У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Коновалова В.М.

     суддів

     Кузьменко О.Т., Гошовської Т.В.

     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 жовтня 2007 року
кримінальну справу за  касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на  постанову
Жашківського районного суду Черкаської області від 19 жовтня  2006
року.

     Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1, судимості не має,

     за ч.2 ст.367 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         закрито на  підставі  п.
"б" ст.1 Закону України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
         від  31.05.2005
року.

     В апеляційному порядку постанова не переглядалась.

     Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у  тому,
що, він, працюючи директором ВАТ "Вузівське САТП -2306", являючись
службовою особою,  у  грудні  2004  року  неналежно  виконав  свої
службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що заподіяло
ВАТ "Вузівське САТП - 2306" тяжкі наслідки у сумі 23 213 грн.

     У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись  на  безпідставність
обвинувачення його за ч.2 ст.367 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , з  огляду
на те, що інкримінованого органами слідства злочину він не вчиняв,
просить постанову суду скасувати, а справу закрити за  відсутністю
в його діях цього складу злочину.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи скарги, колегія  суддів  вважає,  що  необхідно
відмовити в задоволенні касаційної скарги.

     Як  убачається  з  матеріалів   справи,   органи   досудового
слідства, встановивши,  що  ОСОБА_1  у  грудні  2004  року  вчинив
злочин, передбачений ч.2 ст.367 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          пред'явили
йому обвинувачення за цією статтею та направили кримінальну справу
щодо нього з обвинувальним висновком до суду.

     При попередньому розгляді  справи  у  суді  першої  інстанції
прокурор, який брав у ньому участь, заявив клопотання про закриття
кримінальної справи щодо ОСОБА_1, мотивуючи це  тим,  що  останній
підпадає  під  дію  п  "б"  ст.1  Закону  України  "Про  амністію"
( 2591-15 ) (2591-15)
         від 31.05.2005 року і подав заяву про  звільнення  від
кримінальної відповідальності відповідно до акту амністії.

     Задовольняючи   це    клопотання    суд,    з'ясував    думку
обвинуваченого ОСОБА_1, який  визнав  себе  винуватим  у  вчиненні
злочину, передбаченого  ч.2  ст.367  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  та
просив про застосування щодо нього Закону України  "Про  амністію"
( 2591-15 ) (2591-15)
         від 31.05.2005 року, про що власноручно написав  заяву
(т.1 а.с. 163).

     Врахувавши зазначене суд, керуючись п.4 ч.1 ст.6 КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
         законно й обгрунтовано закрив кримінальну справу  щодо
ОСОБА_1 за ч.2 ст.367 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Спростовано  матеріалами  кримінальної  справи  також  доводи
ОСОБА_1 про те, що заяву про застосування щодо нього акту амністії
він написав під впливом слідчого, оскільки таку заяву він  написав
та  подав  до  суду  першої   інстанції   безпосередньо   у   день
попереднього судового розгляду кримінальної справи, а не слідчому.

     З  огляду  на  викладене  передбачені  законом  підстави  для
призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів,-

                         У Х В А Л И Л А:

     відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1.

     Судді:

           КОНОВАЛОВ В.М. КУЗЬМЕНКО О.Т. ГОШОВСЬКА Т.В.