У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого-судді Кравченка К.Т.,
суддів Кривенди О.В., Лавренюка М.Ю.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 15 листопада 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на
вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської
області від 11 грудня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової
палати у кримінальних справах Апеляційного суду Житомирської
області від 20 лютого 2007 року щодо ОСОБА_2.
Вироком місцевого суду
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженку с. Берестівка Баранівського району
та жительку м. Новоград Волинського
Житомирської області, судимості не має,
засуджено:
- за ч. 2 ст. 367 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду головного
бухгалтера на підприємствах, установах і в організаціях усіх форм
власності строком на 2 роки;
- за ч. 1 ст. 212 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до штрафу у розмірі
5100 грн.
На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_2. призначено 2 роки позбавлення волі з
позбавленням права обіймати посаду головного бухгалтера на
підприємствах, установах і в організаціях усіх форм власності
строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_2. звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік
та з покладенням на неї обов'язків, передбачених п. п.2, 3 ч. 1
ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Житомирської області від 20 лютого 2007 року
вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
Згідно із вироком місцевого суду ОСОБА_2 засуджено за те, що
вона, працюючи на посаді головного бухгалтера ВАТ "Колодянський
бекон" с. Колодянка Новоград-Волинського району Житомирської
області, будучи службовою особою не виконувала належним чином свої
обов'язки.
За обставин, вказаних у вироку, ОСОБА_2 на порушення вимог
пункту 4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість"
від 3 квітня 1997 року ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а також п.п. 12.1.5, п. 12.1
ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
від 22 травня 1997 року та внаслідок незнання цих
норм, не збільшила податкові зобов'язання на суму податку на
додаткову вартість по сумнівній заборгованості перед наступними
підприємствами:
- ТОВ "Стандарт" на 1615, 43 грн.;
- ТОВ "Аскоп-УКраїна" на 45163, 55 грн.;
- ПП ОСОБА_3. на 688, 28 грн.;
- ТОВ "Аргон" на 393, 3 грн.;
- ЗАТ "Макрохім" на 7080, 16 грн.;
- ВАТ "Житомироблпаливо" на 5036, 88 грн.;
- ТОВ "Українські товари" на 5036, 56 грн.;
- ПП "Агросільхохпродукт" на 198, 83 грн.;
- ПП "Баядера" на 904, 43 грн.;
- ЗАТ МТС "Агросвіт" на 1079, 0 грн.
Внаслідок цього в I-III кварталах 2004 року в держбюджет не
надійшло 67195 грн. податку на додану вартість, тобто настали
тяжкі наслідки.
Крім того, ОСОБА_2, будучи ознайомленою із актом
документальної перевірки від 2 лютого 2005 року про ненадходження
до держбюджету зазначеної суми і знаючи про наявність аналогічного
рішення господарського суду за позовом ТОВ "Візаж", відповідно до
якого ВАТ необхідно було збільшити свої податкові зобов'язання,
ОСОБА_2 умисно цього не зробила. При цьому порушила вимоги п.4.5
ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня
1997 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
року. Також не збільшила валовий дохід на
порушення Закону України від 22 травня 1997 ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
року.
Збільшення податкових зобов'язань ОСОБА_2 повинна була
провести у лютому 2005 року. В подальшому 18 березня 2005 року у
подану до Новоград-Волинської ОДПI податкову декларацію ОСОБА_2 не
внесла дані про збільшення податкових зобов'язань на суму 142384
грн. 03 коп.
4 квітня 2005 року ОСОБА_2, дізнавшись про факт порушення
кримінальної справи, перевіряючим документи не надала. 5 квітня
2005 року через бухгалтера підприємства, з метою уникнення
відповідальності, подала до ОДПI уточнюючий розрахунок, хоча про
рішення господарського суду за позовом ТОВ "Візаж" вона знала ще в
лютому 2005 року.
Внаслідок винних дій ОСОБА_2, за лютий 2005 року до бюджету
не надійшов податок на додану вартість в сумі 142684 грн. 02 коп.,
що є значною шкодою.
Як убачається зі змісту касаційної скарги захисник ОСОБА_1,
вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам
справи та просить судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу
провадженням закрити за відсутністю в її діях складу злочинів.
Також зазначає, що суд апеляційної інстанції не зазначив усі
підстави, через які доводи його апеляції визнано необгрунтованими.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить
підстав для її задоволення.
Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_2 у вчиненні
нею злочинів, за які її засуджено, стверджується сукупністю
зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, і є
правильним.
На обгрунтування свого рішення суд підставно послався на
показання ОСОБА_2, яка у судовому засіданні визнала факт
неналежного виконання нею своїх службових обовcязків через
несумлінне ставлення до них та несплати податків у сумі 142 684
грн. 02 коп.
Винність ОСОБА_2 стверджується й показаннями свідків ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які повністю викривають ОСОБА_2 у
вчиненні нею службової недбалості та умисного ухилення від сплати
податків.
Крім того, суд як на доказ винності ОСОБА_2, підставно
послався на дані, що є в актах позапланової комплексної
документальної перевірки дотримання вимог податкового
законодавства №5/26-20/05437701 від 2 лютого 2005 року та
№11/26-20/05437701 від 12 квітня 2005 року. Піддавати сумніву
законність цих актів немає підстав, так як і інших доказів у
справі, яким суд дав належну оцінку та підставно поклав в основу
обвинувального вироку.
Колегія суддів вважає, що немає підстав для визнання
висновків суду такими, що не відповідають фактичним обставинам
справи, як про це зазначено у скарзі.
Посилання захисника на відсутність у діях ОСОБА_2 складу
злочинів, за які її засуджено, було предметом перевірки як суду
першої, так і апеляційної інстанцій, і обгрунтовано визнано таким,
що позбавлене підстав.
Твердження про те, що ОСОБА_2 своєчасно, тобто до початку
позапланової перевірки 5 квітня 2005 року, подала уточнений
розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість і
самостійно виправила помилку, також було предметом ретельної
перевірки і не знайшло свого підтвердження.
Правильність кваліфікації злочинних дій ОСОБА_2 за ч.2 ст.367
та ч.1 ст.212 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, сумнівів не викликає.
Що стосується міркування захисника про неповноту розгляду
його доводів судом апеляційної інстанції, то вони позбавлені
підстав.
Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, що
тягнуть скасування чи зміну судових рішень, у справі не знайдено.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд дотримався вимог ст.65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
. З урахуванням положень ст.397 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів погоджується із рішенням суду щодо
призначення засудженій покарання за сукупністю злочинів у виді 2-х
років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду
головного бухгалтера на підприємствах, установах та організаціях
усіх власності строком на 2 роки, без штрафу, із застосуванням
ст.ст.75 і 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги захисника,
керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
колегія суддів,
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги захиснику ОСОБА_1, -
відмовити.
Судді:
Кравченко К.Т. Кривенда О.В. Лавренюк М.Ю.