У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Селівона О.Ф.,
суддів Скотаря А.М., Шевченко Т.В.
за участю прокурора Сорокіної О.А. та потерпілої ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 листопада 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_2
на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 2
червня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 25
жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1
Цим вироком ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, уродженця с. Будища
Звенигородського району Черкаської області, згідно зі ст. 89 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
такого, що не має судимості,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, і призначено йому за цим законом покарання
із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
5 років позбавлення
волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої
ОСОБА_23175 грн. 70 коп. на відшкодування майнової шкоди та 15000
грн. на відшкодування моральної шкоди.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Черкаської області від 25 жовтня 2005 року вирок
щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він разом з
особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме
провадження, 24 лютого 2005 року близько 20 год. 30 хв. у кав'ярні
в с. Будищі Звенигородського району Черкаської області на грунті
особистих неприязних стосунків умисно наніс удар стільцем та
численні удари руками і ногами по тулубу та голові ОСОБА_3.,
заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в
момент заподіяння, які спричинили його смерть.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних
обставин справи та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1,
посилається на обставини, які, на її думку, обтяжують йому
покарання і не були враховані судом та просить судові рішення щодо
ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування або
змінити судові рішення щодо нього у зв'язку з невідповідністю
призначеного йому покарання тяжкості вчиненого ним злочину і його
особі внаслідок м'якості та безпідставним застосуванням ст. 69 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
і призначити ОСОБА_1 більш суворе покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілої ОСОБА_2, яка
підтримала свою касаційну скаргу, думку прокурора про необхідність
часткового задоволення касаційної скарги потерпілої, скасування
судових рішень щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий судовий
розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає
задоволенню частково з таких підстав.
Згідно зі ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за наявності
декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують
ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного
суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання,
нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої
частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду
основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей
злочин.
Призначаючи ОСОБА_1 на підставі ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
більш м'яке покарання, ніж передбачено ч. 2 ст. 121 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, за якою його засуджено, суд всупереч вищезазначеним
вимогам закону лише послався на обставини, які пом'якшують ОСОБА_1
покарання, та дані про його особу, але не навів мотивів, з яких ці
обставини можна вважати такими, що істотно знижують ступінь
тяжкості вчиненого ним злочину.
За таких обставин прийняте судом рішення про призначення
ОСОБА_1 із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання
нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, за якою
його засуджено, не можна визнати обгрунтованим.
Наведене у касаційній скарзі потерпілої ОСОБА_2прохання про
призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання виходить за межі
повноважень касаційного суду.
Тому вирок та ухвала щодо ОСОБА_1 підлягають скасуванню, а
справа направленню на новий судовий розгляд.
Якщо при новому судовому розгляді ОСОБА_1 буде визнано винним
у вчиненні злочину з тим же обсягом обвинувачення, то покарання
має бути призначено відповідно до вимог кримінального закону.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_2у кримінальній справі щодо
ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від
2 червня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 25
жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.
Судді:
Селівон О.Ф. Скотарь А.М. Шевченко Т.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України О.Ф. Селівон