У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Заголдного В.В., Пошви Б.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 листопада 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 8
червня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у
кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області від 30
серпня 2006 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше неодноразово судимого, останній раз 27.06.1996 року за
ч. 2 ст. 140 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі, а
на підставі ст. 43 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю вироків
ОСОБА_1 визначено 5 років позбавлення волі, звільненого за
відбуттям строку покарання,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років
позбавлення волі.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Запорізької області від 30 серпня 2006 року
вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Як визнав встановленим суд, 14 квітня 2003 року близько 21-ї
години ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у
будинку АДРЕСА_1 смт. Михайлівка на грунті особистих неприязних
стосунків, з метою вбивства, наніс ОСОБА_2 удар ножем у грудну
клітку. Внаслідок нанесеного поранення, сталася смерть
потерпілого.
За змістом касаційної скарги засуджений просить змінити
постановлені по справі судові рішення, посилаючись на те, що його
засуджено необгрунтовано, оскільки удар ножем потерпілому він не
наносив, вважає, що повинен нести відповідальність за ст. 396 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, приховування злочину. Засуджений, також
зазначає, що під час досудового слідства до нього застосовувалися
недозволені методи та його не було ознайомлено з матеріалами
кримінальної справи.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги
та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені
інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю доказів,
зібраних по справі та перевірених у судовому засіданні у
встановленому кримінально-процесуальним законом порядку.
Зокрема, показаннями засудженого під час досудового слідства,
при допиті його як підозрюваного та обвинуваченого щодо обставин
ним вчиненого; даними протоколу відтворення обстановки та обставин
події з якого видно, що ОСОБА_1 на місці показав механізм
нанесення удару ножем потерпілому та місце, куди він викинув ніж;
показаннями свідка ОСОБА_3 про те, як під час вживання спиртних
напоїв між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка, як вона виявила труп
потерпілого, та як ОСОБА_1 потім викинув ніж; показаннями свідків
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з яких видно, що ОСОБА_1 пропонував їм зарити
труп та вимагав щоб вони нікому не розповідали про те, що
трапилось; даними протоколів огляду місця події про виявлення
трупу ОСОБА_2, а також ножа, визнаного знаряддям злочину; даними
висновку судово-медичної експертизи, згідно якої смерть ОСОБА_2
сталася від проникаючого одиничного колото-різаного поранення
лівої половини грудної клітки з пошкодженням легенів, що
супроводжувалося розвитком легеневої кровотечі.
Таким чином, наведені, а також й інші зібрані по справі
докази, яким суд дав належну оцінку, свідчать про обгрунтованість
висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні умисного
вбивства потерпілого ОСОБА_2 і кваліфікація його дій за ч. 1 ст.
115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною.
Доводи засудженого у касаційній скарзі щодо застосування до
нього недозволених методів ведення слідства, внаслідок чого він
вимушений був себе обмовити, були предметом ретельної перевірки
судів першої та апеляційної інстанцій і, як такі, що не знайшли
свого підтвердження, обгрунтовано визнані безпідставними.
Як видно з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_1 з
матеріалами кримінальної справи був ознайомлений у повному обсязі,
про що свідчить його розписка (т. 2 а.с. 26), а тому його доводи у
касаційній скарзі з цього приводу, також є безпідставними.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено з додержанням вимог
ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з урахуванням ступеню тяжкості
вчиненого ним злочину, особи засудженого та усіх обставин справи.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону по
справі не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого
ОСОБА_1.
С у д д і:
Коновалов В.М. Заголдний В.В. Пошва Б.М.