У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
 
     Короткевича М.Є.
 
     суддів
 
     Федченка О.С., Пекного С.Д.
 
     за участю прокурора
 
     Казнадзея В.В.
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  23  жовтня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на вирок колегії суддів  судової  палати  у  кримінальних  справах
апеляційного суду м. Києва від 25 липня 2007 року, яким
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1,
 
     уродженець м. Києва, громадянин України,
 
     раніше судимий 29 березня 2005 року за ст. 15, ч. 3 ст.  185,
ч.  2  ст.  289,  ст.  304  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  5  років
позбавлення  волі  зі  звільненням  від  відбування  покарання   з
іспитовим строком
 
     3 роки на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
 
     засуджений за ч. 2 ст. 216 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  4  роки
позбавлення волі з конфіскацію товарів, промаркованих підробленими
марками, за ч.  1  ст.  204  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
обмеження волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції  та
обладнання для її виготовлення, а на підставі ст.  70  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         за сукупністю злочинів призначено 4  роки  позбавлення
волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання
для її виготовлення і товарів, промаркованих підробленими марками.
 
     На підставі ст.  71  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
вироків  остаточно  призначено  покарання   5   років   2   місяці
позбавлення волі з конфіскацією незаконно  виготовленої  продукції
та  обладнання  для  її  виготовлення  і  товарів,   промаркованих
підробленими марками.
 
     ОСОБА_2,
 
     IНФОРМАЦIЯ_2,
 
     уродженець м. Керч Автономної Республіки Крим,
 
     громадянин України, раніше не судимий,
 
     засуджений  за  ч.  1  ст.  204  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до
 
     сплати  штрафу  в  розмірі  100  неоподатковуваних  мінімумів
доходів громадян з конфіскацією незаконно  виготовленої  продукції
та обладнання для її виготовлення, за ч.  2  ст.  216  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки  позбавлення  волі  з  конфіскацію  товарів,
промаркованих підробленими  марками,  а  на  підставі  ст.  70  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю  злочинів  призначено  3  роки
позбавлення волі з конфіскацію незаконно виготовленої продукції та
обладнання  для  її   виготовлення   та   товарів,   промаркованих
підробленими марками, зі звільненням від  відбування  покарання  з
випробуванням, з
 
     іспитовим  строком  2  роки  згідно  зі  ст.  75  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         та з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 2,  3,
4 ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Цим вироком скасовано вирок Солом'янського районного суду  м.
Києва від 8 серпня  2006  року  у  частині  призначення  покарання
ОСОБА_2. та ОСОБА_1., а також постанову  Солом'янського  районного
суду м.Києва від 17 жовтня 2006  року,  якою  резолютивну  частину
вироку  доповнено  уточненнями  щодо   призначення:   ОСОБА_1.   -
додаткового покарання у виді  конфіскації  незаконно  виготовленої
продукції  та  обладнання  для  її  виготовлення  та   конфіскації
товарів,  промаркованих  підробленими  марками,  та   ОСОБА_2.   -
остаточного покарання за сукупністю злочинів.
 
     За вироком суду ОСОБА_1. та ОСОБА_2. визнані винними в  тому,
що вони за попередньою змовою між  собою  в  період  з  15  по  24
листопада 2005 року в квартири АДРЕСА_1 зберігали  з  метою  збуту
незаконно виготовлені алкогольні напої.
 
     23 листопада 2005 року ОСОБА_1. за  попередньою  домовленістю
із ОСОБА_2 за місцем  свого  проживання  за  вищевказаною  адресою
здійснили збут незаконно виготовлених алкогольних  напоїв  ОСОБА_3
та ОСОБА_4., продавши їм по пляшці горілки ємністю  по  0,5  л  по
ціні 5 грн. за кожну.
 
     Крім того,  ОСОБА_1.  і  ОСОБА_2.  за  попередньою  змовою  з
невстановленою   слідством   особою   незаконно    використовували
підроблені  марки  акцизного  збору,  наклеюючи  їх  на  незаконно
виготовлену алкогольну продукцію.
 
     У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений  ОСОБА_1.
вказує на неправильну кваліфікацію  дій  за  ст.  216  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  посилаючись  на  те,  що  акцизні  марки   були   не
підроблені, а скопійовані за  допомогою  розмножувальної  техніки.
Також посилається на ряд порушень процесуального законодавства.
 
     Заслухавши доповідача,  міркування  прокурора  про  залишення
вироку без зміни,  перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши
доводи  касаційної  скарги  та  доповнення,  врахувавши   письмові
заперечення прокурора, який брав участь у  розгляді  справи  судом
першої інстанції, колегія суддів  вважає,  що  скарга  засудженого
задоволенню не підлягає з таких підстав.
 
     Висновок суду про винність ОСОБА_1 і  ОСОБА_2  у  незаконному
зберіганні  з  метою  збуту  та   збуті   незаконно   виготовлених
алкогольних напоїв, а також у незаконному використанні підроблених
марок акцизного збору за попередньою змовою групою осіб відповідає
фактичним  обставинам  справи  і  відповідно  доказам   у   справі
застосовано матеріальний закон.
 
     Вирішуючи питання про зміст і  направленість  умислу  винних,
суд виходив із сукупності зібраних по справі доказів.
 
     Так, як видно з матеріалів  справи  ОСОБА_1.  і  ОСОБА_2.  не
заперечували  факту   зберігання   ними   незаконно   виготовлених
алкогольних напоїв та їх продажу по пляшці двом особам - ОСОБА_3 і
ОСОБА_4., а також  того,  що  вони  за  допомогою  пристрою,  який
принесла невстановлена слідством особа, закривали пляшки, що  були
заповнені  рідиною  із  запахом  спирту,  та  наклеювали  на   них
підроблені акцизні марки (т. 1 а.с. 154, т. 2 а.с. 178).
 
     Визнавальні  покази  засуджених  узгоджуються  з  показаннями
свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3,  які  придбали  незаконно  виготовлену
горілку, та даними  протоколів  огляду  та  вилучення  у  них  цих
пляшок, і протоколу очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4
 
     До того, з протоколу огляду місця події видно, що в  квартирі
АДРЕСА_1 виявлено та вилучено:  підготовлені  до  збуту  пляшки  з
горілкою ємністю 0,5  л  в  кількості  28  штук;  каністри  різної
ємності з прозорою рідиною з різким запахом  спирту;  32  металеві
пробки для закупорки пляшок для алкогольної  продукції;  металевий
пристрій для ручного закоркування пляшок, виготовлений  саморобним
способом; 28 марок акцизного збору на алкогольні напої.
 
     Згідно з висновком хімічної експертизи  вилучені  в  квартирі
IНФОРМАЦIЯ_3 рідини в пляшках та каністрах  є  водно  -  спиртовою
сумішшю і відносяться до  міцних  алкогольних  напоїв,  за  своїми
органолептичними та основними фізико-хімічними показниками  своєму
найменуванню та вимогам ДСТУ 4256-2003 (ГОСТ 12712-80  "Горілка  і
горілки особливі. Технічні умови") не  відповідають,  а  закупорка
пляшок,  органолептичні  та   основні   фізико-хімічні   показники
вказують на те, що алкогольні напої виготовлені  не  в  заводських
умовах.
 
     Відповідно  до  висновку  криміналістичної  експертизи  марки
акцизного збору в загальній кількості 28 штук, що були вилучені  в
квартири Мажугів, виконані не на підприємстві, яке здійснює випуск
даного   виду   поліграфічної   продукції,    а    за    допомогою
копіювально-множильної техніки.
 
     Таким чином, матеріалами справи встановлено,  що  ОСОБА_1.  і
ОСОБА_2. здійснювали маркування незаконно виготовленої алкогольної
продукції шляхом наклеювання на пляшки підроблених марок акцизного
збору.
 
     Твердження засудженого ОСОБА_1 про  неправильну  кваліфікацію
його  дій  за  ст.  216  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
           спростовуються
сукупністю  зібраних  по  справі  доказів.  Ксерокопіювання  марок
акцизного збору є одним із способів їхнього  підроблення,  а  тому
доводи засудженого з цього приводу є безпідставними.
 
     Дії винних правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 204  та  ч.  2
ст. 216 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Перевіркою матеріалів справи  не  встановлено  даних,  які  б
свідчили   про    порушення    вимог    кримінально-процесуального
законодавства під час досудового і судового слідства.
 
     Що стосується доводів про незаконну  участь  судді  районного
суду в розгляді цієї справи, то даний суддя раніше брав  участь  у
розгляді  іншої  кримінальної  справи  щодо   ОСОБА_1   за   іншим
обвинуваченням, яке ніяким чином не пов'язане із даним і  за  яким
вже було постановлено остаточне рішення. Тому в даному випадку  не
було порушено принципу недопустимості  повторної  участі  судді  в
розгляді справи.
 
     Слідчі  дії  по  справі,  зокрема,  огляд  місця   події   та
вилучення, були  проведені  із  дотриманням  вимог  процесуального
закону і підстав вважати їх незаконними немає.
 
     При призначенні покарання ОСОБА_1. та ОСОБА_2. суд відповідно
до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         врахував  ступінь  тяжкості
вчинених  злочинів,  особи  винних,  обставини,  що  обтяжують  та
пом'якшують покарання  і  підстав  для  його  пом'якшення  колегія
суддів не вбачає.
 
     Разом із тим, в порядку ст. 395 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         вирок
Солом'янського районного суду  м.Києва  від  8  серпня  2006  року
відносно ОСОБА_1 підлягає зміні.
 
     У вступній частині вироку суду першої інстанції  вказано,  що
ОСОБА_1. є особою  раніше  неодноразово  судимою,  тоді  як  строк
погашення першої судимості в  1990  році  сплив  до  вчинення  ним
нового злочину, за який його було засуджено вироком  суду  від  29
березня 2005 року.  Тому  суд  безпідставно  вказав,  що  ОСОБА_1.
неодноразово судимий.
 
     За таких обставин, слід виключити зі вступної частини  вироку
Солом'янського районного суду  м.Києва  від  8  серпня  2006  року
посилання на неодноразову судимість ОСОБА_1
 
     На підставі  наведеного,  керуючись  ст.  ст.  394,  396  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                        у х в а л и л а :
 
     касаційну скаргу і  доповнення  до  неї  засудженого  ОСОБА_1
залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду м.Києва від 25
липня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
 
     Згідно   зі   ст.   395   КПК   України   ( 1001-05 ) (1001-05)
           вирок
Солом'янського районного суду  м.Києва  від  8  серпня  2006  року
відносно ОСОБА_1 змінити - виключити зі  вступної  частині  вироку
посилання на неодноразову судимість.
 
                              Судді:
 
     Короткевич М.Є. Федченко О.С. Пекний С.Д.