У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                     Верховного Суду України
 
     у складі:
 
     головуючого - судді
 
     Кравченка К.Т.,
 
     суддів
 
     Пошви Б.М. і Мороза М.А.,
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1  листопада  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою  засудженої  ОСОБА_1
на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 26  грудня  2005
року та ухвалу апеляційного суду м.  Києва  від  21  березня  2006
року.
 
     Вироком Деснянського районного суду м. Києва  від  26  грудня
2005 року
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1,
 
     уродженку м. Києва, раніше судиму
 
     27.02.2003р. за ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки
позбавлення волі, звільнену від відбування покарання  на  підставі
ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         з випробуванням, з іспитовим строком
на 2 роки,
 
     засуджено :
 
     - за  ч.  2  ст.  307  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  5  років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна,
 
     - за ч. 2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки 6  місяців
позбавлення волі.
 
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів,  остаточне  покарання   ОСОБА_1   призначено   5   років
позбавлення волі з конфіскацією всьго майна
 
     На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         частково  приєднано
невідбуте  покарання  за  вироком  від  27.02.2003р.  і  остаточно
призначено ОСОБА_1 покарання у виді 5 років 6 місяців  позбавлення
волі з конфіскацією всього майна.
 
     Також цим вироком засуджено ОСОБА_2, щодо якої судові рішення
не оскаржено.
 
     За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за  те,
що вона у невстановлених слідством день, час і місце, незаконно, з
метою збуту придбала особливо небезпечний наркотичний засіб - опій
ацетильований, який незаконно зберігала по місцю свого  проживання
в кв. АДРЕСА_2.
 
     11.02.2005р.  приблизно  о  12год.,  ОСОБА_1  перебуваючи  на
першому поверсі  третього  під"їзду  в  будинку  за  місцем  свого
проживання,   незаконно   збула   ОСОБА_3   особливо   небезпечний
наркотичний засіб - опій ацетильований вагою не  менше  0,167г  за
87грн., який у нього був вилучений працівниками міліції.
 
     17.03.2005р. приблизно о18год., ОСОБА_1,  перебуваючи  в  кв.
АДРЕСА_1, незаконно без мети збуту  придбала  у  ОСОБА_2  особливо
небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який незаконно
зберігаючи при  собі  перевезла  до  місця  свого  проживання,  де
незаконно його зберігала. 18.03.2005р. при проведенні обшуку  було
вилучено працівниками міліції опій ацетильований вагою 0,18гр.
 
     Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 березня  2006  року
вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
 
     У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить судові  рішення
в частині її засудження за ч. 2 ст.  307  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
скасувати, справу направити на нове розслідування, посилаючись при
цьому  на  невідповідність  висновків  суду  фактичним  обставинам
справи, що її вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.  307
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         не доведено, висновки щодо  її  винуватості
неправильні та не  підтверджуються  доказами.  Крім  того  просить
пом'якшити покарання, посилаючись  на  обставини,  що  пом'якшують
покарання.
 
     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали справи та  обговоривши  доводи,  наведені  у
касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що у задоволенні  скарги
слід відмовити.
 
     Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у  вчиненні
злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307,  ч.  2  ст.  309  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , суд обгрунтував  сукупністю  доказів,  досліджених  у
судовому засіданні і детально викладених  у  вироку.  Кваліфікація
дій засудженої  відповідає  встановленим  обставинам  справи  і  є
правильною.
 
     Як  убачається  з  матеріалів  справи,   судами   першої   та
апеляційної інстанції всебічно  та  повно  досліджено  зібрані  по
справі докази, у тому числі й ті, на  які  містяться  посилання  у
касаційній скарзі, та давши їм належну  оцінку  в  їх  сукупності,
суди дійшли обгрунтованого висновку  про  доведеність  винуватості
ОСОБА_1 у вчиненні злочинів.
 
     Посилання засудженої на те, що її вину  у  вчиненні  злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         не  доведено,  є
безпідставними і спростовано дослідженими у справі доказами.
 
     Суд  апеляційної  інстанції   перевірив   доводи   засудженої
ОСОБА_1, які  є  аналогічними  доводам  касаційної  скарги,  і  не
знайшов підстав для  її  задоволення.  Рішення  апеляційного  суду
відповідає матеріалам справи і є правильним.
 
     Аналіз усіх доказів дає  підстави  касаційному  суду  зробити
висновок  про  доведеність  винуватості  ОСОБА_1  і   правильність
кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 307,  ч.  2  ст.  309  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Посилання ОСОБА_1 на те, що було порушено її право на захист,
є безпідставними, і не знайшли свого  підтвердження  в  матеріалах
справи, оскільки в судовому засіданні інтереси засудженої  ОСОБА_1
захищав адвокат ОСОБА_4
 
     Iстотних порушень органами досудового слідства чи судом  норм
кримінально-процесуального закону, які були б підставою для  зміни
або скасування судових рішень, не встановлено.
 
     Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд урахував ступінь  тяжкості
вчинених нею злочинів, дані про особу  засудженої,  обставини,  що
пом'якшують та  обтяжують  покарання,  а  тому  підстав  для  його
пом'якшення, як про це йдеться у касаційній скарзі, колегія суддів
не вбачає.
 
     Виходячи з наведеного,  підстав  для  призначення  справи  до
розгляду у касаційному порядку з повідомленням  зазначених  у  ст.
384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         осіб немає.
 
     Керуючись ст. 394 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія  суддів
Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах
 
     у х в а л и л а :
 
     у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 відмовити.
     С у д д і :
 
     Кравченко К.Т. Пошва Б.М. Мороз М.А.