У х в а л а

                          Іменем україни

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Пивовара В.Ф.

     суддів

     Шевченко Т.В., Пошви Б.М.

     за участю прокурора

     Сухарєва О.М.

     розглянула в судовому засіданні в м. Києві  27  вересня  2007
року кримінальну справу за  касаційним  поданням  прокурора,  який
брав участь у розгляді справи судом  першої  інстанції,  на  вирок
Чугуївського міського суду Харківської області від 11  січня  2007
року ( rs449036 ) (rs449036)
         щодо ОСОБА_1

     Зазначеним вироком  ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1, не судимого

     засуджено за ч.1 ст.164 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
обмеження волі.

     На підставі ст.75 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від відбування покарання з випробуванням та  іспитовим  строком  1
рік, а також покладено обов'язки, передбачені п.п.3, 4  ч.1  ст.76
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на  користь  ОСОБА_2  1979,03
грн.

     В апеляційному порядку справа не розглядалась.

     ОСОБА_1 засуджений  за  те,  що  він  відповідно  до  рішення
Чугуївського міського суду Харківської області від 19 жовтня  2005
року був зобов'язаний сплачувати на користь  ОСОБА_2  аліменти  на
утримання сина ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_2 у розмірі 150  грн.  щомісяця
та до повноліття, але з 26 вересня 2005 року по 1  листопада  2006
року ніде  не  працював,  добровільної  матеріальної  допомоги  на
утримання дитини не надавав, злісно  ухилявся  від  покладених  на
нього обов'язків, чим допустив заборгованість по аліментам на суму
1979,03 грн.

     У касаційному поданні прокурор просить скасувати  вирок  щодо
ОСОБА_1 у частині  цивільного  позову,  а  справу  в  цій  частині
закрити. Посилається на те,  що  суд  стягнув  із  засудженого  не
матеріальну  шкоду,  заподіяну  злочином,  а   заборгованість   по
аліментам на утримання дітей, порядок  стягнення  якої  визначений
Сімейним кодексом України та Законом "Про  виконавче  провадження"
( 606-14 ) (606-14)
        .

     Заслухавши доповідача,  думку  прокурора  Сухарєва  О.М.  про
необхідність зміни постановленого щодо ОСОБА_1 вироку, перевіривши
матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційного   подання,
колегія суддів вважає, що воно підлягає  задоволенню  з  наступних
підстав.

     Винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину  підтверджена
сукупністю зібраних  у  справі,  вірно  оцінених  та  обгрунтовано
покладених судом в основу вироку доказів, і в касаційному  поданні
не оскаржується.

     Вивченням матеріалів  справи  не  встановлено  даних,  які  б
свідчили  про  те,  що  у  справі   допущено   істотне   порушення
кримінально-процесуального закону, яке тягне скасування вироку - в
частині засудження ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Проте, задовольняючи цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення із
засудженого заборгованості по аліментах, суд допустився помилки.

     Заборгованість по аліментах утворилася внаслідок  невиконання
рішення Чугуївського міського  суду  Харківської  області  від  19
жовтня 2005 року і саме в порядку виконання цього рішення вона має
бути сплачена відповідно до вимог Закону  України  від  21  квітня
1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
         .

     Тому, вирок  щодо  ОСОБА_1  у  частині  вирішення  цивільного
позову підлягає скасуванню.

     З  урахуванням  наведеного,  керуючись  ст.ст.  394-396   КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -

                        у х в а л и л а :

     касаційне подання прокурора задовольнити.

     Вирок Чугуївського міського суду Харківської області  від  11
січня 2007 року ( rs449036 ) (rs449036)
          щодо  ОСОБА_1  в  частині  вирішення
цивільного позову скасувати і провадження по справі у цій  частині
закрити.

                           С у д д і :

     Пивовар В.Ф. Шевченко Т.В. Пошва Б.М.