У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі :
 
     головуючого
 
     Присяжнюк Т.I.,
 
     суддів
 
     Таран Т.С., Глоса Л.Ф.,
 
     за участю прокурора
 
     Казнадзея В.В.,
 
     потерпілих
 
     ОСОБА_1, ОСОБА_2
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6  листопада  2007
року кримінальну справу  за  касаційним  поданням  прокурора,  яка
брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційними
скаргами потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 і  його
захисника ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5  на  вирок  колегії  суддів
судової  палати   у   кримінальних   справах   апеляційного   суду
Дніпропетровської області від 24 липня 2007 року, яким
 
     ОСОБА_6,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина
 
     України, раніше не судимого,
 
     і
 
     ОСОБА_3,
 
     IНФОРМАЦIЯ_2,
 
     громадянина України, раніше не судимого,
 
     засуджено кожного за п. п. 12, 13 ч. 2  ст.  115  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на п'ятнадцять років позбавлення волі.
 
     З засуджених стягнуто солідарно на користь потерпілої ОСОБА_2
30000 грн. моральної шкоди, з ОСОБА_3 20000 грн.  моральної  шкоди
на користь потерпілої ОСОБА_1,  а  в  разі  відсутності  коштів  у
ОСОБА_3 постановлено стягнути їх з його законного  представника  -
ОСОБА_7
 
     Вироком вирішено долю речових доказів.
 
     Як установив суд, засудженими було вчинено умисне вбивство за
попередньою змовою групою осіб і особою, яка раніше вчинила умисне
вбивство, за таких обставин.
 
     31 липня 2006 року близько  14  годин  30  хвилин  ОСОБА_3  і
ОСОБА_6, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння в  лісопосадці
біля   ставка    в    с.    Максимівка    Нікопольського    району
Дніпропетровської області, під  час  сварки  на  грунті  особистих
неприязних  відносин  з  ОСОБА_8,   маючи   спільний   умисел   на
позбавлення його життя, діючи  за  попередньою  змовою  спільно  і
узгоджено, нанесли ОСОБА_8 удари руками і ногами у голову, обличчя
і різні частини тіла, а також  декілька  ударів  у  голову  пустою
пляшкою з-під горілки. Після цього ОСОБА_3 наніс потерпілому удари
по голові та іншим частинам тіла дерев'яною палкою, а  потім  -  в
область шиї та грудей кухонним ножем, заподіявши  ОСОБА_8  тілесні
ушкодження у вигляді двох  непроникаючих  колото-різаних  поранень
шиї і проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки  зліва
з пошкодженням лівої легені.
 
     Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 помер на місці. Його
смерть настала від відкритої  черепно-мозкової  травми  у  вигляді
перелому кісток  обличчя  і  основи  черепа  з  крововиливами  під
оболонки і речовину головного мозку.
 
     Після вбивства ОСОБА_8 ОСОБА_3 і ОСОБА_6, перебуваючи на тому
ж місці у стані алкогольного сп'яніння, біля 15-ї години  під  час
сварки на грунті особистих неприязних відносин  з  ОСОБА_9,  діючи
спільно і узгоджено з метою позбавлення останнього життя,  нанесли
потерпілому декілька ударів ножем у живіт. При цьому ОСОБА_6 наніс
ОСОБА_9 один удар ножем в живіт, а  ОСОБА_3  цим  же  ножем  наніс
потерпілому не менше трьох ударів в живіт.
 
     Смерть ОСОБА_9  настала  в  результаті  чотирьох  проникаючих
колото-різаних поранень черевної порожнини з пошкодженням брижі  і
печінки.
 
     У касаційному поданні прокурор, яка брала участь  у  розгляді
справи, просить скасувати вирок в  частині  призначення  покарання
засудженим  ОСОБА_6  і  ОСОБА_3,  вважаючи  його  таким,   що   не
відповідає тяжкості вчиненого злочину та особам  засуджених  через
м'якість. Прокурор зазначає, що справа у цій частині повинна  бути
направлена на новий судовий розгляд.
 
     У  касаційних  скаргах  потерпілі  ОСОБА_1  і  ОСОБА_2  також
ставлять питання про скасування вироку  і  направлення  справи  на
новий судовий розгляд в  частині  призначення  ОСОБА_6  і  ОСОБА_3
покарання, яке  вони  вважають  занадто  м'яким  і  таким,  що  не
відповідає тяжкості вчиненого засудженими злочину та їх особам.
 
     У касаційній  скарзі  захисник  ОСОБА_4  просить  вирок  щодо
ОСОБА_3 скасувати і направити справу  на  новий  судовий  розгляд,
оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи
і судом допущено неповноту судового слідства. Свої доводи захисник
мотивує тим, що умисел на вбивство потерпілих  і  попередня  змова
між засудженими  на  вчинення  злочину  відсутні,  факт  нанесення
ОСОБА_3  ударів  по  голові  палкою  ОСОБА_8  не  доведено.  Також
захисник зазначає, що суд  безпідставно  не  врахував  протиправну
поведінку потерпілих і усі  пом'якшуючі  відповідальність  ОСОБА_3
обставини, внаслідок чого засудженому  призначене  занадто  суворе
покарання.
 
     Засуджений ОСОБА_3, викладаючи  у  касаційній  скарзі  доводи
аналогічні за змістом доводам скарги захисника ОСОБА_4, і вказуючи
на те, що  він  захищався  з  допомогою  ножа  від  ОСОБА_9,  який
погрожував йому вбивством, а також на те, що ОСОБА_6 обмовив  його
у нанесенні ударів палкою  по  голові  ОСОБА_8,  а  на  досудовому
слідстві  до  них  застосовувались  недозволені   методи   ведення
слідства, просить  скасувати  постановлений  щодо  нього  вирок  і
направити кримінальну справу на новий судовий розгляд.
 
     Захисник  ОСОБА_10,  посилаючись  у  касаційній   скарзі   на
однобічність  і  неповноту  досудового   та   судового   слідства,
невідповідність  висновків  суду  фактичним   обставинам   справи,
ставить питання про зміну вироку щодо ОСОБА_6  і  перекваліфікацію
його дій з п. п. 12, 13 ч.2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  ч.1
ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .  Захисник  зазначає,  що  винність
ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині не доведена, як не доведені
й умисел на вбивство і попередня змова між засудженими. Крім  того
захисник вказує, що суд не врахував того,  що  потерпілий  ОСОБА_9
сам приймав участь у  заподіянні  тілесних  ушкоджень  ОСОБА_8,  і
вважає, що ОСОБА_6 повинен  нести  відповідальність  за  нанесення
тяжких тілесних ушкоджень.
 
     Заслухавши доповідь  судді  Верховного  Суду  України,  думку
прокурора, який частково підтримав  касаційне  подання,  касаційні
скарги потерпілих і захисника ОСОБА_5 та просив вирок щодо ОСОБА_6
скасувати, направивши справу на новий судовий розгляд,  потерпілих
ОСОБА_1  і  ОСОБА_2,  які  просили  вирок   залишити   без   змін,
перевіривши матеріали кримінальної справи  та  обговоривши  доводи
касаційного подання та скарг, колегія суддів вважає, що  касаційне
подання і касаційні скарги задоволенню не підлягають  з  наступних
підстав.
 
     Висновок  суду  про  вчинення  ОСОБА_6  і  ОСОБА_3   умисного
вбивства ОСОБА_9 за попередньою  змовою  між  ними,  особами,  які
раніше  вчинили  умисне  вбивство  ОСОБА_8,  відповідає  фактичним
обставинам  справи  і  підтверджується  дослідженими  в   судовому
засіданні і наведеними у вироку доказами.
 
     Як видно із матеріалів справи, в судовому засіданні ОСОБА_6 і
ОСОБА_3 не заперечували, що наносили  удари  руками  та  ногами  і
скляними  пляшками  ОСОБА_8,  а  потім  ножем  ОСОБА_9  та  давали
показання про обставини вчинення цих злочинів, вказуючи на  деталі
і  конкретну  роль  кожного  з  них.  При   цьому   ОСОБА_3   лише
заперечував,  що  наносив  потерпілому  ОСОБА_8  удари  дерев'яною
палкою.
 
     На досудовому слідстві, в  тому  числі  під  час  відтворення
обстановки і обставин події з застосуванням відеозапису, ОСОБА_6 і
ОСОБА_3 детально пояснювали, хто,  у  якій  послідовності  і  яким
знаряддям  наносив  удари  потерпілим.  Підсудні  пояснювали,   що
спричиняли тілесні ушкодження ОСОБА_8  руками,  пустою  пляшкою  і
ножем, а ОСОБА_3 ще й палкою,  а  ОСОБА_9  обидва  наносили  удари
ножем.
 
     Колегія   суддів   вважає,   що   суд   обгрунтовано   визнав
достовірними ці  показання  підсудних,  оскільки  вони  об'єктивно
підтверджуються сукупністю інших доказів, що є  в  справі  і  були
перевірені судом та наведені у вироку.
 
     Так, згідно з даними висновку  судово-медичної  експертизи  №
450 від  25  серпня  2006  р.  смерть  ОСОБА_8  настала  внаслідок
відкритої  черепно-мозкової  травми  у  вигляді  переломів  кісток
обличчя і основи черепа з крововиливами під  оболонки  і  речовину
головного мозку. При цьому тілесні ушкодження  на  голові  ОСОБА_8
могли  бути  заподіяні  тупим  твердим   предметом   з   обмеженою
поверхнею, яким могла бути пляшка і  дерев'яна  палка,  якою  було
нанесено не менше трьох ударів, і усі тілесні ушкодження на голові
розглядаються у сукупності, як єдина черепно-мозкова травма.
 
     Згідно з висновком № 451  від  25  серпня  2006  року  смерть
ОСОБА_9 настала  внаслідок  множинних  проникаючих  колото-різаних
поранень черевної порожнини з  ушкодженням  печінки  і  брижі,  що
супроводжувалось кровотечею з розвитком гострої крововтрати.
 
     Оцінюючи  показання  на  досудовому  слідстві  і  в  судовому
засіданні  підсудних,  показання  потерпілих  ОСОБА_2,  ОСОБА_1  і
ОСОБА_11,  свідків   ОСОБА_12,   ОСОБА_13,   ОСОБА_14,   ОСОБА_15,
показання  в   судовому   засіданні   судово-медичного   експерта,
протоколи огляду місця події та відтворення обстановки і  обставин
події, висновки експертиз суд прийшов до правильного висновку  про
вчинення ОСОБА_6 і ОСОБА_3 злочину, за який їх  засуджено,  і  про
наявність в їх діях умислу на позбавлення потерпілих життя.
 
     Суд дослідив усі  обставини,  з'ясування  яких  мало  істотне
значення для правильного вирішення справи. Ці та інші  наведені  у
вироку докази переконливо свідчать про те, що  ОСОБА_6  і  ОСОБА_3
вчинили умисне вбивство ОСОБА_9 за попередньою змовою групою  осіб
після того, як вони раніше вчинили умисне вбивство ОСОБА_8
 
     Кваліфікація дій ОСОБА_6 і ОСОБА_3 за п. п. 12, 13 ч.  2  ст.
115 КК
 
     України ( 2341-14 ) (2341-14)
         є правильною.
 
     При призначенні ОСОБА_6 і ОСОБА_3 покарання суд відповідно до
вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         врахував  характер  і  ступінь
тяжкості вчиненого злочину,  дані  про  їх  особи,  обставини,  що
обтяжують  і  пом'якшують  покарання.  Обране  судом  покарання  є
необхідним і  достатнім  для  виправлення  ОСОБА_6  і  ОСОБА_3  та
попередження нових злочинів.
 
     Викладені у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_3 доводи  про
застосування до  нього  і  ОСОБА_6  недозволених  методів  ведення
слідства  ретельно  перевірялись  судом  і  обгрунтовано   визнані
безпідставними,   що   підтверджується   відповідною    постановою
прокурора  Нікопольського  району  Дніпропетровської  області  про
відмову у порушення кримінальної справи щодо  працівників  міліції
за відсутністю в їх діях складу злочину.
 
     Iстотних порушень  вимог  кримінально-процесуального  закону,
які б були підставою  для  зміни  чи  скасування  вироку,  колегія
суддів не вбачає.
 
     Керуючись статтями 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
                         у х в а л и л а:
 
     касаційне подання прокурора,  яка  брала  участь  у  розгляді
справи судом першої інстанції, касаційні скарги потерпілих ОСОБА_1
і  ОСОБА_2,  засудженого  ОСОБА_3  і  його  захисника  ОСОБА_4  та
захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів
судової  палати   у   кримінальних   справах   апеляційного   суду
Дніпропетровської області від 24 липня 2007 року  щодо  ОСОБА_6  і
ОСОБА_3- без зміни.
 
                           с у д д і :
 
     Присяжнюк Т.I. Таран Т.С. Глос Л.Ф.