У х в а л а
Іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Шевченко Т.В.,
суддів
Кривенди О.В., Канигіної Г.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 листопада 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_1, в його інтересах адвоката ОСОБА_2 та касаційним поданням
прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді апеляційної
інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_1
Вироком Біляєвського районного суду Одеської області від 11
грудня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, не судимого
засуджено за ч.1 ст.121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років
позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 5 квітня 2007
року вирок залишений без зміни.
ОСОБА_1 засуджений за те, що 26 лютого 2006 року близько 22
години у районі магазину "Iзольда" по вул.С.Лазо у
с.Нерубайському, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння,
зустрів раніше незнайомого ОСОБА_3. На грунті неприязних відносин,
що раптово виникли, між ними почалася сварка, в ході якої ОСОБА_3
намагався вдарити ОСОБА_1, однак той уникнув удару і, бажаючи
спричинити ОСОБА_3 тілесні ушкодження, наніс останньому значну
кількість ударів кулаками в голову і по тілу, заподіявши тілесні
ушкодження, від яких потерпілий помер на місці.
У касаційних скаргах ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 та доповненні
до касаційної скарги засудженого порушується питання про
скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 Скаржники посилаються на
недоведеність вини засудженого у вчиненні інкримінованого злочину,
порушення вимог кримінально-процесуального закону, неповноту та
однобічність досудового і судового слідства, застосування
незаконних методів ведення слідства, недотримання вимог закону при
проведенні окремих слідчих дій. Крім того, ОСОБА_1 вказує на
порушення права на захист при розгляді справи судом апеляційної
інстанції, а адвокат - під час досудового слідства. Також захисник
вважає, що судом апеляційної інстанції справа розглянута
поверхово.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати ухвалу суду
апеляційної інстанції та направити справу на новий апеляційний
розгляд. Посилається на істотні порушення вимог
кримінально-процесуального закону, а саме, що ухвала апеляційного
суду не відповідає вимогам ст.377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
. При
цьому зазначає, що висновки апеляційного суду суперечать
матеріалам кримінальної справи, а рішення про відмову у
задоволенні апеляцій не мотивоване належним чином.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг,
касаційного подання та перевіривши матеріали кримінальної справи,
колегія суддів вважає, що у їх задоволенні слід відмовити з таких
підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
інкримінованого йому злочину за викладених у вироку обставин,
грунтується на доказах, зібраних по справі та ретельно досліджених
судом. Так, винність засудженого підтверджується його явкою з
повинною, написаною власноручно, у якій він детально повідомив про
обставини вчиненого злочину та заперечував застосування тиску на
нього з боку працівників міліції, протоколом відтворення
обстановки і обставин події з фототаблицею, його показаннями в
якості підозрюваного та обвинуваченого у присутності адвоката,
висновками експертизи речових доказів про неможливість походження
крові, виявленої на одязі та взутті засудженого, від нього самого
та про можливість її походження від потерпілого ОСОБА_3, висновком
судово-медичної експертизи про характер і локалізацію тілесних
ушкоджень у потерпілого та причину його смерті, показаннями свідка
ОСОБА_4.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив зібрані по справі
докази, дав їм належну оцінку і обгрунтовано дійшов висновку про
доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому
злочину, а також правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.121 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Необгрунтованими є доводи про застосування щодо засудженого
незаконних методів ведення слідства, внаслідок чого він обмовив
себе у вчиненні злочину. Постановою суду від 24 листопада 2006
року було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 про
направлення справи щодо ОСОБА_1 на додаткове розслідування,
оскільки у суду першої інстанції не було об'єктивних даних для
призначення перевірки на предмет застосування фізичного та
психічного впливу на засудженого з боку працівників досудового
слідства.
Посилання у скарзі адвоката ОСОБА_2 на те, що відтворення
обстановки і обставин події проведено з порушенням вимог закону,
спростовується матеріалами справи, зокрема, заявою ОСОБА_1 про
проведення цієї слідчої дії без участі захисника (а.с.71).
Доводи засудженого про порушення його права на захист під час
розгляду справи апеляційним судом непереконливі. Так, матері
засудженого ОСОБА_5 обгрунтовано відмовлено у прийнятті до
розгляду її апеляції, оскільки вона не входить до кола осіб,
визначених ст.348 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
. Як видно зі справи, на
досудовому слідстві і в суді вона допитувалася як свідок і не була
допущена до участі у справі як захисник.
Крім того, у матеріалах кримінальної справи відсутнє
клопотання про допуск юриста ОСОБА_6 для надання юридичної
допомоги ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції.
Посилання на те, що добровільна видача речей ОСОБА_1 була
проведена всупереч вимогам закону, є непереконливим, оскільки вона
була проведена до порушення кримінальної справи у межах
оперативно-розшукових заходів з метою виявлення особи, яка вчинила
злочин, відповідно до вимог ст.103 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Не знайшли свого підтвердження посилання на те, що апеляційна
ухвала не відповідає вимогам закону. Висновки апеляційного суду,
викладені в ухвалі, підтверджуються матеріалами справи. Зі змісту
ухвали видно, що суд апеляційної інстанції за результатами
перевірки справи з урахуванням доводів, викладених у поданих
апеляціях, дав належну оцінку зібраним доказам та постановив
мотивовану ухвалу з дотриманням вимог ст.377 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які б потягли безумовне скасування судових рішень по справі не
виявлено.
Таким чином, при перевірці справи не виявлено передбачених
ст.398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для призначення справи до
розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених ст.384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора ита
касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 і адвоката ОСОБА_2
С у д д і :
Кривенда О.В. Шевченко Т.В. Канигіна Г.В.