У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
 
     Верещак В.М.,
 
     суддів
 
     Гошовської Т.В., Заголдного В.В.
 
     за участю прокурора
 
     Кравченко Є.С.
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 08 листопада  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Хмельницької  області  на  вирок  Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2007 року.
 
     Цим вироком
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1,
 
     уродженця м. Кіровограда,
 
     громадянина України,
 
     не судимого, -
 
     засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  5  років
позбавлення волі.
 
     На підставі ст.  75  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          звільнено  від
відбування призначеного  покарання  з  випробуванням  з  іспитовим
строком 3 роки, з покладенням на  нього  обов'язків,  передбачених
пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВСУ  в
Хмельницькій області 353 грн. 08 коп. судових витрат за проведення
судово-хімічної експертизи.
 
     В апеляційному порядку вирок не переглядався.
 
     ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він у жовтні 2006  року,  у
м. Кам'янець-Подільському,  перебуваючи  на  вул.  Сабурова,  біля
смітників знайшов висушене стебло конопель, яке з метою подальшого
збуту переніс за місцем свого проживання у квартиру  АДРЕСА_1,  де
частину листя відокремив від стебла і перетер  його  за  допомогою
рук, виготовивши особливо небезпечний наркотичний засіб -  канабіс
(марихуану).   Виготовлений   наркотичний   засіб    помістив    у
поліетиленовий пакет, а саме стебло  з  рештою  листя  помістив  у
сумку з тканини та зберігав у квартирі з метою збуту.
 
     23 січня 2007 року у  тому  ж  місті  приблизно  о  8  годині
ОСОБА_1, взявши  із  собою  поліетиленовий  пакет  із  наркотичним
засобом - канабісом (марихуаною), вийшов із  квартири  АДРЕСА_1  і
пішов у місто з метою продати наркотичний засіб. Разом  із  своїми
знайомими біля магазину № 26 по вул. Суворова вжив спиртні  напої,
і приблизно о 13 годині за появу  в  громадському  місці  у  стані
алкогольного сп'яніння  був  затриманий  працівниками  міліції  та
доставлений у чергову частину Кам'янець-Подільського МВ УМВСУ.
 
     Того  ж  дня  приблизно  о  13  годині  20  хвилин,  під  час
проведення працівниками міліції особистого догляду  ОСОБА_1,  який
перебував у стані алкогольного сп'яніння, було виявлено і вилучено
речовину рослинного походження, яка містить тетрагідроканабінол  і
є   особливо   небезпечним   наркотичним   засобом   -   канабісом
(марихуаною) сухою вагою 30,8 г, яку  ОСОБА_1  незаконно  придбав,
виготовив та зберігав із метою збуту.
 
     30 січня 2007 року приблизно о 13 годині 30 хвилин,  ОСОБА_1,
перебуваючи    у    стані    алкогольного    сп'яніння,    у    м.
Кам'янець-Подільському  за  місцем  свого  проживання  у  квартирі
АДРЕСА_1 незаконно за 25 грн.  збув  ОСОБА_2  речовину  рослинного
походження,  яка  містить   тетрагідроканабінол   і   є   особливо
небезпечним наркотичним засобом  -  канабісом  (марихуаною),  маса
якої становить 68,6 г.
 
     У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи  висновків  суду
про доведеність вини ОСОБА_1, просить вирок щодо нього  скасувати,
а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку  з  істотним
порушенням кримінально-процесуального  закону  та  невідповідністю
призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі
засудженого внаслідок м'якості. При цьому посилається  на  те,  що
суд у мотивувальній частині вироку при формулюванні  обвинувачення
зазначив,   що   ОСОБА_1   вчинив   збут   особливо   небезпечного
наркотичного засобу, проте в подальшому при кваліфікації його  дій
дану кваліфікуючу ознаку не інкримінував. Крім того, аналогічно на
порушення вимог ст. 334 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         суд  залишив  поза
увагою кваліфікуючу ознаку даного злочину - повторність. Разом  із
тим, на порушення вимог  ст.  275  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          суд,
вийшовши за межі  пред'явленого  обвинувачення,  кваліфікував  дії
ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  кваліфікуючою
ознакою -  збут  наркотичного  засобу  у  великих  розмірах,  хоча
органами досудового слідства  така  кваліфікуюча  ознака  йому  не
інкримінувалася. Стверджує,  що  суд  безпідставно  застосував  до
ОСОБА_1 ст. 75 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  оскільки  визнання  судом
обставиною, що пом'якшує його вину -  вчинення  злочину  внаслідок
тяжкої  матеріальної  скрути  є  надуманою  і  не  підтверджується
матеріалами справи.
 
     Заслухавши доповідача, міркування прокурора,  яка  підтримала
касаційне подання, перевіривши матеріали  справи  та,  обговоривши
доводи, викладені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що
це подання підлягає задоволенню частково.
 
     Згідно  з  положеннями  ст.  334  КПК   України   ( 1001-05 ) (1001-05)
        
мотивувальна   частина   вироку   повинна   містити   формулювання
обвинувачення, визнаного судом доведеним,  із  зазначенням  місця,
часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й  мотивів
злочину та інше.
 
     Як  убачається  з  матеріалів  справи,  органами   досудового
слідства   ОСОБА_1   обвинувачувався   у   незаконному   придбані,
виготовленні, зберіганні з метою  збуту  та  у  незаконному  збуті
особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненому повторно.
 
     Суд, визнаючи ОСОБА_1 винним  та  кваліфікуючи  його  дії,  у
мотивувальній частині вироку  зазначив,  що  ОСОБА_1  вчинив  збут
особливо небезпечного наркотичного засобу, однак при  кваліфікації
його дій дану кваліфікуючу ознаку злочину не  інкримінував,  проте
безпідставно зазначив, що ОСОБА_1 вчинив збут наркотичного  засобу
у  великих  розмірах,  хоча  органами  досудового  слідства   така
кваліфікуюча ознака йому не інкримінувалася. Крім того, суд не дав
оцінки наявності чи відсутності у діях ОСОБА_1 такої кваліфікуючої
ознаки як повторність.
 
     Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під  час
розгляду   справи   щодо   ОСОБА_1   допустив    такі    порушення
кримінально-процесуального  закону,  які   істотно   вплинули   на
правильність прийнятого рішення, що  відповідно  до  ст.  398  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
         є безумовною підставою для скасування вироку з
направленням справи на новий судовий розгляд, при якому  необхідно
дослідити усі докази по справі, дати належну правову  оцінку  діям
ОСОБА_1 та прийняти законне й обгрунтоване рішення.
 
     У разі доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за
пред'явленим  йому  обвинуваченням  та   при   відсутності   інших
обставин, які впливають на призначення покарання,  крім  тих,  які
врахував суд при призначенні ОСОБА_1 покарання,  застосування  ст.
75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         не можна вважати необгрунтованим.
 
     На підставі викладеного та  керуючись  статтями  394-396  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                         у х в а л и л а:
 
     касаційне подання заступника прокурора  Хмельницької  області
задовольнити частково.
 
     Вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької
області від 26 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1 с к а с у в а т и,  а
справу направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду
в іншому складі суддів.
 
                              СУДДI:
 
     Гошовська Т.В. Верещак В.М. Заголдний В.В.