У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                     Верховного Суду України
 
                            у складі:
     головуючого
 
     Федченка О.С.,
 
     суддів
 
     Глоса Л.Ф. і Гриціва М.I.,
 
     за участю прокурора Кривов'яза Я.I.
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 листопада  2007
року кримінальну справу за  касаційним  поданням  прокурора,  який
брав участь у розгляді справи судом  першої  інстанції,  касаційні
скарги захисника ОСОБА_2.  в  інтересах  засудженого  ОСОБА_1.  та
засудженого ОСОБА_1. на вирок Апеляційного суду Iвано-Франківської
області від 11 липня 2007 року щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_3.
 
     Цим вироком
 
     ОСОБА_1,  IНФОРМАЦIЯ_1року народження,
 
     уродженця  та  жителя   с.   Качківка   Ямпільського   району
Вінницької області, раніше не судимого,
 
     засуджено:
 
     - за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  13  років
позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю;
 
     - за ч.  4  ст.  187  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  10  років
позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю;
 
     - за  ч.  3  ст.  185  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3   роки
позбавлення волі.
 
     На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         за  сукупністю
злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання  більш  суворим
ОСОБА_1. визначено остаточне покарання  у  виді  позбавлення  волі
строком 13 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
 
     ОСОБА_3,
 
     IНФОРМАЦIЯ_2року народження,
 
     уродженця с. Ланчин Надвірнянського району Iвано-Франківської
області,  жителя  с.  Качківка  Ямпільського   району   Вінницької
області, раніше неодноразово  судимого,  останній  раз  18.09.1996
року за ст. 17 і ч. 1 ст. 183, ст. 43 КК України 1960  ( 2001-05 ) (2001-05)
        
р. на 6 років позбавлення волі,
 
     засуджено:
 
     - за  ч.  3  ст.  186  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  8  років
позбавлення волі;
 
     - за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 194 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  5
років позбавлення волі;
 
     - за  ч.  1  ст.  396  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2   роки
позбавлення волі;
 
     - за  ч.  3  ст.  185  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  4   роки
позбавлення волі.
 
     На підставі ч. 1ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання  більш  суворим
ОСОБА_3. визначено остаточне покарання  у  виді  позбавлення  волі
строком 8 років.
 
     Згідно з вироком суду ОСОБА_1. та ОСОБА_3. визнано винуватими
та засуджено за те, що вони 14  березня  2007  року  близько  22-ї
години,  будучи  у  стані  алкогольного  сп'яніння  в  смт  Ланчин
Надвірнянського   району   Iвано-Франківської   області   вирішили
відкрито викрасти  майно  престарілої  жительки  цього  населеного
пункту  ОСОБА_4.,  1923  року  народження.  Згідно  з  попередньою
домовленістю  на  вчинення  цього  злочину  вони   вирішили,   що,
проникнувши у її житло, ОСОБА_1. закриватиме  ОСОБА_4.  рота,  щоб
вона не кричала, поки ОСОБА_3. буде шукати гроші та інше майно.
 
     Реалізуючи цей злочинний намір, ОСОБА_3., відірвавши декілька
дощок з фронтону даху будинку, через горище спустився у коридор та
відкрив двері ОСОБА_1.  Проникнувши  у  житло  ОСОБА_4.,  ОСОБА_1.
відразу ж вискочив на піч, де знаходилася потерпіла, повалив її на
спину, закрив однією рукою рот та ніс, а другою тримав  за  горло.
Поки  ОСОБА_3.  шукав  у  кімнаті  гроші,  ОСОБА_1.,   знайшов   в
потерпілої одязі гаманець з грошима в сумі 51 грн.
 
     Вийшовши за межі домовленості на відкрите  заволодіння  чужим
майном, у ОСОБА_1. без  погодження  з  ОСОБА_3.  виник  умисел  на
розбій та вбивство ОСОБА_4. з корисливих  мотивів.  З  цією  метою
він, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров'я, на
декілька хвилин повністю перекрив їй дихальні шляхи,  задушивши  в
такий спосіб потерпілу.
 
     Переконавшись,  що  ОСОБА_4.  мертва,  ОСОБА_1.  відшукав  та
заволодів майном потерпілої на суму 14 грн.
 
     Загалом ОСОБА_1.  разом  із  ОСОБА_3.  заволоділи  майном  та
грішми потерпілої на суму 341 грн. 50 коп.
 
     ОСОБА_3. з метою знищення слідів злочину вирішив влаштувати в
будинку  вибух,  усвідомлюючи,  що  цим  буде  заподіяно  шкоду  у
великому розмірі та можуть загинути люди при вході  в  приміщення.
Для цього він відкрив крани  балону  з  газом  та  газової  плити,
розраховуючи на те, що особи, які згодом зайдуть у житло ОСОБА_4.,
увімкнуть світло  і  від  іскри  станеться  вибух  газу.  Однак  з
незалежних від його волі причин цей злочин  не  було  доведено  до
кінця, оскільки сусіди, які вранці 15.03.2007  року  виявили  труп
ОСОБА_4. в її будинку, світло не  вмикали,  запальні  пристрої  не
використовували, доступ газу перекрили.
 
     Продовжуючи   свою   злочинну   діяльність,   спрямовану   на
заволодіння чужим майном, ОСОБА_1. та ОСОБА_3. в ніч на 15 березня
2007 року в цьому ж населеному пункті проникли в будинок АДРЕСА_1,
що належить ОСОБА_5. звідки  викрали  гроші  та  інші  матеріальні
цінності останнього на суму 3391 грн. 25 коп.
 
     У  касаційному  поданні  прокурор,   вважаючи   безпідставним
рішення суду про перекваліфікації дій ОСОБА_3. зч.4 ст.187 на  ч.3
ст.186 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  а  призначене  йому  та  ОСОБА_1.
покарання  надмірно  м'яким,  просить  вирок  суду   скасувати   і
направити справу на новий судовий розгляд.
 
     У касаційних скаргах:
 
     - захисник  ОСОБА_2.   в   інтересах   засудженого   ОСОБА_1.
посилається на те, що у засудженого не було умислу на  позбавлення
життя потерпілої. Цей довід обгрунтовує тим, що ОСОБА_1.  закривав
потерпілій тільки рота, щоб вона не  кричала,  а  тому,  на  думку
захисника,   засуджений    вчинив    вбивство    ОСОБА_4.    через
необережність. Також  вважає,  що  судом  не  було  враховано  ряд
пом'якшуючих  покарання  обставин,  які  б   могли   вплинути   на
призначення більш м'якого покарання. З цих підстав  просить  вирок
суду щодо ОСОБА_1. змінити, перекваліфікувати дії засудженого з п.
6 ч. 2 ст. 115 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  ст.  119  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         та пом'якшити йому покарання;
 
     - засуджений ОСОБА_1. висловив аналогічні доводи та прохання.
     Засудженим ОСОБА_3. вирок не оскаржено.
 
     До початку розгляду  справи  прокурор,  який  вніс  касаційне
подання,  відкликав  його.  Туму  справа  підлягає   розгляду   за
касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1. та захисника ОСОБА_2.
 
     Заслухавши доповідь  судді  Верховного  Суду  України,  думку
прокурора Кривов'яза Я.I. про відсутність підстав  для  скасування
чи зміни  вироку,  перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши
наведені у касаційних скаргах доводи, колегія  суддів  вважає,  що
вони не підлягають задоволенню.
 
     Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні
ним  злочинів,  за  які  його  засуджено,   відповідає   фактичним
обставинам справи, обгрунтований сукупністю доказів, досліджених у
судовому  засіданні,  належно  оцінених  й  докладно  наведених  у
вироку, і є правильним.
 
     Цей висновок грунтується на показаннях  самого  ОСОБА_1.  про
те,  що  домовившись  з  ОСОБА_3.   відкрито   заволодіти   майном
престарілої ОСОБА_4., вони проникли до її будинку, де в цей пізній
час остання відпочивала на печі. Він відразу ж  вискочив  на  піч,
закрив рот жінки рукою та  утримував  її  за  шию  протягом  10-15
хвилин, поки ОСОБА_3.  шукав  гроші.  Відчувши,  що  потерпіла  не
виявляє ознак життя, відпустив її та разом із ОСОБА_3. продовжував
шукати гроші. Підтвердив, що спільно з  ОСОБА_3.  вони  заволоділи
зазначеним  у  вироку  майном  та  грішми  потерпілих  ОСОБА_4.  і
ОСОБА_5.
 
     Зазначені  показання   ОСОБА_1.   повністю   узгоджуються   з
аналогічними показаннями ОСОБА_3.
 
     Крім того, з протоколу огляду місця події від 15.03.2007 року
убачається, що на печі в будинку ОСОБА_4. виявлено її труп.
 
     Згідно  з  висновком   судово-медичної   експертизи,   смерть
ОСОБА_4.  настала  від  механічної  асфіксії  внаслідок   закриття
дихальних шляхів, можливо, рукою сторонньої особи.
 
     Дослідивши та проаналізувавши ці та інші докладно наведені  у
вироку докази в  їх  сукупності,  суд  дав  їм  належну  оцінку  і
обгрунтовано визнав ОСОБА_1. винним у  скоєнні  умисного  вбивства
ОСОБА_4. з корисливих мотивів, вчиненні на неї розбійного  нападу,
поєднаного з проникненням у житло та заподіянням  тяжких  тілесних
ушкоджень,  а  також  у  таємному  викраденні  майна   потерпілого
ОСОБА_5.I., вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб,
з проникненням у житло.
 
     Суд ретельно перевірив доводи засудженого, аналогічні тим, що
викладені  ним  та  його  захисником  в  касаційних  скаргах,  про
відсутність в діях ОСОБА_1. умислу на умисне вбивство ОСОБА_4., та
про позбавлення її життя через необережність. Викладені  у  вироку
мотиви про визнання  цих  доводів  безпідставними  судова  колегія
вважає   обгрунтованими,   такими,   що   відповідають   фактичним
обставинам справи.
 
     Установлено, що ОСОБА_1., вискочивши  на  піч,  закрив  рукою
престарілій ОСОБА_4. рот, а також  тримав  її  за  горло  впродовж
10-15 хвилин. Відпустив потерпілу тільки тоді,  коли  побачив,  що
жінка не дихає.
 
     Зазначені обставини встановлені показаннями самого  ОСОБА_1.,
які він давав у присутності свого захисника під час  його  допитів
як підозрюваного, обвинуваченого,  при  відтворенні  обстановки  і
обставин  події.  При  цьому  він   пояснював,   що   усвідомлював
небезпечність зазначених дій для життя потерпілої.
 
     Смерть ОСОБА_4.  знаходиться  у  причинному  зв'язку  з  його
діями.  Враховуючи  ці  обставини,  суд  правильно  встановив,  що
перекриття  дихальних  шляхів  на  тривалий   час   свідчить   про
спрямованість умислу ОСОБА_1. на вбивство потерпілої з  корисливих
мотивів.
 
     Отже, кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1. за п.6 ч.2 ст. 115,
ч.4 ст. 187, ч.3 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , є правильною.
 
     При призначенні ОСОБА_1. покарання суд, відповідно  до  вимог
ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , врахував ступінь тяжкості  вчинених
ним злочинів, два  з  яких  є  особливо  тяжкими,  обставини,  які
обтяжують покарання  -  вчинення  злочинів  у  стані  алкогольного
сп'яніння, щодо особи похилого віку. В повній мірі враховано судом
і сукупність обставин, які  пом'якшують  покарання,  та  дані  про
особу  засудженого,  який  вперше  притягується  до   кримінальної
відповідальності, щиро  розкаявся  у  вчинених  злочинах,  активно
сприяв їх розкриттю, позитивно характеризується, має на  утриманні
малолітню дитину, тобто ті дані, на які посилаються  в  касаційних
скаргах засуджений та його захисник, і призначив  йому  покарання,
яке є необхідним і достатнім для його виправлення  і  попередження
нових злочинів
 
     .
 
     Тому підстав вважати призначене ОСОБА_1.  покарання  надмірно
суворим, як про це йдеться в касаційних скаргах, колегія суддів не
вбачає.
 
     На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                            ухвалила:
 
     касаційні скарги засудженого ОСОБА_1. та  захисника  ОСОБА_2.
залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати  у
кримінальних справах Апеляційного суду Iвано-Франківської  області
від 11 липня 2007 року щодо ОСОБА_1- без зміни.
 
                              Судді:
 
     Федченко О.С. Гриців М.I. Глос Л.Ф.