У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Скотаря А.М.,

     суддів

     Жука В.Г. і Канигіної Г.В.,

     за участю прокурора

     Саленка I.В.

     розглянула в судовому засіданні 15 листопада 2007 року  в  м.
Києві  кримінальну  справу  за  касаційним   поданням   заступника
прокурора Львівської області на постанову Золочівського  районного
суду Львівської області від 15 серпня 2005 року, яким

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1,

     засудженого 21.06.2004 року Золочівським

     районним судом Львівської області

     за ч. 1 ст. 175 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до штрафу

     у розмірі 3400 грн.,

     звільнено від покарання за цим вироком на підставі п "а"  ст.
3 Закону України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
          від  31  травня  2005
року.

     ОСОБА_1 засуджено за те, що він, працюючи на посаді директора
ТОВ "Золочівський консервний  завод"  в  порушення  вимог  ст.  15
Закону України "Про  оплату  праці"  ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
          не  виплачував
заробітну плату працівникам  даного  товариства  протягом  березня
2001 - березня 2004 років. На 1  січня  2002  року  заборгованість
становила 19 475,75 грн., а на 1 квітня 2004  року  заборгованість
збільшилась на 56 308,84 грн..

     В апеляційному порядку вирок не оскаржено.

     У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування
постанови про звільненя ОСОБА_1 від  покарання  на  підставі  акту
амністії у  зв'язку  з  неправильним  застосуванням  кримінального
закону, а саме, що суд неправильно звільнив ОСОБА_1 від  покарання
у виді штрафу.

     Заслухавши доповідача, прокурора,  який  підтримав  касаційне
подання,  перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши   доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає,  що  подання  підлягає
задоволенню з таких підстав.

     Відповідно до вимог ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         підставою
для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови  є,  зокрема,
неправильне застосування кримінального закону.

     Як убачається з матеріалів справи, суд першої  інстанції  при
звільненні   ОСОБА_1   від   покарання,    призначеного    вироком
Золочівського районного суду Львівської області від 21 червня 2004
року у виді штрафу 3400 грн., неправильно застосував  кримінальний
закон, а саме, звільнив засудженого від покарання на  підставі  п.
"а" ст. 3 Закону України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
         від 31  травня
2005 року.

     Відповідно  до  вимог  п.  "а"  ст.  3  Закону  України  "Про
амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
          від  31  травня  2005  року  від  покарання
звільняються особи, які засуджені до позбавлення  волі  на  певний
строк та від інших покарань, не пов'язаних  з  позбавленням  волі,
але звільнення від покарання у виді штрафу  Закон  "Про  амністію"
( 2591-15 ) (2591-15)
           не   передбачав,   тобто   це   покарання    повинно
виконуватися.

     Оскільки ОСОБА_1 визначено  покарання  у  виді  штрафу,  який
повинен сплачуватися засудженим, тому  суд  безпідставно  взяв  до
уваги сплату більшої частини штрафу як відбуття  більшої  половини
призначеного строку основного покарання  та  неправильно  звільнив
засудженого від покарання у виді штрафу, призначеного йому вироком
Золочівського районного суду Львівської області.

     За таких обставин, колегія суддів вважає, що  постанова  суду
підлягає скасуванню.

     Керуючись ст. ст. 394-396 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

     у х в а л и л а :

     касаційне подання  заступника  прокурора  Львівської  області
задовольнити

     Постанову Золочівського районного суду Львівської області від
15 серпня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу  провадженням
закрити.

     Судді:

     А.М. Скотарь В.Г. Жук Г.В. Канигіна