У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого - судді
 
     Присяжнюк Т.I.,
 
     суддів
 
     Косарєва В.I. і Школярова В.Ф.,
 
     за участю прокурора
 
     Опанасюка О.В.
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  16  жовтня  2007
року кримінальну справу за касаційним поданням першого  заступника
прокурора Волинської області на вирок Ковельського  міськрайонного
суду Волинської області від 9 серпня 2006 року, яким
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1,
 
     громадянку України,
 
     раніше не судиму, має на утриманні
 
     двох неповнолітніх дітей,
 
     засуджено
 
     - за ч.1 ст.119 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  3  роки  обмеження
волі. На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік
та покладено на неї певні обов'язки відповідно до ст.76 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     В апеляційному порядку справа не переглядалася.
 
     Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винною і засуджено  за
вчинення вбивства з необережності за таких обставин.
 
     IНФОРМАЦIЯ_2   ОСОБА_1,   знаходячись   АДРЕСА_1   Волинської
області, під час конфлікту  з  ОСОБА_2,  який  перебував  у  стані
алкогольного  сп'яніння,  побоюючись  застосування  з  його   боку
кухонного ножа, якого потерпілий тримав у своїй лівій руці та лезо
якого  було  спрямоване  в  бік  його  грудей,  своїми  руками  із
прикладенням сили штовхнула руку потерпілого, у  якій  він  тримав
ножа,  в  результаті  чого  потерпілий  отримав  ножове  поранення
грудей, від чого сталася його смерть.
 
     У касаційному поданні заступник прокурора Волинської  області
просить вирок щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним  застосуванням
кримінального  закону  скасувати,  а  справу  направити  на  новий
судовий розгляд. Посилається на те, що відповідно до ч.3 ст.61  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          покарання   у   виді   обмеження   волі   не
застосовується до жінок,  які  мають  дітей  віком  до  14  років.
Стверджує, що  суд  безпідставно  врахував  пом'якшуючу  покарання
обставину - щире каяття, оскільки засуджена в  судовому  засіданні
вину у вчиненні злочину не визнала.
 
     Заслухавши  доповідача,  думку  прокурора,   який   підтримав
касаційне подання, перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши
доводи касаційного подання,  колегія  суддів  вважає,  що  подання
підлягає задоволенню.
 
     Висновки суду  щодо  обставин  вчиненого  засудженою  злочину
грунтуються на доказах детально викладених у вироку і у поданні не
заперечуються.
 
     Разом  з  тим,  при  призначенні  ОСОБА_1  покарання  у  виді
обмеження волі, суд  не  врахував  вимоги  ч.3  ст.61  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , на підставі якої обмеження волі не застосовується  до
жінок, які мають дітей віком до 14 років.
 
     Як  видно  із  матеріалів  справи,   на   утриманні   ОСОБА_1
знаходяться  ОСОБА_3  -  IНФОРМАЦIЯ_3  і   ОСОБА_4-   IНФОРМАЦIЯ_4
(а.с.128).
 
     У зв'язку з неправильним застосуванням  кримінального  закону
при призначенні покарання  вирок  підлягає  скасуванню,  а  справа
направленню на новий судовий розгляд.
 
     При новому розгляді справи,  суду  необхідно  належним  чином
врахувати вимоги ч.3  ст.61  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  обговорити
доводи  щодо  неправильного  врахування   пом'якшуючих   покарання
ОСОБА_1 обставин та прийняти законне і обгрунтоване рішення.
 
     Враховуючи  наведене,  керуючись  ст.  394-396  КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційне подання  заступника  прокурора  Волинської  області
задовольнити.
 
     Вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від
9 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу  направити  на
новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
 
     С у д д і:
 
     Присяжнюк Т.I. Косарєв В.I. Школяров В.Ф.