У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного
Суду України у складі :
головуючого-судді
Синявського О.Г.,
суддів
Гриціва М.I. та Нікітіна Ю.I.,
за участю прокурора
Ковтун Н.Я.,
засудженого
ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 06 листопада 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду
Херсонської області від 19 червня 2007 року.
Вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 21
березня 2007 року
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, уродженця м. Кам'янки
Черкаської області, раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять
років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в
правоохоронних органах на два роки.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два
роки та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ УМВСУ у
Херсонській області 188 грн. 30 коп. судових витрат.
Вироком апеляційного суду Херсонської області від 19 червня
2007 року вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 21
березня 2007 року в частині призначення покарання засудженому
ОСОБА_1 скасовано.
Цим вироком ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права
обіймати посади в правоохоронних органах на два роки з
конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Як установив суд, злочин засудженим був вчинений за таких
обставин.
ОСОБА_1, працюючи дільничним інспектором міліції відділення
дільничних інспекторів міліції Дніпровського ВМ ХМВ УМВСУ в
Херсонській області, будучи представником влади, проводячи
дізнання, вимагав і отримав 11 вересня 2006 року хабара від
ОСОБА_3в сумі 2 500 грн. за прийняття рішення про відмову в
порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 і його захисник
просять вирок апеляційного суду змінити, перекваліфікувавши його
дії
з ч. 2 на ч. 1 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки судом
не враховано того, що засуджений не вимагав хабара у ОСОБА_3, який
сам запропонував йому гроші за прийняття рішення про відмову в
порушенні кримінальної справи. У інших доводах скарг звертають
увагу на те, що при призначенні ОСОБА_1 покарання, апеляційним
судом не було враховано дані про особу засудженого, які давали
підстави для його звільнення від відбування покарання з
випробуванням.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
засудженого ОСОБА_1, який підтримав касаційні скарги, думку
прокурора, який вважав, що дії засудженого необхідно
перекваліфікувати на ч. 1 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на два
роки з позбавленням права обіймати посади в органах міліції на два
роки, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги
підлягають частковому задоволенню.
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи і
зроблено обгрунтований висновок про доведеність винності
засудженого в одержанні хабара.
Такий висновок грунтується на зібраних у встановленому
законом порядку та перевірених судом доказах.
Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 працював на посаді
дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів
міліції Дніпровського ВМ ХМВ УМВСУ в Херсонській області і, будучи
службовою особою, проводив дізнання та здійснював перевірку заяви
ОСОБА_4про вчинення щодо неї злочину ОСОБА_3
ОСОБА_1 як під час досудового слідства, так і в судовому
засіданні не заперечував того, що, будучи службовою особою,
одержав хабара від
ОСОБА_3
При цьому він визнав, що 11 вересня 2006 року, працюючи
дільничним інспектором міліції і проводячи дізнання, одержав від
ОСОБА_32 500 грн. за прийняття рішення про відмову в
порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3по матеріалах перевірки
заяви ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_3 показав, що працівник міліції ОСОБА_1 проводив
перевірку заяви ОСОБА_4про порушення кримінальної справи.
Отримавши від нього пояснення, ОСОБА_1 запропонував йому за 1 000
дол. США відмовити в порушенні кримінальної справи щодо нього.
ОСОБА_3 ствердив, що звернувся у ВВБ УМВСУ в Херсонській області і
ОСОБА_1 було затримано після того, як він передав останньому 2 500
грн. хабара.
Згідно з даними протоколу огляду місця події та висновку
фізико-хімічної експертизи, у приміщенні Дніпровського ВМ ХМВ
УМВСУ в Херсонській області було виявлено і вилучено 2 500 грн.
попередньо промаркованих ВВБ УМВСУ в Херсонській обл. люмінофором,
який виявлено в змивах з рук ОСОБА_1 (а. с. 9 - 12, 110).
Вказані обставини і показання ОСОБА_1 та
ОСОБА_3підтверджуються також змістом стенограм розмов між ОСОБА_3
та ОСОБА_1 під час одержання останнім хабара.
Таким чином, ці та інші наведені у вироку докази переконливо
свідчать про те, що ОСОБА_1, будучи службовою особою, одержав
хабара за невиконання в інтересах ОСОБА_3дій з використанням
наданої йому влади і його винність у вчиненні цього злочину
доведена повністю.
Перевіривши доводи касаційних скарг про те, що дії ОСОБА_1
неправильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як одержання хабара, поєднане з вимаганням, колегія суддів вважає
їх обгрунтованими з таких підстав.
Так, згідно з приміткою до ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з
погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи
службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи
законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення
службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою
запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних
інтересів.
Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 жодних погроз вчинення
або не вчинення дій, які могли б заподіяти шкоду правам чи
законним інтересам ОСОБА_3не вчиняв і умов, за яких би ОСОБА_3 був
вимушений дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо
своїх прав і законних інтересів, не створював.
Місцевий і апеляційний суди цих вимог закону не врахували і
помилково вважали вимаганням хабара лише вимогу ОСОБА_1 передати
йому гроші за відмову в порушенні кримінальної справи.
Згідно з приміткою до ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, така
вимога без погрози вчинення дій, які могли заподіяти шкоду правам
чи законним інтересам ОСОБА_3, не є вимаганням хабара.
За вказаних обставин дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з
ч. 2 на ч. 1 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, призначивши йому
покарання за цим законом відповідно до вимог ст. 65 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
у межах, установлених у санкції статті Особливої
частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений
злочин, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та
обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 вперше вчинив злочин середньої
тяжкості, позитивно характеризується та щиро розкаявся, а
обставин, що обтяжують покарання не встановлено, йому слід
призначити покарання у виді позбавлення волі строком на два роки з
позбавленням права обіймати посади в органах міліції на два роки.
Щодо доводів засудженого і захисника про можливість
виправлення засудженого без відбування покарання і звільнення
ОСОБА_1 від покарання з випробуванням, то вони є необгрунтованими.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання,
необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових
злочинів. Враховуючи те, що ОСОБА_1 будучи працівником міліції,
вчинив умисний і корисливий злочин у сфері службової діяльності,
характер і ступінь суспільної небезпеки цього злочину свідчать про
неможливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Ураховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для
звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.
Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які б
були підставою для скасування вироку, немає.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2
задовольнити частково.
Вирок апеляційного суду Херсонської області від
19 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити. Перекваліфікувати
його дії з ч. 2 на ч. 1 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і вважати
його засудженим за цим законом на два роки позбавлення волі з
позбавленням права обіймати посади в органах міліції на два роки.
У решті вирок залишити без зміни.
Судді:
Синявський О.Г. Гриців М.I. Нікітін Ю.I.