У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Скотаря А.М.,
суддів
Жука В.Г. і Канигіної Г.В.,
за участю прокурора
Драгана В.М.,
засудженої
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні 15 листопада 2007 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1
на вирок апеляційного суду Вінницької області від 26 липня 2007
року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженки с. Василівка Тиврівського
району Вінницької області,
раніше не судимої,
засуджено за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27 і п. п. 1, 6, 11 ч. 2
ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 11 років позбавлення волі з
конфіскацією майна.
ОСОБА_1 за вироком суду визнано винною за вчинення злочину за
таких обставин.
ОСОБА_1 в лютому 2007 року організувала готування умисного, з
корисливих мотивів, вбивства на замовлення двох осіб - свого
племінника ОСОБА_2 та його колишньої дружини ОСОБА_3.
Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом з двома дітьми 1998 та
2002 років народження після смерті IНФОРМАЦIЯ_2 матері ОСОБА_2 -
ОСОБА_4, яка була сестрою ОСОБА_1, проживали в трикімнатній
квартирі АДРЕСА_1.
З липня 2003 року, відповідно до свідоцтва про право на
спадщину за законом, власником зазначеної квартири, як спадкоємець
став ОСОБА_2
В 2005 році рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці
шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був розірваний, а ухвалою того ж суду
від 07.04.2005 року визнано право власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_2
в рівних долях на квартиру АДРЕСА_1 в м. Вінниці, яка належала
ОСОБА_2.
Після розлучення ОСОБА_2 перейшов проживати до своєї тітки
ОСОБА_1, яка запропонувала йому свою допомогу в поновленні права
на квартиру через суд.
ОСОБА_2 погодився і 17.03.2006 року довіреністю ВСР № 046288,
уповноважив ОСОБА_1 бути його представником з усіма необхідними
повноваженнями при вирішенні питань, що його стосуються, а
13.05.2006 року, довіреністю ВСТ № 414885 уповноважив ОСОБА_1
продати належну йому квартиру АДРЕСА_1, а для цього в
розпорядженні ОСОБА_1 були особисті документи ОСОБА_2, серед яких
були паспорт та ідентифікаційний код.
Маючи відповідні повноваження, в грудні 2006 року ОСОБА_1
звернулася до свого знайомого ОСОБА_5 з проханням посприяти їй у
виписці та виселенні ОСОБА_3 з квартири з метою її подальшого
продажу.
Однак в січні 2007 року ОСОБА_2 помирився з ОСОБА_3 і
повернувся проживати в свою квартиру, повідомивши ОСОБА_1 про те,
що він не хоче продавати квартиру і просив повернути його
документи.
Дізнавшись про це ОСОБА_1, викликана в середині січня 2007
року в Тиврівський РВ УМВС України у Вінницькій області
відмовилась віддавати ОСОБА_2. його документи, зокрема, паспорт,
та почала висловлювати на його адресу погрози.
На початку лютого 2007 року, зустрівшись з ОСОБА_5, ОСОБА_1
заявила йому, що з метою заволодіння квартирою ОСОБА_2 та
наступного її продажу, вона має намір позбавити життя ОСОБА_2 і
запитала ОСОБА_5 чи є в нього знайомі, які могли б це зробити.
Однак, ОСОБА_5, повідомив про це в міліцію, і запропонував
ОСОБА_1 кандидатуру ОСОБА_6, як особи, котра зможе виконати її
замовлення. ОСОБА_1 погодилась.
Для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_1 13.02.2007
року в м. Вінниця, біля пам'ятника Радянським льотчикам,
зустрілась з ОСОБА_6, і, не знаючи, що він працівник міліції і діє
відповідно до Закону "Про оперативно-розшукову діяльність"
( 2135-12 ) (2135-12)
з метою розкриття її злочинних дій, замовила йому
вбивство ОСОБА_2, за винагороду в розмірі 2 000 доларів США.
В подальшому ОСОБА_1 передала ОСОБА_6 ксерокопію паспорта
ОСОБА_2 з фотографією останнього, адреси, по яким його можна
знайти, номер свого телефону для підтримання зв'язку, домовилась,
яким чином вона переконається, що племінник мертвий, а також
передала кошти в сумі 200 доларів США для виконання замовлення, а
решту обумовленої суми мала сплатити ОСОБА_6, після продажу
квартири ОСОБА_2
Усвідомлюючи, що вбивство одного ОСОБА_2 не дасть їй змоги
заволодіти квартирою, оскільки на неї може претендувати також
ОСОБА_3, яка там проживає з дітьми, 20.02.2007 року ОСОБА_1
21.02.2007 року в м. Вінниці біля пам'ятника Радянським льотчикам
знову зустрілась з ОСОБА_6 і замовила йому вбивство ОСОБА_3 за
винагороду в розмірі 1 500 доларів США, домовившись, що
підтвердженням виконання замовлення буде фотокартка вбитої
ОСОБА_3, а гроші за замовлення вона віддасть після продажу
квартири.
21.02.2007 року на автовокзалі в смт. Тиврів, ОСОБА_6
повідомив ОСОБА_1 нібито про виконання замовлення і передав
останній фотокартки начебто вбитої ОСОБА_3. Після чого ОСОБА_1
передала йому 20 гривень і вони домовились, яким чином
зустрінуться після продажу нею квартири для остаточного
розрахунку.
Таким чином ОСОБА_1 створила всі необхідні умови для вчинення
вбивства двох осіб, з корисливих мотивів, на замовлення, однак
вбивство потерпілих не було вчинено з незалежних від неї причин,
оскільки ОСОБА_6 являвся працівником міліції відповідно до Закону
"Про оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ) (2135-12)
діяв з метою
викриття злочинних дій ОСОБА_1.
В той же день ОСОБА_1 була затримана працівниками міліції і в
неї були вилучені дві фотокартки з зображенням начебто вбитої
ОСОБА_3
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 порушує питання про
зміну вироку та просить пом'якшити покарання і призначити
покарання не пов'язане з позбавленням волі. На її думку, суд не
врахував обставини, які пом'якшують покарання та недостатньо
врахував дані про її особу. У доповненнях до касаційної скарги
засуджена просить перекваліфікувати її дії з ч. 2 ст. 115 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, не вказуючи при цьому на яку саме статтю.
Зазначає, що її спровокували на замовлення вбивства потерпілих
ОСОБА_2. Крім того, просить скасувати вирок в частині конфіскації
майна.
Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_1, яка підтримала свою
касаційну скаргу, прокурора, який вважав, що вирок постановлено
законно і обгрунтовано, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні
злочину, за який її засуджено, обгрунтовані сукупністю досліджених
і належно оцінених доказів, які відповідають фактичним обставинам
справи.
Так, про винуватість ОСОБА_1 показали потерпілі ОСОБА_2,
свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та винність засудженої
підтверджується і іншими доказами.
Так сама засуджена ОСОБА_1 визнала себе винною та показала,
що через те, що її племінник ОСОБА_2 не хоче продавати квартиру,
щоб повернути їй гроші, котрі вона витратила щоб отримати паспорт
у підприємця ОСОБА_8, якому заборгував ОСОБА_2, то своєму
знайомому ОСОБА_5 вона запропонувала, щоб хтось "прибрав" ОСОБА_2
і ОСОБА_5 запропонував їй кілера, з яким вона зустрілася
13.07.2007 року
На наступний день після зустрічі вона передала кілеру, як
потім з'ясувалось, його прізвище ОСОБА_6, ксерокопію паспорта
ОСОБА_2 з його фотокарткою та аркуш з адресами, де ОСОБА_2 може
знаходитись.
21 лютого 2007 року вона зустрілася із ОСОБА_6 і
запропонувала йому вбити і ОСОБА_3. За виконання цього замовлення
вона передала ОСОБА_6 в рахунок авансу 20 грн., а раніше передала
200 доларів США.
Остаточно вона мала розрахуватися із ОСОБА_6 після вбивства
ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а як доказ виконання замовлення домовились про
те, що ОСОБА_6 пред'явить фотокартки трупів.
Потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 показали, що жили в квартирі
АДРЕСА_1, яку отримали у спадок після смерті матері.
В січні 2007 року стало відомо про те, що їх тьотя ОСОБА_1
хоче продати їх квартиру, не віддає паспорт ОСОБА_2, який
знаходився у неї.
ОСОБА_2 уточнив, що він заборгував приватному підприємцю, а
тітка повернула підприємцю гроші і забрала паспорт собі.
За пропозицією тітки він оформив на неї доручення та
представництво на продаж квартири. Оскільки тітка не віддавала
паспорт, то він був вимушений в січні 2007 року звернутись до
міліції, а коло міліції тітка йому сказала, якщо він не поверне їй
12 000 грн., то жити йому залишиться кілька місяців.
ОСОБА_3 також показала, що в лютому 2007 року вона взнала від
працівників міліції про те, що її життю загрожує небезпека, що їх
тітка ОСОБА_1 замовила вбивство її і чоловіка ОСОБА_2.
На пропозицією працівників міліції була інсценована її
смерть.
Свідок ОСОБА_8 показав, що ОСОБА_2 працював продавцем в його
магазині і допустив недостачу на 500 грн. Він сказав ОСОБА_2, що
віддасть його паспорт, коли той поверне гроші.
Через деякий час тітка ОСОБА_2 - ОСОБА_1 повернула борг за
ОСОБА_2 і він віддав їй його паспорт.
Свідок ОСОБА_5 показав, що на початку лютого 2007 року
ОСОБА_1 сказала йому, що ОСОБА_2 не бажає продавати квартиру і
запитала, чи нема в нього людей, які б могли "прибрати" ОСОБА_2.
Він спочатку сказав, що таких людей нема, а коли ОСОБА_1 сказала,
що вона все одно когось знайде, щоб ОСОБА_2 вбити, він зрозумів,
що ОСОБА_1 налаштована на серйозний злочин і повідомив про це в
Вінницьке УБОЗ. Після звернення до УБОЗу він більше з ОСОБА_1 не
зустрічався, а потім узнав, що її заарештовано.
Свідок ОСОБА_6- співробітник УБОЗу, показав, що він,
виконуючи завдання керівництва, і, діючи відповідно до Закону
України "Про оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ) (2135-12)
, на
підставі відповідних документів, 13 лютого 2007 року зустрівся з
ОСОБА_1 з метою перевірки оперативних даних про те, що ОСОБА_1
шукає особу для вчинення вбивства на замовлення, документування та
розкриття її злочинних дій.
Зустрілися вони в м. Вінниці по вул. Космонавтів, біля
літака., де ОСОБА_1 повідомила йому, що в неї є племінник -
ОСОБА_2, якому вона допомогла "відсудити" квартиру у бувшої
дружини, в зв'язку з чим понесла матеріальні затрати. В них була
попередня домовленість з племінником, що вони продадуть квартиру.
Тепер ОСОБА_2 не хоче продавати квартиру і повертати їй гроші, а
тому вона вирішила замовити вбивство племінника, щоб заволодіти
квартирою.
Вони домовились, що ОСОБА_1 заплатить йому за виконання
вбивства ОСОБА_2 2 000 доларів США, а до цього передасть 500
доларів на підготовку. На підтвердження виконання роботи, ОСОБА_1
сказала зробити фотокартки мертвого ОСОБА_2.
Потім ОСОБА_1 передала йому ксерокопію паспорта ОСОБА_2 з
фотокарткою, написала адреси, де він може перебувати, повідомила
контактні телефони.
В смт. Тиврів ОСОБА_1 показала йому помешкання тещі ОСОБА_2
по вул. Гагаріна, повідомивши, в якому із трьох будинків може
перебувати ОСОБА_2, та повідомила йому інші обставини, які могли
сприяти найшвидшому виконанню її замовлення.
Пояснивши, що зараз в неї скрутно з грошима, ОСОБА_1 передала
йому лише 200 доларів США і вони домовились, що остаточно вона
розрахується після продажу квартири.
20 лютого 2007 року ОСОБА_1 призначила йому термінову зустріч
на ранок 21 лютого 2007 року.
При зустрічі ОСОБА_1 повідомила йому, що в разі вбивства
одного ОСОБА_2 вона не зможе заволодіти квартирою і замовила йому
вбивство ОСОБА_3, яка проживала в квартирі з двома неповнолітніми
дітьми, домовившись за таку ж винагороду, як і за вбивство
ОСОБА_2, надання фотокарток вбитої ОСОБА_3, а розрахунок після
продажу квартири. Вона повідомила йому, з ким проживає ОСОБА_3, а
також інші подробиці, які мали сприяти виконанню її замовлення.
Всі зустрічі з ОСОБА_1, за відповідним дозволом компетентного
органу фіксувалися технічними засобами.
Під час цієї зустрічі ОСОБА_1 почала говорити, що її "достав"
також брат ОСОБА_3, і він зрозумів, що злочинну діяльність ОСОБА_1
слід негайно припиняти.
Ввечері того ж дня він зустрівся з ОСОБА_1 в смт. Тиврові, де
передав їй фотокартки нібито вбитої ОСОБА_3, а ОСОБА_1 передала
йому 20 грн. Після зустрічі ОСОБА_1 була затримана.
Свідок ОСОБА_7 - дільничний інспектор в Тиврові показав, що
до нього звертався ОСОБА_2, який заявив, що його тітка ОСОБА_1 не
повертає йому паспорт та інші документи і намагається з допомогою
їх заволодіти його квартирою у Вінниці. ОСОБА_1, яка була присутня
при цьому, почала кричати на ОСОБА_2 і сказала, що документів йому
не поверне, поки він з нею не розрахується. Він порадив ОСОБА_2
звернутися до суду.
Показання ОСОБА_6 підтвердили і свідки.
Зокрема, свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 показали, що вони були
присутні як поняті, коли 15.02.2007 року ОСОБА_6 видав працівникам
міліції 200 доларів США, які отримав від ОСОБА_1 (т. 1 а.с.
156-157, 158-159);
Свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 показали, що вони були присутні
при видачі ОСОБА_6 21.02.2007 року 20 грн., отриманих від ОСОБА_1
(т. 1 а.с. 160-161, 162-163);
Свідки ОСОБА_13 і ОСОБА_14 показали, що вони були присутні
21.02.2007 року під час вилучення у ОСОБА_1 двох фотокарток з
зображенням особи жіночої статі з ознаками тілесних ушкоджень та
насильницької смерті. Як пояснила ОСОБА_1 ці фотокартки їй передав
незнайомий чоловік. (т. 1 а.с. 168-171).
Винуватість ОСОБА_1 підтверджується і іншими доказами.
Так, з довідок УБОЗу у Вінницької області від 20.03., 21.03,
12.07.2007 року видно, що 12 лютого 2007 року ОБОЗ УМВС у
Вінницькій області під час проведення оперативно-розшукових
заходів було отримано інформацію про те, що ОСОБА_1 планує
замовлення вбивства свого племінника. 13.02.2007 року з метою
перевірки інформації, пошуку і фіксації протиправних діянь та
розкриття злочину було заведено оперативно-розшукову справу,
категорії "Захист", і проведені відповідні заходи, в результаті
яких було отримано підтвердження злочинних намірів ОСОБА_1
Відповідно до подання УБОЗ № 29/313, апеляційним судом Вінницької
області було надано дозвіл на застосування оперативно-технічних
засобів стосовно ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 4, 153).
З даних протоколу огляду та вилучення від 14.02.2007 року,
вбачається, що ОСОБА_6 видав: аркуш паперу з адресами у Вінниці та
Тиврові, ксерокопію першої сторінки паспорта ОСОБА_2 з
фотокарткою, які передала йому ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 12-14), які були
оглянутими судом, аркушем паперу в клітинку з написом "АДРЕСА_1,
АДРЕСА_2, проживают 4 челов. двое супругов, 2 детей" (а.с. 110),
ксерокопією паспорта;
- висновком почеркознавчої експертизи відповідно до якого
вище наведений напис, виконаний ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 101-115);
- даними протоколу огляду та вилучення від 15.02.2007 року, з
якого вбачається, що ОСОБА_6 видав дві купюри по 100 доларів США,
які він отримав від ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 17-18);
- висновком криміналістичної експертизи, з якого видно, що ці
купюри виготовлені виробником грошових знаків ФБР США (т. 2 а.с.
94-99);
- протоколом огляду та вилучення від 21.02.2007 року, з якого
вбачається, що ОСОБА_6 видано 20 грн., отриманих від ОСОБА_1 (т. 1
а.с. 32-33);
- даними протоколу огляду та вилучення від 21.02.2007 року, з
якого вбачається, що у ОСОБА_1 з кишені було вилучено дві
фотокартки з зображенням особи жіночої статі з ознаками
насильницької смерті, котрі були оглянуті в судовому засіданні (т.
1 а.с. 31).;
- змістом протоколу від 21.02.2007 року обшуку в помешканні
ОСОБА_1, під час якого були вилучені особисті документи ОСОБА_2, в
тому числі і паспорт, який ОСОБА_1 відмовлялася повертати ОСОБА_2
і, ксерокопію якого передала ОСОБА_6 для виконання вбивства (т. 1
а.с. 46, 12-14, 80-81);
- копіями судових рішень та виконавчих документів щодо
власності на квартиру АДРЕСА_1 в м. Вінниці (т. 1 а.с. 53-56, т. 2
а.с. 55-60);
- дорученнями, виданими ОСОБА_2 ОСОБА_1 на представництво
його інтересів та продаж квартири (т. 1 а.с. 75-76);
- прослуханими в судовому засіданні магнітофонними касетами з
записами розмов ОСОБА_1 та ОСОБА_6, з яких випливає, що саме
ОСОБА_1 організувала готування умисного вбивства на замовлення, з
корисливих мотивів свого племінника - ОСОБА_2 та його дружини
ОСОБА_3;
- роздруківками цих розмов (т. 2 а.с. 143-152).
Відповідно до висновків стаціонарної
судово-психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_1 не страждає на
будь-яке психічне захворювання, перебувала і перебуває поза
будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності,
могла і може усвідомлювати свої дії та керувати ними, а такі
індивідуально-психологічні особливості, як егоїстичність,
нещирість, цинічність, аморальність могли зумовити характер її
протиправних дій.
Мотиваційними чинниками поведінки ОСОБА_1 під час скоєння
злочину були образа та прагнення задовольнити свої матеріальні
потреби, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки (т. 2 а.с.
117-119).
Всебічно та об'єктивно дослідивши, та належним чином оцінивши
докази, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 14, ч.
3 ст. 27, п.п. 1, 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як
організація готування умисного вбивства двох осіб з корисливих
мотивів на замовлення.
Посилання у касаційній скарзі на неправильну кваліфікацію дій
є необгрунтованими.
При призначенні покарання судом у відповідності зі ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
враховано тяжкість вчиненого злочину, дані, що
характеризують особу винуватої та обставини справи, що пом'якшують
та обтяжують покарання.
Зокрема, суд у відповідності із законом ч. 2 ст. 115 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, правильно призначив додаткове покарання у
вигляді конфіскації майна.
Призначене покарання, на думку суддів колегії, є справедливим
і відповідає тяжкості скоєного.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення,
а вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
Вінницької області від 26 липня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без
зміни.
Судді:
А.М. Скотарь В.Г. Жук Г.В. Канигіна