У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Паневіна В.О. і Кліменко М.Р.,
за участю прокурора
Ковтун Н.Я.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 13 листопада 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на
вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Хмельницької області від 20 серпня 2007 року
щодо ОСОБА_1,
в с т а н о в и л а :
вироком Хмельницького міськрайонного суду від 26 червня 2007
року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України,
мешканця с. Iванківці Хмельницького району Хмельницької
області, одруженого, судимого:
- 11.04.2002 року за ст.ст. 185 ч.2, 304 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі зі звільненням на підставі
ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування покарання з
випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
- 13.08.2004 року за ст.ст. 309ч.2, 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування
покарання умовно-достроково 21.06.2006 року,
засуджено:
- за ч. 2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки 6 місяців
позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 311 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік 6 місяців
обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів йому визначено покарання у виді позбавлення волі строком
на 2 роки 6 місяців.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 до
покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за
вироком Деражнянського районного суду Хмельницької області від
13.08.2004 року і остаточно визначено для відбуття покарання у
виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2
роки.
Відповідно до ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ОСОБА_1
покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне
проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,
повідомляти ці органи про зміну місця проживання і періодично
з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що 10.03.2007
року в під'їзді будинку магазину "Електроніка" по вул.
Зарічанській у м. Хмельницькому він з таблеток теофедрину для
власних потреб без мети збуту повторно незаконно виготовив
наркотичний засіб - кустарно виготовлений препарат з ефедрину,
вагою 0,22 гр. в перерахунку на суху речовину, який незаконно
зберігав при собі до затримання працівниками міліції у цей же день
о 14 год. 30 хв.
13.03.2007 року ОСОБА_1 у парку біля школи № 21 у
м.Хмельницькому з таблеток теофедрину та прекурсору - перманганату
калію, який він зберігав вдома і привіз до м. Хмельницького,
незаконно виготовив без мети збуту для власних потреб наркотичний
засіб - кустарно виготовлений препарат з ефедрину, вагою 0,118 гр.
у перерахунку на суху речовину, та незаконно зберігав його та
прекурсор - перманганат калію, вагою 0,4 гр., до затримання в цей
же день о 18 год. працівниками міліції.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Хмельницької області, частково задовольнивши
апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом
першої інстанції, скасувала вирок Хмельницького міськрайонного
суду від 26 червня 2007 року в частині призначеного ОСОБА_1
покарання і постановила в цій частині свій вирок від 20 серпня
2007 року, яким скасувала звільнення ОСОБА_1 від відбування
покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді
справи судом апеляційної інстанції, просить вирок апеляційного
суду щодо ОСОБА_1 скасувати з направленням справи на новий
апеляційний розгляд. Посилається на те, що суд в порушення вимог
ст. ст. 335, 378 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, скасувавши вирок суду
першої інстанції в частині застосування до ОСОБА_1 статті 75 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, в своєму вироку не призначив покарання
засудженому за кожний злочин, у вчиненні якого той визнаний
винуватим, не визначив покарання за сукупністю цих злочинів і
сукупністю вироків, що є істотним порушенням кримінального і
кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному
поданні, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з
таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 335, 378 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
апеляційний суд у випадку скасування вироку суду апеляційної
інстанції у зв'язку з необхідністю застосування більш суворого
покарання постановляє щодо засудженого свій вирок, який повинен
відповідати вимогам ст.ст. 332-335 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
зокрема, містити у резолютивній частині вироку зазначення про
покарання, призначене засудженому по кожному з обвинувачень, що
визнані судом доведеними, та остаточну міру покарання, обрану
судом.
Ці вимоги закону не були дотримані апеляційним судом при
частковому задоволенні апеляції прокурора, в якій порушувалось
питання про м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання як за
розміром, так і у зв'язку із застосуванням ст.75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, прийнятті рішення про скасування вироку суду першої
інстанції і постановленні свого вироку.
Так, з вироку апеляційного суду Хмельницької області від 20
серпня 2007 року видно, що апеляційний суд у мотивувальній частині
визнав необхідним частково задовольнити апеляцію прокурора,
скасувати вирок суду першої інстанції за м'якістю застосування до
засудженого ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і постановити новий
вирок для застосування до нього більш суворого покарання.
Однак у резолютивній частині вироку апеляційний суд,
прийнявши рішення про скасування вироку місцевого суду щодо
ОСОБА_1 в частині звільнення його на підставі ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком, не зазначив, яке покарання призначено засудженому по
кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточну
міру покарання, обрану апеляційним судом.
За таких обставин вирок апеляційного суду не може визнаватись
законним і обгрунтованим. Тому він підлягає скасуванню, а справа
направленню на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.
Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Хмельницької області від 20 серпня 2007 року
щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий апеляційний
розгляд у той же суд в іншому складі суддів.
Судді:
Міщенко С.М. Кліменко М.Р. Паневін В.О.