
ст. 76 цього Кодексу.

     Постановлено  стягнути  з  ОСОБА_1  147  гривень  10  копійок
судових витрат.

     В апеляційному порядку справа не переглядалась.

     Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він у липні 2004
року на полі, що знаходиться в селі Межове Нижньогірського  району
АР Крим, зірвав гілки з кущів  дикоростучої  коноплі,  переніс  до
себе  додому  в  АДРЕСА_1,  де  виготовив  14,78   грам   особливо
небезпечного наркотичного засобу  канабіс  та  зберігав  без  мети
збуту.

     Крім того, ОСОБА_1в середині грудня 2005 року, перебуваючи  в
стані алкогольного сп'яніння, без корисливих мотивів надав ОСОБА_2
приміщення кухні в належному  йому  будинку  для  виготовлення  та
вживання особливо наркотичного засобу.

     На початку січня 2006 року, перебуваючи в стані  алкогольного
сп'яніння, без корисливих мотивів ОСОБА_1надав теж саме приміщення
ОСОБА_2  і  ОСОБА_2  для   виготовлення   та   вживання   особливо
наркотичного засобу, а в середині січня того  ж  року  за  цією  ж
адресою надав ОСОБА_2 без корисливих мотивів це ж  приміщення  для
виготовлення та вживання особливо наркотичного засобу.

     У  касаційному   поданні   заступник   прокурора   Автономної
Республіки Крим ставить питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1
та направлення  справи  на  новий  судовий  розгляд  у  зв'язку  з
неправильним застосуванням кримінального закону. Мотивує  тим,  що
суд безпідставно призначив ОСОБА_1покарання за ч.  1  ст.  317  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         нижче від найнижчої межі  зазначеного  закону,
не пославшись у вироку на ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Заслухавши доповідача, пояснення  прокурора,  який  підтримав
подання та просив його задовольнити, перевіривши матеріали  справи
та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів  вважає,
що воно підлягає задоволенню частково з таких підстав.

     Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у  вчиненні
зазначених у  вироку  злочинів  та  кваліфікація  дій  засудженого
прокурором в поданні не оспорюється.

     Санкцією ч. 1 ст.  317  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          встановлено
покарання у виді позбавлення волі на  строк  від  трьох  до  п'яти
років.

     Проте суд призначив ОСОБА_1покарання  за  ч.  1  ст.  317  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         у меншому розмірі, ніж це передбачено законом,
і при цьому не застосував ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Зазначена помилка може бути виправлена касаційним  судом  без
скасування вироку щодо ОСОБА_1 і направлення справи щодо нього  на
новий судовий розгляд, як про це просить прокурор.

     Як видно з матеріалів  справи,  ОСОБА_1повністю  визнав  себе
винним  і  щиро  каявся,   раніше   не   засуджувався,   позитивно
характеризувався.

     Наведені обставини є  такими,  що  пом'якшують  покарання  та
істотно знижують ступінь тяжкості  вчиненого  ОСОБА_1  злочину,  а
тому, враховуючи дані про особу  засудженого,  а  також  конкретні
обставини справи, колегія суддів дійшла  висновку  про  можливість
залишення ОСОБА_1покарання,  призначеного  за  ч.  1  ст.  317  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  із  застосуванням   ст.   69   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     У решті вирок суду є законним і обгрунтованим.

     На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                        у х в а л и л а :

     касаційне подання заступника прокурора Автономної  Республіки
Крим задовольнити частково.

     Вирок Нижньогірського районного  суду  Автономної  Республіки
Крим від 18 січня 2007 року щодо ОСОБА_1змінити.

     Вважати ОСОБА_1  засудженим  за  ч.  1  ст.  317  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         із застосуванням ст. 69 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2
(два) роки позбавлення волі.

     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 та ч. 2 ст.  317
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , вважати ОСОБА_1 засудженим  на  5  (п'ять)
років позбавлення волі.

     На підставі ст. 75 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          вважати  ОСОБА_1
звільненим від відбування покарання з  випробуванням  з  іспитовим
строком 2 роки та з покладенням на нього обов'язку,  передбаченого
п. 3 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

                              Судді:

              К.Т. Кравченко Г.В. Канигіна В.Г. Жук

     З оригіналом згідно:

     Суддя Верховного Суду України Г.В. Канигіна