У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного
Суду України
у складі:
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Коротких О.А.,
за участю прокурора
Микитенка О.П.,
захисника
ОСОБА_1
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 23 жовтня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1.
на вирок Апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2007 року щодо
засудженого ОСОБА_2,
встановила:
вироком Подільського районного суду м. Києва від 6 квітня
2007 року
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця та жителя м. Києва, раніше не
судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням
організаційно-розпорядчих обов'язків в державних органах влади та
управління строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_2. звільнено
від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим на
строк 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на нього
покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне
проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та
повідомляти ці органи про зміну місця проживання й роботи,
Зазначеним вироком ОСОБА_2. визнаний винуватим і засуджений
за те, що він, обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу
контролю за благоустроєм району Оболонської районної у місті Києві
державної адміністрації, мав повноваження здійснювати обстеження
територій району та в разі виявлення порушень стану їх благоустрою
складати приписи й адміністративні протоколи щодо юридичних і
фізичних осіб за порушення правил утримання об'єктів районної
інфраструктури, тобто був службовою особою, і одержав хабарі за
таких обставин.
17 серпня 2006 року він, виявивши, що ЗАТ "Укрторгпостач"
проводить будівельні роботи з порушенням встановленого порядку,
склав припис, яким зобов'язав генерального директора цього
товариства ОСОБА_3 прибути до відділу контролю за благоустроєм
району Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації
та надати проектно-дозвільну документацію на проведення
будівельних робіт. Через декілька днів ОСОБА_2., зустрівшись з
ОСОБА_3. у приміщенні райдержадміністрації, висунув останньому
вимогу про дачу йому хабара у сумі 1000 грн. за те, що він не буде
складати протокол про адміністративне правопорушення щодо
проведення будівельних робіт без відповідного проекту, а складе
тільки протокол про адміністративне правопорушення щодо
незадовільного санітарно-технічного стану прилеглої території. З
такими умовами ОСОБА_3. погодився та передав ОСОБА_2хабар у
розмірі 1 000 грн.
У середині вересня та 11 грудня 2006 року ОСОБА_2. висунув
ОСОБА_3аналогічні вимоги і ще двічі одержав від останнього хабар у
розмірі по 1000 доларів США кожного разу. При одержанні хабара був
затриманий працівниками міліції.
Цей вирок районного суду в частині призначення ОСОБА_2
покарання за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції, скасовано вироком Апеляційного суду
м. Києва від 18 липня 2007 року і призначено за ч. 2 ст. 368 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням
права обіймати посади, пов'язані з виконанням
організаційно-розпорядчих обов'язків в державних органах влади та
управління, строком на 3 роки з конфіскацією майна, яке є його
власністю. У решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисник засудженого - адвокат
ОСОБА_1посилається на те, що апеляційний суд не в повній мірі
врахував сукупність всіх обставин, які пом'якшують покарання, і
прийшов до помилкового рішення про скасування вироку суду першої
інстанції в частині призначеного ОСОБА_2 покарання. На його думку,
визначене місцевим судом покарання було необхідним і достатнім.
Просить вирок Апеляційного суду скасувати та звільнити ОСОБА_2.
від відбування покарання з випробовуванням.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, захисника
ОСОБА_1 який підтримав подану скаргу, думку прокурора Микитенка
О.П. про відсутність підстав для її задоволення, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія
суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2. у одержанні
хабара повторно, підтверджується доказами, дослідженими судом у
порядку ч.3 ст. 299 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, і в касаційній скарзі
не заперечується. Дії засудженого правильно кваліфіковано за ч.2
ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, апеляційний суд дотримався
вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, врахувавши характер і ступінь
тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та
обставини, що пом'якшують покарання, й навів у вироку переконливі
мотиви прийнятого рішення.
Зокрема, апеляційний суд взяв до уваги, що ОСОБА_2 умисно
вчинив злочин, який згідно зі ст.12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, є
тяжким.
Також апеляційним судом ураховано ті дані й обставини, на які
є посилання в касаційній скарзі, зокрема, щире каяття засудженого,
його сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику,
наявність на утриманні малолітньої дитини, стан здоров'я ОСОБА_2.
та членів його родини, відсутність обставин, які обтяжують
покарання. З урахуванням цих даних у сукупності апеляційний суд
визнав можливим призначити засудженому покарання із застосуванням
ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, тобто більш м'якого ніж передбачено
ч.2 ст.368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
У той же час апеляційний суд, з наведенням у вироку
відповідних мотивів обгрунтовано визнав неможливим звільнення
ОСОБА_2. від відбування покарання з випробовуванням.
Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для
задоволення касаційної скарги захисника і скасування чи зміни
вироку апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_2
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу захисника ОСОБА_1. залишити без задоволення,
а вирок Апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2007 року щодо
ОСОБА_2 - без зміни.
Судді:
Паневін ОСОБА_11 Коротких О.А. Глос Л.Ф.