У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого - судді
     Кравченка К.Т.,
 
     суддів
     Пошви Б.М., Мороза М.А.,
 
     за участю прокурора та засудженого
     ОСОБА_2, ОСОБА_1
 
     розглянула в судовому засіданні 1 листопада 2007  року  в  м.
Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_3
та засудженого  ОСОБА_1  на  вирок  апеляційного  суду  Вінницької
області від 27 квітня 2007 року, яким засуджено:
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1  року   народження,   уродженця   с.   Метанівка
Теплицького району Вінницької області, не судимого,
 
     за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  чотирнадцять
років позбавлення волі з конфіскацією всього  майна,  яке  є  його
власністю, за ч. 4 ст. 187 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  одинадцять
років позбавлення волі з конфіскацією всього  майна,  яке  є  його
власністю,  а  на  підставі  ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за
сукупністю  злочинів  йому  призначено   остаточне   покарання   -
чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією  всього  майна,
яке є його власністю.
 
     На відшкодування матеріальної та моральної шкоди постановлено
стягнути з  ОСОБА_1  на  користь  потерпілого  ОСОБА_4  відповідно
15.000 грн. та 25.000 грн.
 
     ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він  27  листопада  2005
року приблизно о 6 годині, з метою викрадення чужого майна, проник
на територію домогосподарства ОСОБА_4 АДРЕСА_1 де знаходилась мати
господаря  -  ОСОБА_5.  Розуміючи,  що   вона   може   перешкодити
заволодінню майном, ОСОБА_1 вчинив на неї напад,  та  з  метою  її
умисного вбивства з корисливих мотивів, металевим ломиком наніс їй
декілька  ударів  по   голові,   заподіявши   потерпілій   тілесні
ушкодження  у  виді  тупої  відкритої  черепно-мозкової  травми  з
переломом  кісток  основи  черепа  та  крововиливами  у   шлуночки
головного мозку, у такий спосіб убивши  її.  Після  цього  ОСОБА_1
через незамкнуті двері проник в жилий будинок, де заволодів грішми
в сумі 58647 грн., 350 євро та  600  доларами  США,  а  всього  на
загальну суму 63756 грн.
 
     У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить вирок  скасувати
у зв'язку з тим, що висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1  не
підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.  Крім
того, вважає, що під час досудового слідства було  порушено  право
ОСОБА_1 на захист, тому що при відтворенні обстановки та  обставин
події не був присутній захисник.
 
     У касаційній скарзі  засуджений  ОСОБА_1  просить  об'єктивно
розібратись  у  його  справі,  вважає,  що   справу   щодо   нього
сфабриковано і в ній відсутні докази його вини у умисному вбивстві
потерпілої.
 
     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,  пояснення
засудженого, який підтримав доводи  поданих  ним  його  захисником
скарг, міркування прокурора про  часткове  задоволення  касаційної
скарги захисника і про відсутність підстав для задоволення  скарги
засудженого, перевіривши матеріали  справи  й  обговоривши  доводи
касаційних скарг,  колегія  суддів  вважає,  що  касаційна  скарга
засудженого задоволенню не підлягає, а касаційна скарга  захисника
підлягає задоволенню частково.
 
     Висновок суду про доведеність  винності  ОСОБА_1  у  вчиненні
зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним  обставинам
справи,  підтверджується   дослідженими   у   судовому   засіданні
доказами, є обгрунтованим і правильним.
 
     Обгрунтовуючи  свій  висновок,   суд   послався   у   вироку,
насамперед, на показання самого  засудженого,  які  він  давав  на
досудовому слідстві.
 
     Так,  сам  ОСОБА_1,  як  видно  з  його  показань  на  стадії
досудового  слідства,  повністю  визнавав  свою  вину  у  вчиненні
розбійного нападу на ОСОБА_5 та її вбивство.  Будучи  допитаним  в
якості підозрюваного  з  участю  адвоката  
( т. I а.с. 61-72)
, обвинуваченого
( т. I, а.с. 84-94, 278-280)
, при відтворенні обстановки і обставин, події
( т. I, а.с. 94 - 107)
засуджений розповів, що 27 листопада 2005 року він, побачивши, що ОСОБА_4 поїхав на ринок продавати цукор, переліз через паркан його домогосподарства. По сходах піднявся на другий поверх, постукав у двері і швидко збіг вниз. Коли по сходах спустилась літня жінка, він знайденим на землі ломиком вдарив її ззаду по голові і вона впала. Потім він піднявся по сходах в будинок, де почав шукати гроші. При цьому він викидав з шаф речі. Гроші знайшов у спальні на тумбочці біля телевізора, на столі біля комп'ютера знайшов євро і долари США, не рахуючи поклав в кишеню. Через вікно побачив, що жінка, яку вдарив ломом, повзе, тоді він вибіг з будинку і ще двічі вдарив її по голові тим же ломиком. Після цього знов пішов шукати гроші і в картонній коробці під матросом знайшов багато грошей купюрами по 200, 100, 50 та 20 гривень, які він завернув у футболку, поклав у поліетиленовий пакет. Покидаючи будинок ОСОБА_4, труп жінки затягнув під сходи.
 
     Суд обгрунтовано визнав показання, які  давав  засуджений  на
досудовому слідстві,  правдивими,  оскільки  вони  підтверджуються
сукупністю інших об'єктивних доказів у справі, а  показанням,  які
він давав в судовому засіданні, суд не дав віри, тому  що  вони  є
надуманими і дані з метою  уникнути  відповідальність  за  скоєний
злочин.
 
     Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 суду пояснив, що він є
приватним підприємцем, займається купівлею-продажем цукру. ОСОБА_1
підходив до нього на ринку м. Бершаді, пропонував купити  в  нього
10 тон цукру, який обіцяв привезти через тиждень.  Він  погодився,
дав  йому  свій  номер  телефона.  ОСОБА_1,  який  при  знайомстві
назвався ОСОБА_6, дзвонив йому, питав, чи візьме він 20 тон цукру,
на що він також погодився. Потім зі слів матері  йому  відомо,  що
дзвонив ОСОБА_6і казав, що привезе цукор, але так і не привіз.  27
листопада 2005р. вранці він виїхав на  ринок  продавати  цукор,  а
коли повернувся додому  о  17годині,  то  в  дворі  побачив  сліди
волочіння, двері на другому поверсі були не зачинені.  Біля  сараю
лежав труп матері. В будинку все  було  розкидано,  пропали  гроші
57.000  гривень,  які  знаходились  в  коробці  з-під  фарби   під
матрацом, та 350 євро і 600 доларів США, які були в  тумбочці  під
телевізором.
 
     Свідок  ОСОБА_7  суду  показав,  що  він   працює   приватним
таксистом.  27  листопада  2005  р.  біля  7  год.  50  хвилин  на
автовокзалі м.  Бершаді  він  на  власному  автомобілі  ВАЗ  -2106
очікував пасажирів. До нього звернувся ОСОБА_1, якого  він  раніше
не знав, і замовив таксі до с. Красносілки, але потім  вияснилось,
що йому треба їхати до с. Завадівки, але  туди  вони  не  заїхали,
оскільки  ОСОБА_1  пояснив,  що  там  погана  дорога.   Далі   він
запропонував повернути направо, пояснивши, що так  ближче  додому.
За поїздку він заплатив 80 грн.
 
     Допитана в судовому засіданні  свідок  ОСОБА_8  показала,  що
підсудний  є  її  співмешканцем.  Вони  проживали   разом   у   м.
Севастополі. Восени 2005 року ОСОБА_1 разом з  ОСОБА_9  поїхали  в
Теплицький район  Вінницької  області  до  матері.  Через  тиждень
ОСОБА_9  повернувся  і  привіз  їй  продукти  харчування.  ОСОБА_1
приїхав додому 28 листопада 2005 р., був схвильований.  При  ньому
була "барсетка", в якій знаходилось багато грошей, скільки саме не
знає. ОСОБА_1 їй пояснив, що гроші заробив  на  картоплі.  Частину
грошей, він взяв з "барсетки" і кудись  поніс.  Пізніше  повідомив
їй, що в сусідньому з  Теплицьким  районом  збив  автобусом  літню
жінку і втік. Ввечері того ж дня хтось постукав в двері  квартири,
після чого ОСОБА_1 стрибнув з балкону і зник.
 
     З протоколу огляду місця події, вбачається  що  27  листопада
2005 р. в АДРЕСА_1 біля приміщення  комори  під  сходами  виявлено
труп ОСОБА_5. зі слідами насильницької смерті. На подвір'ї є  слід
волочіння тіла (т. I, а.с. 3-24).
 
     При відтворенні обстановки та обставин події 22  грудня  2005
р. ОСОБА_1 детально розповів і на  місці  показав,  як  він  скоїв
вбивство літньої жінки і заволодів грошима в будинку АДРЕСА_1 
( т. I, а.с. 94 - 107)
.
 
     З  висновку   судово-медичної   експертизи   трупа   ОСОБА_5.
вбачається,  що  смерть   її   наступила   від   тупої   відкритої
черепно-мозкової  травми,  що  супроводжувалась  переломом  кісток
основи черепа,  крововиливом  
( забоєм)
( забоєм) речовини продовгуватого мозку з послідуючим крововиливом у шлуночки головного мозку. Тупа відкрита черепно-мозкова травма, що стала причиною смерті ОСОБА_5., могла утворитися внаслідок дії значною силою на потиличну ділянку голови тупого твердого предмета, вектор дії якого мав напрямок ззаду наперед і зверху донизу, відносно вертикальної вісі тіла при умові, що потилична частина голови в момент дії предмета була обернута до діючого предмета (т. I, а.с. 117- 130)
.
 
     При проведенні обшуку  в  квартирі,  де  проживав  ОСОБА_1  в
АДРЕСА_2 були вилучені "барсетка" і гроші в  сумі  350  євро,  600
доларів США та 41679 грн. 
( т. I, а.с. 53)
.
 
     Доводам засудженого в судовому  засіданні  про  вчинення  ним
злочину разом з ОСОБА_10 із села Завадівки Теплицького району, суд
також дав відповідну оцінку і обгрунтовано не прийняв до уваги, що
детально наведено у вироку.
 
     Твердження засудженого в судовому засіданні про  застосування
до нього  на  стадії  досудового  слідства  недозволених  методів,
внаслідок чого він обмовив себе, судом перевірялося і було визнано
безпідставним за фактом  дослідження  судом  матеріалів  перевірки
заяви засудженого.
 
     Вивченням  матеріалів  справи  не  виявлено  порушень   вимог
кримінально-процесуального закону під час збирання  й  закріплення
доказів у справі, які б  викликали  сумніви  у  їх  достовірності.
Наявні  у  справі  докази  відповідають  вимогам  закону  щодо  їх
допустимості,  достовірності  й   достатності.   Тому   твердження
засудженого  у  скарзі  про  те,  що  дану  справу   сфабриковано,
необгрунтоване.
 
     Разом з тим, посилання у скарзі захисника про порушення права
на  захист  засудженого  під  час  проведення  з  ним  відтворення
обстановки і обставин  події  заслуговує  на  увагу.  Дійсно,  при
проведенні такої слідчої  дії  22  грудня  2005  року  (т.1,  а.с.
94-107) засуджений відмовився від участі захисника  і  відтворення
було проведена без участі захисника. Слідчий своє  рішення  ніяким
процесуальним документом  не  мотивував,  а  тому  дані,  що  були
отримані під час  відтворення  обстановки  і  обставин  події  суд
безпідставно визнав за  допустимий  доказ  і  послався  на  них  у
вироку. За таких обставин посилання суду на відтворення обстановки
і обставин події засудженим, як на доказ, що стверджує його  вину,
відлягає виключенню з вироку.
 
     Iз матеріалів справи вбачається, що слідчими органами і судом
досліджено всі  обставини,  з'ясування  яких  могло  мати  істотне
значення для правильного вирішення справи.
 
     Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за п. 6 ч. 2 ст. 115 та ч.
4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         є правильною.
 
     Враховуючи наведене та  керуючись  ст.ст.  394-396,  398  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                         у х в а л и л а:
 
     Касаційну   скаргу   засудженого   ОСОБА_1    залишити    без
задоволення, а касаційну  скаргу  захисника  ОСОБА_3  задовольнити
частково.
 
     Вирок щодо ОСОБА_1 змінити. Виключити з мотивувальної частини
вироку посилання на протокол  відтворення  обстановки  і  обставин
події за участю ОСОБА_1 як на доказ його вини у скоєнні розбійного
нападу та умисного вбивства ОСОБА_5.
 
     В решті вирок апеляційного суду Закарпатської області від  25
червня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
 
                            с у д д і:
 
     Кравченко К.Т. Мороз М.А. Пошва Б.М.