У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.,
суддів за участю прокурора виправданого
Кузьменко О.Т., Пивовара В.Ф. Саленка I.В. ОСОБА_1.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 листопада 2007
року за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції, кримінальну справу щодо ОСОБА_1.
Вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області
від 11 грудня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, судимості не має,
виправдано за ч. 2 ст. 222 і ч. 2 ст. 366 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14 березня
2007 року ( rs1117493 ) (rs1117493)
апеляцію прокурора, який брав участь у
розгляді справи судом першої інстанції, залишено без задоволення,
а вирок без зміни.
ОСОБА_1 обвинувачувався органами досудового слідства у тому,
що він у грудні 2000 року, будучи службовою особою, яка виконує
адміністративно-господарські обов'язки, - головою СФГ "ОСОБА_1" в
с. Пиковець Козятинського р-ну Вінницької області із метою
отримання кредиту надав до Бердичівської філії АКПIБ
"Промінвестбанку" завідомо неправдиву інформацію, що завдало цьому
банку великої матеріальної шкоди, та вчинив службове підроблення
документів.
У касаційному поданні прокурор, посилаючись на
безпідставність виправдання ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 222 і ч. 2 ст.
366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, просить судові рішення скасувати, а
справу направити на нове розслідування.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав
подання, виправданого, який заперечував проти задоволення подання,
перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи подання та
заперечення виправданого, колегія суддів вважає, що подання
підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 22 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
прокурор,
слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх
передбачених законом заходів для всебічного, повного і
об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини,
що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також
обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Ці вимоги закону при розслідування даної кримінальної справи
досудовим слідством у повній мірі не виконані.
Так, згідно з пред'явленим обвинуваченням ОСОБА_1
01.12.2000р. склав і видав завідомо неправдивий наказ № 1 про
створення комісії по оцінці майна СФГ "ОСОБА_1", в який
безпідставно включив до складу комісії ОСОБА_2 без погодження з
останнім.
12.12.2000р. він склав і видав завідомо неправдивий акт
обстеження
посівів СФГ "ОСОБА_1", відповідно до змісту якого у вказаному
господарстві
обстежено 374 га посівів озимої пшениці 2000 року, в той час
як воно посівів озимої
пшениці взагалі не мало. Підписавши цей акт особисто, ОСОБА_1
підробив у ньому підписи членів комісії ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та подав
на затвердження начальнику відділу по рослинництву управління
сільського господарства Козятинської РДА Літвінчуку Ю.П., який
його затвердив.
Указаний акт обстеження посівів ОСОБА_1 із метою незаконного
одержання кредиту в сумі 150000 грн. надав до відділення
"Промінвестбанку" м. Бердичева.
Крім цього, ОСОБА_1 до переліку майна , що
передається у заставу згідно кредитного договору № 85 від
13.12.2000р., та договору застави, вніс завідомо неправдиві
відомості про те, що передано в заставу 170 га посівів озимої
пшениці, яких фактично в СФГ "ОСОБА_1" не було, а також вніс до
акту оцінки майна господарства від 12.12.2000р., до кредитного
договору № 85 від 13.12.2000р. завідомо неправдиві відомості про
те, що в СФГ "ОСОБА_1" оцінено 170 га посівів озимої пшениці на
суму 306000 грн., яких фактично в СФГ "ОСОБА_1" не було, та те, що
в комісії по оцінці майна приймав участь ОСОБА_2 як заступник
голови цього господарства, хоча останній на той час узагалі не
перебував у трудових відносинах з СФГ "ОСОБА_1", та підробив його
підпис. Указані документи ОСОБА_1 також надав до відділення
"Промінвестбанку" м. Бердичева.
На підставі наданих документів та у відповідності до
кредитного договору № 85 від 13.12.2000р. Бердичівським
відділенням "Промінвестбанку" СФГ "ОСОБА_1" надано кредит у сумі
149987 грн. 65 коп., який був одержаний і використаний на
господарські потреби СФГ "ОСОБА_1". У передбачений кредитним
договором термін - до 27 листопада 2001 року СФГ "ОСОБА_1" кредит
та відсотки за користування ним не повернуло, внаслідок чого
Бердичівському відділенню "Промінвестбанку" завдано матеріальну
шкоду на цю суму.
Досудовим слідством зазначені дії ОСОБА_1. кваліфіковані за
ч. 2 ст. 222 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як шахрайство з фінансовими
ресурсами, що завдало великої матеріальної шкоди, та за ч. 2 ст.
366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як службове підроблення, що спричинило
тяжкі наслідки.
Заперечуючи винність у складанні та видачі завідомо
неправдивих документів, внесенні до офіційних документів завідомо
неправдивих відомостей та в наданні банку завідомо неправдивої
інформації, ОСОБА_1 стверджував, що надана ним філії
"Промінвестбанку" інформація та документи про наявність посівів
озимої пшениці відповідали дійсності, так як такі посіви площею
174 га восени 2000р. були передані селянському фермерському
господарству "ОСОБА_1" селянським відкритим акціонерним
товариством (СВАТ) "Пиковецьке", із яким СФГ "ОСОБА_1" мало
господарські стосунки, у зв'язку з відсутністю у СВАТ коштів для
погашення боргу. Акт обстеження посівів на площі 374 га складався
за узгодженням із директором СВАТ "Пиковецьке" ОСОБА_4 як гарантія
проведення взаєморозрахунків між СВАТ "Пиковецьке" та СФГ
"ОСОБА_1".
Аналогічні показання дав і свідок ОСОБА_4.
В підтвердження вказаного ОСОБА_1 досудовому слідству надав
копії договору № 14 від 11.03.2000р. про постачання господарством
"ОСОБА_1" товариству "Пиковецьке" дизельного пального, гербіцидів
та іншої продукції
до цього
договору, згідно з яким СФГ "ОСОБА_1" в особі ОСОБА_1. та СВАТ
"Пиковецьке" в особі його директора ОСОБА_4 дійшли до згоди про
передачу товариством "Пиковецьке" господарству "ОСОБА_1" 174 га
озимої пшениці в рахунок погашення заборгованості ,
акту прийому - передачі СВАТ "Пиковецьке" господарству
"ОСОБА_1" 174 га посівів озимої пшениці в рахунок погашення
заборгованості .
Як видно з обвинувального висновку, органи досудового
слідства оцінили лише наданий ОСОБА_1 акт прийому-передачі посівів
і визнали, що його складено після одержання кредиту, оскільки він
не надавався банку.
Однак те, що вказаний акт не надавався банку для отримання
кредиту, само по собі не може бути підтвердженням такого висновку
органів досудового слідства, оскільки ними не вжито заходів для
встановлення дати виготовлення як акту прийому-передачі посівів
озимою пшениці, так і додатку до договору № 14, тоді як ця
обставина має істотне значення для підтвердження чи спростування
показань ОСОБА_1. про наявність у господарстві посівів озимої
пшениці і про те, що саме ці посіви були обстежені та оцінені
комісією 12.12.2000р. і вказані у переліку майна, що передано у
заставу згідно кредитного договору №85 від 13.12.2000р.
Наведене свідчить про необ'єктивність органів досудового
слідства при встановленні обставин справи, що є істотним
порушенням вимог кримінально-процесуального закону, яке
перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і постановити
законний, обгрунтований і справедливий вирок, оскільки суд,
визнавши, що у СФГ "ОСОБА_1" при укладенні кредитного договору
було в наявності заставне майно у вигляді 170 га посівів озимої
пшениці, у зв'язку з чим виправдав його, виходив лише з наданих
ОСОБА_1 вказаних документів, його показань та показань ОСОБА_4, що
також не відповідає вимогам закону, так як по справі відсутні інші
об'єктивні докази на підтвердження чи спростування достовірності
таких показань та документів.
Крім того, як убачається з матеріалів справи, показання
ОСОБА_1. та ОСОБА_4 щодо передачі товариством "Пиковецьке"
господарству "ОСОБА_1" посівів озимої пшениці були непослідовні,
оскільки під час досудового слідства та при розгляді справи в суді
до скасування першого вироку від 08.09.2003р. й направлення справи
на додаткове розслідування вони заявляли, що документи про
передачу товариством "Пиковецьке" посівів господарству "ОСОБА_1"
не складались. Проте ні органи досудового слідства, ні суд не
вжили заходів для усунення суперечностей у їх показаннях.
Тому в касаційному поданні обгрунтовано зазначається про
необхідність перевірки показань ОСОБА_1. та ОСОБА_4 щодо наявності
в СФГ "ОСОБА_1" посівів озимої пшениці шляхом ужиття додаткових
оперативно-розшукових заходів по відшуканню господарської
документації як СФГ "ОСОБА_1", так і СВАТ "Пиковецьке", виїмки
оригіналів статистичних звітів цих господарств про наявність у них
посівів озимої пшениці в 2000-2001р.р., проведення
судово-криміналістичної експертизи щодо давності виготовлення
додатку до договору № 14 та акту прийому - передачі СВАТ
"Пиковецьке" господарству "ОСОБА_1" 174 га посівів озимої пшениці
в рахунок погашення заборгованості, оригінали яких надані ОСОБА_1
у судовому засіданні, експертною установою, яка володіє методикою
таких досліджень, проведення інших слідчих дій.
Для підтвердження чи спростування доводів ОСОБА_1. слід
установити дійсну причину непогашення наданого банком господарству
кредиту: відсутність майна, яке б забезпечило виконання СФГ
"ОСОБА_1" умов повернення кредиту чи невиконання СВАТ "Пиковецьке"
після зміни керівництва доповнення до договору щодо передачі
посівів озимої пшениці. У зв'язку з цим обгрунтованими є
твердження в касаційному поданні про необхідність перевірки
вказаних обставин шляхом допиту голови правління СВАТ "Пиковецьке"
ОСОБА_7, який змінив на цій посаді ОСОБА_4, для з'ясування
наявності чи відсутності факту передачі цим товариством площі під
посіви озимої пшениці господарству "ОСОБА_1", проведення, при
наявності до цього підстав, судово-економічної експертизи.
Також слід з'ясувати можливість передачі посівів акціонерного
товариства без згоди чи відома його акціонерів іншому
господарству, що також має істотне значення для правильного
вирішення справи.
Колегія судд ів вважає обгрунтованими доводи касаційного
подання про те, що наведені у вироку та апеляційній ухвалі мотиви
виправдання ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
в
частині виготовлення та надання банку акту обстеження посівів
озимої пшениці на площі 374 га від 12.12.2000р. суперечать
матеріалам справи та показанням під час досудового слідства
працівників банку ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які судом допитані вкрай
поверхово.
Оскільки обвинувачення ОСОБА_1. у вчиненні злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, залежить від
наявності підстав для обвинувачення його за ч. 2 ст. 222 цього
Кодексу, вирок підлягає скасуванню у повному обсязі, а справа -
направленню на нове розслідування, при якому слід ужити заходи для
встановлення вищезазначених обставин, усунення суперечностей у
показаннях як ОСОБА_1., так і свідка ОСОБА_4, і при наявності до
цього підстав із дотриманням вимог ст. 132 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
пред'явити обвинувачення особі, щодо якої буде зібрано досить
доказів про вчинення нею злочинів.
Колегія суддів не може погодитись з висновком апеляційного
суду про те, що на даний час утрачена можливість зібрання нових
доказів, а також про порушення строків досудового слідства, яке,
як убачається з матеріалів справи, з урахуванням додаткового
розслідування тривало близько трьох місяців, решту ж часу справа,
яка була порушена в лютому 2002р., перебувала в провадженні суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 395, 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області
від 11 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької
області від 14 березня 2007 року ( rs1117493 ) (rs1117493)
щодо ОСОБА_1
скасувати, а справу направити на нове розслідування Козятинському
міжрайпрокурору Вінницької області.
Судді:
КОНОВАЛОВ В.М. КУЗЬМЕНКО О.Т. ПИВОВАР В.Ф.