У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі :
     головуючого
 
     Селівона О.Ф.
 
     суддів
 
     Скотаря А.М., Шевченко Т.В.
 
     за участю прокурора
 
     Ковтун Н.Я.
 
     розглянула в судовому засіданні у м. Києві 1  листопада  2007
року кримінальну справу за  касаційним  поданням  прокурора,  який
брав  участь  у  розгляді  справи  судом  першої   інстанції,   та
касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на  вирок  Апеляційного  суду
Автономної Республіки Крим від 2 серпня 2007 року, яким
 
     ОСОБА_2,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця
 
     м. Керчі, раніше не судимого,
 
     визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених п.  "г"  ст.
93 КК України 1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
         року,  ч.  1  ст.  263  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         2001 року, і йому призначено покарання:
 
     - за п. "г" ст. 93 КК України 1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
         року 13  років
позбавлення волі;
 
     - за ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          2001  року  4  роки
позбавлення волі.
 
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання  більш  суворим
остаточно ОСОБА_2 призначено 13 років позбавлення волі.
 
     Прийнято рішення щодо судових витрат та речових доказів.
 
     Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винним у  вчиненні  злочинів
за таких обставин.
 
     У лютому 1994 року особа, справу щодо якої виділено в  окреме
провадження і яка була лідером одного із злочинних  угрупувань  м.
Керчі, знаючи, що ОСОБА_3 є лідером іншого злочинного угрупування,
створеного ним для незаконного контролю  за  діяльністю  приватних
підприємців, і відчуваючи незадоволення тим, що  у  неї  з'явився,
прийняв рішення позбавити ОСОБА_3  життя  як  конкурента  у  своїй
злочинній діяльності.
 
     Для здійснення свого злочинного умислу ця особа,  знаючи,  що
ОСОБА_2 перебуває у неприязних стосунках з ОСОБА_3,  запропонувала
йому вчинити вбивство ОСОБА_3, на  що  отримало  його  згоду.  При
цьому ця особа запропонувала ОСОБА_2 підібрати із  числа  знайомих
йому осіб спільників для вчинення вбивства ОСОБА_3
 
     Вступивши у злочинну змову і діючи за вказівкою  цієї  особи,
ОСОБА_2  залучив  ОСОБА_4,  щодо  якого  відмовлено  у   порушенні
кримінальної  справи  у  зв'язку  зі  смертю,  та  іншу  особу  до
збройного нападу на ОСОБА_3 При цьому особа, яка залучила  ОСОБА_2
до вчинення умисного вбивства ОСОБА_3 надала учасникам майбутнього
нападу на ОСОБА_3 автомати АКСУ-74 №8571 калібру 5,45 мм та АК №МА
927 калібру 7,62 мм, які є вогнепальною зброєю, та бойові  патрони
до них.
 
     В ході організації та підготовки  цього  злочину  інші  особи
разом  з  ОСОБА_2  та  ОСОБА_4  прийняли  рішення  вчинити  умисне
вбивство  ОСОБА_3  IНФОРМАЦIЯ_2  ранком  біля   під'їзду   будинку
АДРЕСА_1, де проживав ОСОБА_3 Для  забезпечення  відходу  з  місця
події було залучено ОСОБА_5, щодо  якого  відмовлено  у  порушенні
кримінальної справи у зв'язку зі смертю і який ранком IНФОРМАЦIЯ_2
на  автомобілі  ВАЗ-2106  повинен  був  чекати  ОСОБА_2  та  інших
учасників вбивства у районі, де проживав ОСОБА_3
 
     При  цьому  учасники  нападу,  знаючи,  що  ОСОБА_3  постійно
супроводжує ОСОБА_6, прийняли рішення позбавити життя і його, якщо
він буде перешкоджати їх злочинним діям.
 
     IНФОРМАЦIЯ_2  приблизно  о   2   годині   ОСОБА_2,   ОСОБА_4,
озброївшись вищезазначеними  автоматами,  разом  з  іншою  особою,
одягнувши на голову  заздалегідь  приготовані  маски,  прийшли  до
будинку, де проживав ОСОБА_3, і  в  підвалі  цього  будинку  стали
чекати виходу ОСОБА_3
 
     Цього ж дня приблизно о 8 годині, дочекавшись,  коли  ОСОБА_3
та ОСОБА_6 вийшли з  під'їзду,  ОСОБА_2,  ОСОБА_4  та  інша  особа
вийшли з укриття і перші двоє зробили  не  менше  30  пострілів  з
автоматів, що були у них. Внаслідок їх дій ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було
заподіяно вогнепальні поранення  з  ушкодженням  життєво  важливих
органів, від чого вони померли на місці події.
 
     ОСОБА_2, не маючи передбаченого законом дозволу, IНФОРМАЦIЯ_2
в приміщенні магазину "Акра", розташованого по вул. Єрьоменка у м.
Керчі, отримав від особи,  справу  щодо  якої  виділено  в  окреме
провадження, для здійснення вбивства ОСОБА_3  та  ОСОБА_6  автомат
АКСУ-74 калібру 5,45 мм, який є вогнепальною зброєю, якого переніс
від магазину до будинку АДРЕСА_1, де використав його для  вчинення
вбивства ОСОБА_3 та ОСОБА_6
 
     Крім того, ОСОБА_2, не маючи передбаченого законом дозволу, у
1989 році у невстановленої особи незаконно придбав бойові  припаси
до вогнепальної зброї: 2 патрони до гвинтівки калібру 7,62 мм,  32
патрони до пістолета "ТТ", 31 патрон до револьвера "Наган" калібру
7,62 мм і 76 спортивно-мисливських патронів  калібру  5,6  мм.  Ці
бойові  припаси  ОСОБА_2  після  придбання  переніс  і   незаконно
зберігав за місцем свого проживання у  квартирі  АДРЕСА_2,  де  їх
було 2 січня 2007 року виявлено і вилучено працівниками міліції.
 
     У касаційному поданні ставиться питання про скасування вироку
щодо ОСОБА_2 і направлення справи на новий судовий розгляд  з  тих
мотивів, що суд необгрунтовано виключив  з  обвинувачення  ОСОБА_2
таку кваліфікуючу ознаку як вчинення умисного  вбивства  способом,
небезпечним для життя багатьох осіб, призначив  ОСОБА_2  покарання
яке не відповідає ступеню  тяжкості  вчинених  злочинів  та  особі
засудженого внаслідок м'якості,  а  також  необгрунтовано  засудив
ОСОБА_2 за незаконне придбання, зберігання і носіння  вогнепальної
зброї,  вчинене  ним  у  1994  році,  оскільки  закінчився   строк
давності.
 
     У касаційній скарзі захисник-адвокат  ОСОБА_1  просить  вирок
щодо ОСОБА_2 змінити  та  пом'якшити  призначене  йому  покарання,
посилаючись не те, що з часу вчинення  злочинів  пройшов  тривалий
час, ОСОБА_2  з'явився  з  повинною,  сприяв  розкриттю  злочинів,
потерпілий  ОСОБА_3  погрожував   йому   застосуванням   фізичного
насильства, що спонукало ОСОБА_2 вчинити вбивство ОСОБА_3
 
     У своїх запереченнях на касаційне подання прокурора  захисник
із числа близьких  родичів  ОСОБА_7  вважає  касаційне  подання  в
частині прохання  про  скасування  вироку  у  зв'язку  з  м'якістю
призначеного ОСОБА_2 покарання  необгрунтованим  і  таким,  що  не
підлягає задоволенню.
 
     Заслухавши  доповідь  судді,  пояснення  прокурора,  яка   не
підтримала касаційне подання і вважала касаційні подання та скаргу
безпідставними, а  вирок  законним  і  обгрунтованим,  перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи подання та скарги,  колегія
суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.
 
     Твердження у поданні про те, що суд необгрунтовано виключив з
обвинувачення  ОСОБА_2  таку  кваліфікуючу  ознаку   як   вчинення
умисного вбивства способом, небезпечним для життя  багатьох  осіб,
безпідставне.
 
     Так, як установлено судом на підставі досліджених доказів, на
момент вчинення ОСОБА_2 та іншою особою пострілів  з  вогнепальної
зброї, якими було вбито ОСОБА_3 та ОСОБА_6, інших осіб на вулиці у
зоні враження не було, і дії ОСОБА_2 життю і здоров'ю інших  осіб,
крім названих потерпілих, не загрожували.
 
     Не можна погодитись і з  доводами  подання  про  безпідставне
засудження ОСОБА_2 за незаконне придбання,  зберігання  і  носіння
вогнепальної  зброї,  вчинене  ним  у  1994  році,  у  зв'язку  із
закінченням строку давності.
 
     Як убачається з матеріалів  справи,  і  про  це  зазначено  у
вироку, ОСОБА_2 ще у 1989 році незаконно придбав бойові припаси до
вогнепальної зброї, які незаконно приніс  та  зберігав  за  місцем
свого проживання до часу вилучення  їх,  тобто  до  02.01.2007  р.
Отже, вчинене ОСОБА_2 у 1994 році незаконне  придбання  і  носіння
вогнепальної  зброї,  яке  згідно  з  вироком   не   має   окремої
кваліфікації  за  кримінальним  законом,  є  одним   із   епізодів
вчиненого ним продовжуваного злочину - незаконного  поводження  зі
зброєю і бойовими припасами, який  було  закінчено  02.01.2007  р.
Таким чином,  ОСОБА_2  засуджено  за  ч.  1  ст.  263  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         в межах строку давності.
 
     Злочинні дії ОСОБА_2  кваліфіковано  правильно,  а  покарання
йому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        :
з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів,  його  особи  та
конкретних обставин справи і вважати призначене ОСОБА_2  покарання
надмірно м'яким, на що є  посилання  у  касаційному  поданні,  або
надмірно суворим, про що ставиться  питання  у  касаційній  скарзі
захисника ОСОБА_1, підстав не вбачається.
 
     Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б
бути підставою для зміни або  скасування  постановленого  у  даній
справі вироку, не виявлено.
 
     З урахуванням наведеного, керуючись ст. 395, 396 КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                         у х в а л и л а:
 
     Касаційне подання прокурора,  який  брав  участь  у  розгляді
справи судом  першої  інстанції,  та  касаційну  скаргу  захисника
ОСОБА_1  залишити  без  задоволення,  а  вирок  Апеляційного  суду
Автономної Республіки Крим від 2 серпня 2007 року щодо  ОСОБА_2  -
без зміни.
 
                              Судді:
 
             Селівон О.Ф. Скотарь А.М. Шевченко Т.В.
 
     З оригіналом згідно:
 
     Суддя Верховного Суду України О.Ф. Селівон