У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Селівона О.Ф.,
суддів
Скотаря А.М., Шевченко Т.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 1 листопада 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1
на постановлені щодо неї судові рішення,
в с т а н о в и л а:
Вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 27 листопада
2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше не судиму,
засуджено за ч.2 ст.368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення
волі без конфіскації майна, з позбавленням права займати посади,
пов"язані із слідчою та оперативною роботою у правоохоронних
органах строком на 2 роки, а на підставі ст.75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від відбування покарання з випробуванням з
іспитовим строком на 2 роки і покладено обов"язки, передбачені
ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 8 лютого
2007 року вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що вона працюючи
слідчим ЛВ на станції Харків-пасажирський і будучи посадовою
особою, 24 лютого 2005 року в коридорі лінейного відділу біля
кабінету № 24 отримала від ОСОБА_2 хабара в розмірі 300 доларів
США за зміну останньому запобіжного заходу на підписку про невиїзд
і звільнення від кримінальної відповідальності.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить скасувати
постановлені щодо неї судові рішення і закрити справу за
відсутністю в її діях складу злочину на підставі ч.2 ст.6 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
. При цьому посилається на невідповідність
висновків суду фактичним обставинам справи, порушення вимог
кримінально-процесуального закону на досудовому слідстві та
неправдивість показів свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в
її задоволенні слід відмовити за таких підстав.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених
дій суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні
доказами, яким дав належну оцінку.
Так, на досудовому слідстві будучи допитаною в якості
підозрюваної і обвинуваченої ОСОБА_1 вину признала частково і
пояснила, що розцінює передачу їй грошей ОСОБА_3 як подяку за
добросовісно виконану нею роботу як слідчого і встановлення істини
у справі щодо його невинності і звільнення з-під варти.
Iз показань свідка ОСОБА_2 вбачається, що він був затриманий
співробітниками міліції і стосовно нього було порушено кримінальну
справу, яка знаходилась в провадженні слідчого ОСОБА_1 19 лютого
2005 року після проведення слідчих дій вона дала зрозуміти, що за
грошову винагороду його можуть звільнити з-під варти і від
кримінальної відповідальності. Після зміни запобіжного заходу на
підписку про невиїзд він позичив гроші для передачі ОСОБА_1 у
матері, але звернувся з цього приводу з заявою до СБУ.
Дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3, а також його матір ОСОБА_6
підтвердили, що звільнившись з-під варти ОСОБА_3 повідомив про
необхідність передачі грошей слідчому, яка в цьому йому допомогла
і матір привезла 300 доларів США.
Iз показань свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вбачається, що вони
були присутні в якості понятих при огляді, обробці спеціальною
речовиною, переписі і врученні грошей ОСОБА_3 номіналом по 50
доларів США кількістю 6 купюр. При огляді кабінета ОСОБА_1 на її
робочому місці були виявлені і вилучені зазначені помічені купюри,
а при освітленні ультрафіолетовим промінем долоні ОСОБА_1 і
частина її одягу світились.
Отже, показання зазначених свідків були послідовними на
досудовому і судовому слідстві, узгоджуються між собою та з іншими
зібраними у справі доказами, а тому посилання у касаційній скарзі
ОСОБА_1 на неправдивість показань ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 колегія суддів вважає неогрунтованим.
Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень вимог
кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли
перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу та постановити
законний, обгрунтований і справедливий вирок.
Дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано вірно, а покарання їй, нижче від найнижчої межі,
передбаченої санкцією цієї норми закону, призначено відповідно до
вимог ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням характеру і
ступеня суспільної небезпечності вчиненого та даних про її особу.
Отже, передбачені законом підстави для призначення даної
справи до касаційного розгляду із повідомленням зазначеним у
ст.384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
особам відсутні.
Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 відмовити.
Судді:
Селівон О.Ф. Скотарь А.М. Шевченко Т.В.