У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого - судді
Скотара А.М.,
суддів
Пошви Б.М. і Лавренюка М.Ю.,
розглянула в судовому засіданні 8 листопада 2007 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1
на вирок Пролетарського районного суду м. Донецька від 4 липня
2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24
жовтня 2006 року щодо ОСОБА_2
Вироком Пролетарського районного суду м. Донецька від 4 липня
2006 року
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця с. Красна Поляна Великоновоселівського району
Донецької області, раніше неодноразово судимого, в тому числі
10.08.2004р. з урахуванням змін внесених ухвалою апеляційного суду
від 5.11.2004р. за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 263 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення волі, звільненого 8.11.2005
року умовно - достроково на 1 рік 7 місяців 20 днів,
засуджено :
- за ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 10 років
позбавлення волі,
- за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки 6 місяців
позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів, остаточне покарання ОСОБА_2 призначено 11 років
позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
частково приєднано
невідбуте покарання за вироком від 10.08.2004р. і остаточно
ОСОБА_2 призначено 11 років 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те,
що він 4 березня 2006 року, в період часу з 7 до 8год.,
перебуваючи у коридорі кв. АДРЕСА_1, під час сварки з ОСОБА_3, яка
виникла на грунті раптово виниклих неприязненних стосунків,
умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, металевим газовим
розвідним ключем завдав ОСОБА_3 один удар у голову зліва, після
чого провів потерпілого у ванну кімнату, де під час сварки з метою
умисного вбивства, завдав ОСОБА_3 цим же ключем удар в тім'яну
ділянку голови, від якого той упав на підлогу. Потім ОСОБА_2 у
кімнаті відрізав ножицями ремінь від сумки, яким став душити
потерпілого, обмотав його навколо шиї. Смерть потерпілого настала
віл відкритої черепно-мозкової травми.
ОСОБА_2, знаючи про те, що в квартирі ОСОБА_3 є майно, за
допомогою ключів, якими заволодів 4.03.2006р., проник 5 та 6
березня 2006 року, в квартиру потерпілого, звідки таємно викрав
його майно на загальну суму 5324грн.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 24 жовтня
2006 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить судові рішення
щодо ОСОБА_2 змінити, в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
його виправдати, посилаючись при цьому на
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на те,
що суд при розгляді справи щодо ОСОБА_2 неповно дослідив усі
обставини справи, у зв'язку з чим вину ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
не доведено. За ч. 3 ст. 185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
призначити ОСОБА_2 мінімальне покарання, посилаючись
при цьому на обставини, які його пом'якшують.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у
касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги
необхідно відмовити.
Судові рішення в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у касаційній скарзі не оскаржується.
Що стосується доводів скарги про безпідставне засудження
ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, то як убачається з
матеріалів справи, суд першої інстанції всебічно та повно дослідив
зібрані по справі докази, у тому числі й ті, на які містяться
посилання у касаційній скарзі, дав їм належну оцінку в їх
сукупності, і дійшов обгрунтованого висновку про доведеність
винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
ОСОБА_2 на досудовому слідстві добровільно і детально
показував, за яких обставин і як позбавив життя ОСОБА_3. Доводи
захисника про те, що на досудовому слідстві ОСОБА_2 себе обмовив,
внаслідок незаконних дій з боку працівників міліції, судом
перевірялися і не знайшли підтвердження.
Крім того, вина ОСОБА_2 підтверджується показаннями свідків,
даними протоколів слідчих дій у справі, висновку судово-медичної
експертизи про характер і локалізацію заподіяних ОСОБА_3 тілесних
ушкоджень, причину його смерті та інших експертиз.
Посилання захисника про те, що вину ОСОБА_2 у вчиненні
злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не
доведено, є безпідставними.
Твердження захисника про те, що суд неповно з'ясував усі
обставини справи та не дав належної оцінки всім доказам по справі,
необгрунтовані й не відповідають матеріалам справи, оскільки всі
обставини справи досліджені повно і вирок у частині доведеності
вини засудженого ОСОБА_2 належно мотивовано.
Доводи наведені у касаційній скарзі, аналогічні за змістом
доводам апеляції, які були ретельно перевірені апеляційним судом і
в ухвалі наведені докладні та мотивовані підстави, через які
апеляцію визнано необгрунтованою. Рішення апеляційного суду
відповідає матеріалам справи.
Аналіз усіх доказів дає підстави касаційному суду зробити
висновок про правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст.
115, ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які б
вплинули на законність і обгрунтованість судових рішень, у справі
не допущено.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд урахував ступінь тяжкості
вчинених ним злочинів, дані про особи винуватого, обставини, що
пом'якшують та обтяжують покарання. Тому підстав для його
пом'якшення, про що йдеться у касаційній скарзі, колегія не
вбачає.
З урахуванням наведеного колегія судів не знаходить підстав
для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з
обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги захиснику ОСОБА_1 щодо
засудженого ОСОБА_2 відмовити .
С у д д і :
Скотар А.М. Пошва Б.М. Лавренюк М.Ю.