У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Міщенка С.М.
суддів
Вус С.М., Глоса Л.Ф.
за участю прокурора
Ковтун Н.Я.
та захисника
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 жовтня 2007 року
кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав
участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок
апеляційного суду Одеської області від 5 лютого 2007 року, яким
виправдано
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1,
мешканця м. Одеси,
та
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_2,
мешканця м. Одеси,
у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 15, 152 ч. 4, 115 ч.
2 п.п. 10, 12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за недоведеністю їх вини у
вчиненні злочинів.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 та ОСОБА_3
обвинувачувалися у тому, що вони IНФОРМАЦIЯ_3, приблизно о 23
годині 30 хвилин, знаходячись на перехресті вулиць Петренка і
Отамана Головатого в м. Одесі, зустрівши раніше не знайому
ОСОБА_4, запропонували останній вступити з ними у статеві зносини.
Отримавши відмову, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, попередньо домовившись між
собою, застосовуючи фізичну силу, завели потерпілу в безлюдне
місце, що поблизу залізничного полотна, де знову запропонували
ОСОБА_4 вступити з ними у статеві зносини.
Після того, як потерпіла знову відмовила їм та вчинила опір,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з почуття помсти, з метою вбивства, завдали
ОСОБА_4 почергово декілька ударів ножем в область грудей та шиї.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 померла на місці події.
У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. На
обгрунтування своїх вимог вказує на те, що рішення суду про
виправдання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм
злочинів є безпідставним. Вважає, що у матеріалах кримінальної
справи є достатньо доказів, які підтверджують винність вказаних
осіб в умисному вбивстві ОСОБА_4.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав
касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне
подання прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ч. 2 ст. 327 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
обвинувальний вирок постановлюється лише при умові, коли в ході
судового розгляду винність підсудних у вчиненні злочинів доведена.
Як убачається з вироку факт злочину встановлено, але
досліджені судом докази не підтвердили вчинення його ОСОБА_2 та
ОСОБА_3.
Посилання у касаційному поданні на те, що винність ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 доведена, зокрема, явкою з повинною та визнавальними
показаннями ОСОБА_2 є непереконливими.
У відповідності до ч. 2 ст. 74 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу
обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю
доказів, що є в справі.
Суд ретельно перевірив показання ОСОБА_2 і, на думку колегії
суддів, прийшов до обгрунтованого висновку, що ці визнавальні
показання не можуть бути покладені в основу обвинувачення як
сумнівні і такі, що об'єктивно не стверджуються наявними у справі
доказами.
Суд дав грунтовний аналіз доказам, що були представлені
досудовим слідством і дійшов до правильного висновку, що
обвинувачення грунтується на припущеннях.
Так, як встановив суд, у ході досудового слідства і судового
засідання, ОСОБА_2 пояснив, що на початку слідства обмовив себе та
ОСОБА_3 у зв'язку з недозволеними методами слідства.
Його твердження фактично стверджуються даними про те, що
після затримання та дачі показань оперуповноважений карного
розшуку приводив його за місцем проживання та від його імені писав
матері записку, що ОСОБА_2 затриманий тимчасово та скоро буде дома
(т.3 а.с. 262).
Суд також обгрунтовано зазначив, що при допиті ОСОБА_2 як
підозрюваного, при очній ставці з ОСОБА_3. та відтворенні
обстановки і обставин події було порушено право ОСОБА_2 на захист,
тому на ці показання не можна посилатися у вироку на підтвердження
винності особи.
Решту наведених слідством доказів суд також дослідив і
прийшов до висновку, що вони прямо не викривають обвинувачених, є
сумнівними. При цьому всі сумніви щодо доведеності обвинувачення,
якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь
підсудних.
Оскільки зібрані у справі докази не підтвердили пред'явлене
обвинувачення, а всі можливості збирання додаткових доказів
вичерпані, про що свідчать дані додаткового розслідування, суд
обгрунтовано постановив виправдувальний вирок.
Підстав до його скасування, як про це ставиться питання у
касаційному поданні, колегія суддів не вбачає.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів -
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок
апеляційного суду Одеської області від 5 лютого 2007 року щодо
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - без зміни.
Судді :